Блог | Корчити з себе патріотів в інтернеті є кому, а от воювати за Україну…

Ще раз… Аби закрити питання наїзду різних фахових комуняцьких калош на бойових офіцерів ЗСУ.

Мені байдуже, якою мовою спілкується бойовий побратим. Навіть, якщо два роки тому, ми з цими хлопцями були по різні боки політичних барикад. Зараз це взагалі таке… далеке та якоюсь мірою безглуздо. Важливо, що побратим поруч та міцно тримає зброю,

І в той же час, мені не байдуже, на що здатна людина із українським паспортом заради своєї країни. Це головне! Надголовне.

Бо… Ворога вбиває не мова. Здивовані? Але це так. І він сюди прийшов не за цим. А за нашим життям. Життям кожного українця. І якщо треба буде вигадати ще пʼятьдесят причин початку війни проти України, окупанти вигадають. Вже вигадали. А саме тому відкрию для багатьох велику таємницю - ворога вбиває зброя! І цю зброю хтось мусить тримати! Бо як я бачу, корчити з себе патріотів в інтернеті є кому, а от воювати за Україну…

Для мене більший патріот, нехай і російськомовний, але бойовий побратим, ніж той диванний фахівець, який вдягнув чотири вишиванки, цитує великими уривками твори Шевченка, але жодного разу так і не доторкнувся до військового однострою! Це так просто і в той же час для когось, неймовірно важко.

p.s. Хтось вважає, що хлопці з Третьої штурмової, або іншого підрозділу, не такі? Так прийдіть до військкомату і замініть їх. Покажіть як треба бути такими, себто правильними патріотами!

p.p.s. Якщо хтось традиційно прочитав допис відомим місцем, то вибачайте. Це ваша особиста проблема.