Блог | Михайло Туган-Барановський – батько української економічної науки та "найкращий словʼянський економіст"

З нагоди 160-річчя від дня народження.

Якби це нині, в добу тотального знецінення слова "академік", дивно не звучало, але ми таки мали правдивих АКАДЕМІКІВ, якими можемо ПИШАТИСЯ.

Нагадаю, що першими академіками Української академії наук, відповідним рішенням від 14 листопада 1918 року Очільника Українськоі Держави Гетьмана Павла Скоропадського було призначено 12 осіб. Всі вони були визначними науковцями та авторитетними вченими у своїй галузі. Серед них Дмитро Багалій (історія України), Агатангел Кримський (арабо-іранська філологія), Степан Тимошенко (технічна математика), Степан Смаль-Стоцький (укранська мова)…і наш сьогоднішній ювіляр Михайло Туган-Барановський в галузі "теоретична економіка".

Михайло Туган-Барановський народився 20 січня 1865 року на Харківщині та увійшов в історію України як автор ПЕРШОГО національного підручника з політекономії. Свою громадянську та патріотичну позицію Туган-Барановський проявив ще в 1905 році, коли запропонував встановити перший в Україні памʼятник Тарасу Шевченку в Полтаві та розпочав збір коштів. (Памʼятник за проектом Івана Кавалерідзе було встановлено в 1926 році).

Туган-Барановський був Генеральним секретарем фінансів Центральної Ради УНР, як професор Київського українського державного університету викладав курс політичної економії та грошового обігу, згодом очолив Інститут економічної конʼюнктури (1918), пізніше демографічний та кооперативний інститути (1919).

На замітку державним службовцям та викладачам, які досі не можуть опанувати ДЕРЖАВНУ МОВУ.

Отримавши посаду Михайло Туган-Барановський почав активно вивчати українську і спілкувався нею. "Він увесь час силувася говорити по-українськи…Вибачте, що я так погано говорю, але я мушу практикуватися, бо тільки таким чином я зможу навчитися української мови", - згадував його колега Петро Пожарський. Тож свої лекції вчений читав державною мовою, а в 1919 році побачив світ його знаменитий підручник "Політична економія" українською мовою.

Для розуміння складної боротьби за утвердження державного статусу української мови нагадаю, що Володимир Вернадський, якого за радянських часів зробили головним творцем нашої Академії наук, наполягав на російсько-українській двомовності. Натомість,Агатангел Кримський, Дмитро Багалій і той таки Михайло Туган-Барановський затвердили Статут, в якому параграф 21 передбачав, що:

"…всі видання Академії обовʼязково повинні друкуватися українською мовою. Коли б автор забажав, Академія друкує ту саму працю одною з таких мов: французькою, німецькою, англійською, італійською та латинською". А параграф 47 відповідно визначав, що все внутрішнє діловодство Академії повинно проводитися українською мовою.

Більш за те, Володимир Вернадський обстоював регіональний, а не самостійно-національний статус Української академії наук та пропагував створення радше дослідницького центру із домінуванням природничо-прикладних наук за аналогією із Сибірським відділенням Російської академії. Однак, як бачимо, проукраїнська більшість обрала іншу стратегію - створивши НЕЗАЛЕЖНУ Національну Академію наук, де історико-філологічний та відділ суспільних наук стали найбільш впливовими та авторитетними.

Повернемося д до наукових здобутків сьогоднішнього ювіляра. Михайло Туган-Барановський вважався одним з найкращих знавців циклів економічної конʼюнктури, а його концепції стали підґрунтям для теорії Дж.Кейнса щодо прогнозування ринкової конʼюнктури. Загалом його наукова спадщина становить близько 140 робіт з питань історії та розвитку кооперації, теорії вартості, розподілу суспільного доходу… Недаремно ж знаменитий австрійський та американський економіст і соціолог Йозеф Шумпетер назвав Михайла Туган-Барановського - "НАЙКРАЩИМ СЛОВʼЯНСЬКИМ ЕКОНОМІСТОМ".

Памʼятаємо нашу історію!

Шануємо нашу науку!