Блог | Майже кожне чергування я стикаюся з раком шийки матки: чому важливо йти до гінеколога
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
Раніше…
Усі інтерни, які приходили на чергування, просили обовʼязково покликати їх, коли буде рак шийки матки. Щоб подивитися, як виглядає ситуація, коли немає жодної здорової тканини, а тільки висять шматки некротизованих клаптиків страшного сірого кольору, які візуально дуже схожі на кратер вулкану. Такі самі неживі, непередбачувані й моторошні. А з глибини цього жаху, як із жерла вулкану, витікає кров, мутна й частіше смердюча…
Раніше, я цілий рік могла обіцяти, що обовʼязково покажу цю ситуацію молодим лікарям, але не могла виконати свою обіцянку, бо такі пацієнтки траплялися дуже рідко.
Наразі…
Майже кожне чергування я займаюся гемотрансфузією, тобто переливаю кров.
Переливаю кров жінці, сорока років, матері трьох дітей, яка два роки рятувалася с дітьми від війни, а потім раптом закровила й має гемоглобін … 30 г/л. Раніше я вважала, що з таким гемоглобіном жити неможливо…
Переливаю кров молодій жінці тридцяти років, яку нічого не турбувало, а тільки останнім часом почалося кровомазання…
Переливаю кров поважній пані, яка думала, що все це прояви клімаксу, бо в неї вже двоє онуків, які за кордоном, й вона періодично їздить до них, тому в неї немає часу про все це думати…
Переливаю кров своїй колезі, в якої не було жодних скарг, а постійну втому вона вважала проявом хронічного стресу, повʼязаного з війною.
Переливаю кров й тампоную судини, стінки яких "зʼїла" пухлина, яка й сформувала той жахливий кратер. Всі ці жінки — різні й не схожі одна на одну. З різними родинами, анамнезом, темпераментом, кольором очей й статурою.
Обʼєднує їх тільки одне.
Вони більше року не були у гінеколога!!!
Січень – місяць обізнаності про рак шийки матки, одного з найпоширеніших типів онкологічних захворювань серед жінок. Я не можу бути осторонь й не написати всім вам, жінкам й чоловікам, що за останній рік я страшенно втомилася тампонувати й переливати кров.
І ще… дивитися в очі.
Я страшенно втомилася добирати слова й дивитися в очі жінкам, які останній раз були у гінеколога перед війною.
Ті, хто мають вуха — почують.
А ті, хто почують, збережуть своє життя, щоб побачити нашу перемогу!