Мінімум 27 операцій: у яких миротворчих та рятувальних місіях брала участь Україна

Практично будь-яка країна може мати справу з такою масштабною проблемою, як збройна агресія, стихійні лиха, епідемії чи економічна криза. Україна з часів відновлення незалежності та до повномасштабного вторгнення Росії була активним учасником міжнародних гуманітарних місій та миротворчих операцій.

Про це пише проєкт Ukraіner. Станом на грудень 2022 року Україна була членом 81 міжнародної організації, де поряд з іншими країнами вирішувала глобальні політичні, екологічні, гуманітарні, економічні, правоохоронні та інші важливі питання.

Зазначається, що близько 45 тисяч українських військовослужбовців взяли участь як мінімум у 27 міжнародних операціях з підтримки миру та безпеки з моменту відновлення незалежності.

Україна допомагала іншим країнам задовго до повномасштабного вторгнення як у рамках міжнародних організацій, так і самостійно. Ось деякі з місій:

Перша миротворча операція України у Югославії

У період із 1992 по 1995 рік Україна брала участь у миротворчій операції ООН у Югославії.

У цей час Словенія, Хорватія і Боснія і Герцеговина прагнули відокремитися від Югославії, тим самим ставши незалежними країнами. Це рішення отримало міжнародну підтримку: ООН визнала його право націй на самовизначення. Однак далі між колишніми югославськими республіками та сербськими військами почалася війна, спрямована на збереження держави у її існуючій тоді формі.

11 липня 1995 року серби вбили 8000 боснійських мусульман у Сребрениці. Чергове масове етнічне чищення вони планували в Жепі, де також проживали багато представників мусульманської громади. Маючи всього дев'ять БТР та легку вогнепальну зброю, 79 бійців 240-го окремого батальйону ЗСУ протягом двох тижнів захищали місто від 2000 сербів. Через це сербський генерал Ратко Младич змушений був вимагати переговорів з українцями. Полковнику Миколі Верхогляду вдалося забезпечити безпечний прохід мешканців. Евакуація розпочалася 25 липня. Українським миротворцям допомагали французи. Було задіяно понад 60 автобусів, які перевезли понад 5000 осіб. Ця операція вважалася найуспішнішою в історії сучасних Збройних Сил України до 2014 року.

Загалом миротворча місія у Югославії тривала три роки і за цей час у ній взяли участь близько 1300 українських військовослужбовців, 15 із яких загинули. Їх основними завданнями було сприяння припиненню бойових дій та допомога у стабілізації ситуації шляхом патрулювання вулиць, підтримки громадського порядку та супроводу вантажів із гуманітарною допомогою.

Гуманітарна Місія України у Сакартвело (Грузія)

1993 року Україна вперше взяла участь у миротворчій місії незалежно від міжнародних організацій. На території Сакартвело (правильна назва Грузії) спалахнув збройний конфлікт. У ньому брали участь абхазькі сепаратисти, які прагнули незалежності за підтримки Росії та бойовиків з Північного Кавказу, і проти нього виступив уряд Сакартвело. До кінця гострої фази конфлікту було створено самопроголошену Абхазьку Республіку.

В результаті тисячі людей стали біженцями через етнічне переслідування. Багато хто намагався дістатися центру країни через гірські перевали Сванетії, але через раптові похолодання і сильні хуртовини люди страждали від голоду, травм і обморожень. У той час уряд Сакартвело не мав достатньої кількості вертольотів для евакуації, і тому він звернувся за допомогою до країн-партнерів.

Україна направила загін із 15 вертольотів Мі-8 та 106 членів екіпажу. Першого дня евакуації вдалося врятувати 570 людей. Наступного дня їх кількість досягла 2162. Щодня відбувалося до шести рейсів, навіть під обстрілами. З 10 по 14 жовтня 1993 року врятовано близько 8000 осіб.

Крім того, у серпні 2008 року, коли Росія розмістила свої війська у Сакартвело, Україна відправила системи ППО, зенітно-ракетні комплекси "Бук" та "Оса" разом із бойовими комплектами.

Тодішній президент Грузії Михайло Саакашвілі визнав, що стримування агресії в перші дні було винятково складним завданням, проте воно виявилося ефективним, особливо за допомогою України.

Незважаючи на неодноразову підтримку, надану Україною, після початку повномасштабної війни в Україні Грузія відмовилася повернути раніше надані зенітно-ракетні комплекси "Бук".

Українська військова підтримка Македонії

У 1991 році Македонія (офіційно відома як Республіка Північна Македонія з 2019 року) проголосила свою незалежність від Югославії і стала єдиною колишньою югославською республікою, яка досягла незалежності мирним шляхом.

У Північній Македонії албанці репрезентують другу за величиною етнічну громаду після самих македонців. Вони створили політичні партії та брали активну участь у вирішенні різних політичних питань. Однак до 2001 року ситуація стала погіршуватися через обмеження на використання албанської мови в офіційних установах та освіті, а також заборону албанського прапора.

Конфлікт розпочався 22 січня 2001 р., коли озброєні албанські повстанці з Армії національного визволення напали на поліцейську дільницю в селі Терсе, вбивши одного поліцейського та поранивши трьох інших.

У березні 2001 року Македонія звернулася за допомогою до країн-партнерів. Україна підписала двосторонню угоду з урядом Македонії щодо продажу зброї за нижчими цінами. У тому ж місяці прибула перша партія українських гелікоптерів: чотири вертольоти Мі-8МТ з кулеметами та два вертольоти Мі-24. Пізніше в червні було доставлено ще чотири вертольоти Мі-24 і чотири штурмовики Су-25.

Незважаючи на невдоволення країн НАТО, які прагнули політичного вирішення конфлікту, Україна продовжувала постачати зброю до Македонії. На початку серпня 2001 року було відправлено до 30 танків та 20 БТР, модернізованих на українських заводах. Конфлікт завершився 13 серпня 2001 р., коли уряд Македонії та політичні сили Албанії підписали Охридську угоду.

Українські миротворці в Іраку

Після повалення диктатури Саддама Хусейна ООН закликала низку країн відновити стабільність в Іраку спільними зусиллями. У травні 2003 року Україна надіслала 5-у окрему механізовану бригаду Збройних Сил України у складі Міжнародних коаліційних сил.

Після завершення місії навесні 2005 року США запропонували Україні продовжити операцію в Іраку у ролі військових радників та спостерігачів.

Військова операція в Іраку – одна із найбільших іноземних місій в історії незалежної України. За п'ять років, аж до 2008 року, у ньому взяли участь понад 1600 українських військовослужбовців, 18 із яких загинули, 40 отримали поранення.

Україна у боротьбі з коронавірусом

Під час пандемії COVID-19, коли хвороба поступово розповсюджувалася по всьому світу, Володимир Зеленський підписав указ про відправку бригади лікарів та медичного обладнання для надання допомоги Італії, однієї з перших країн, що зіткнулися з масовими інфекціями. Загалом до Італії прибули 20 медичних працівників різних спеціальностей, у тому числі лікарі-інфекціоністи, реаніматологи, хірурги, анестезіологи, медсестри та фельдшери.

Крім того, під час пандемії коронавірусу Україна перевозила медикаменти з Китаю до різних країн Заходу. Використовуючи найбільший на той момент у світі транспортний літак Ан-225 "Мрія", який пізніше зазнав пошкоджень під час російського вторгнення до Гостомелю, Україна доставляла ліки по всьому світу.

Українські рятувальники у Туреччині

Вперше Україна надала допомогу Туреччині під час сильних лісових пожеж у липні 2021 року. Два пожежні літаки Ан-32П прибули до провінції Мугла, щоб допомогти запобігти поширенню вогню.

У 2023 році південна та центральна частини Туреччини постраждали від потужного землетрусу, внаслідок якого загинуло понад 50 000 осіб. Україна направила пошуково-рятувальний загін у складі 87 рятувальників.

За десять днів вони врятували жінку, витягли з-під завалів тіла 58 людей, зокрема дев'ятьох дітей. Крім того, українські фахівці оглянули близько 500 будівель, допомогли розібрати завали та надали медичну допомогу постраждалим.

Остання місія України у Конго

6 квітня 1994 року вибухнув геноцид у Руанді, коли народ хуту почав винищування населення тутсі. Протягом трьох місяців загинуло 800 000 осіб, як тутсі, так і хуту, які відмовилися брати участь у масових вбивствах. Виконавці злочину втекли до східних провінцій Конго, де перегрупувалися у збройні угруповання та продовжили напади на громадянське населення.

З 2012 року 18-а окрема вертолітна частина ЗСУ входить до складу контингенту ООН у миротворчій місії зі стабілізації ситуації у Демократичній Республіці Конго. Підрозділ надав 156 військовослужбовців, причому українські гелікоптери становлять одну третину розгорнутих активів ООН. До основних завдань входили евакуація поранених і хворих, розвідка і патрулювання. За десять років українські вертольоти провели у повітрі понад 22 473 години, перевезучи понад 116 280 пасажирів та вантажів загальною вагою 5600 тонн. За цей період відбулося 12 ротацій українських військовослужбовців.

Українську миротворчу місію в Конго було згорнуто через повномасштабну збройну агресію Російської Федерації. За указом президента Володимира Зеленського вони залишили Конго у 2022 році.

Незважаючи на труднощі та протистояння ворогові, українська держава не тільки отримує міжнародну допомогу, а й виступає відданим членом світової спільноти, готовим допомогти країнам, які стикаються з труднощами.

Нагадаємо, у Європейській раді підтримали план за програмою Ukraine Facility щодо надання ЄС Україні рекордної економічної допомоги у 50 млрд євро протягом 4 років – за умови проведення Україною низки реформ.

Раніше повідомлялося, що в США планують подвоїти виробництво 155-мм артилерійських снарядів, що використовуються в Україні, до жовтня 2024 року. Але для досягнення цієї мети буде потрібне схвалення Конгресом законопроекту про допомогу Україні.

Тільки перевірена інформація у нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!