Не "брати"! Фото побуту українців і росіян XIX століття, які руйнують всі міфи

Не 'брати'! Фото побуту українців і росіян XIX століття, які руйнують всі міфи

Росіяни, попри спершу гібридну, а далі й повномасштабну війну проти України, окупацію частини українських територій і вбивство тисяч наших громадян, продовжують набиватися українцям у "брати". Теза про "братній" або й "один" народ, підхоплена російською пропагандою від політичного керівництва РФ, мирно уживається у головах російського населення з багатовіковою традицією вивищення росіян над українцями та кпинів над "недолугими", "тупуватими" й "жадібними" жителями сусідньої України.

Українці від настирних "родичів" усіляко відхрещуються, а про те, що жодного "братства" між українським і російським народами ніколи не було, свідчать не лише об'єктивні історичні розвідки, а й етнографічні праці й навіть елементарні фото XIX сторіччя, що фіксували українців та росіян у побуті. OBOZ.UA пропонує поглянути на світлини, що знищують брехню російських шовіністів про "один народ".

На світлинах, зроблених в Україні у XIX сторіччі, українці постають охайно вбраними у національний одяг – як під час відпочинку, так і на роботах у полі чи по господарству. Ці фото буквально випромінюють те, що писав свого часу про співвітчизників етнограф Павло Чубинський.

У сьомому томі своєї фундаментальної праці "Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский край", що побачив світ 1872 року, майбутній автор гімну України описував українців як красивих людей, переважно темноволосих із темно-сірими, рідше – карими очима. Він відзначав, що більшість жителів України – худорляві. Чоловіки – серйозні, неквапливі й неговіркі, жінки ж – балакучі, привітні й дуже сентиментальні.

Водночас Чубинський зазначав, що українці мають серйозний розум, є глибокодумними, здібними до логічного мислення, а властива нашому народові чуттєвість відобразилася в усіх проявах життя. Також визначальними рисами нашого народу етнограф визначав вроджену впертість, силу волі, цінування власної особистості й любов до свободи.

До того ж, на світлинах, зроблених у XIX сторіччі на Наддніпрянщині офіційним фотографом Київського університету Йосифом Кордишем для Географічного товариства, видно, що навіть ті українці, які жили скромно або й геть бідно, намагалися прикрасити свої хати, огородити обійстя акуратними тиночками й зберігати своє подвір'я та хату в чистоті й порядку.

Навіть малозаможні українці вирізнялися акуратним виглядом. Джерело: "Пустощі східноєвропейської Кліо"
Наш народ завжди був дуже працьовитим. Джерело: "Пустощі східноєвропейської Кліо"
Чубинський відзначав гострий розум та глибокодумність українців. Джерело: "Пустощі східноєвропейської Кліо"
Навіть небагаті хатки були чепурними та чистенькими, а подвір'я – доглянутими. Джерело: "Пустощі східноєвропейської Кліо"
Роботи у полі. Джерело: "Пустощі східноєвропейської Кліо"
Українське подвір'я. Джерело: "Пустощі східноєвропейської Кліо"
Українці завжди були при роботі. Джерело: "Пустощі східноєвропейської Кліо"
Вони розводили худобу та займалися землеробством. Джерело: "Пустощі східноєвропейської Кліо"
Українки за роботою. Джерело: "Пустощі східноєвропейської Кліо"
Подружжя українців з дитиною. Джерело: ЗМІ

Натомість "братній" російський народ був і залишається геть інакшим. І це визнають навіть російські історики та етнографи.

Так, доктор історичних наук Володимир Безгін із Тамбова у статті "Традиции крестьянского быта конца XIX — начала XX веков (пища, жилище, одежда)" відзначав, що харчувалися росіяни дуже одноманітно, готувати не любили, а розмаїття страв вважали пустощами. Традиційними стравами щоденної російської кухні були "варево", "мура" та "тюря" (хліб, замочений у воді з додаванням олії). Навіть хліб із пшениці був для росіян величезною рідкістю, а на городах вони дуже довго садили тільки капусту й моркву. Про запаси харчів росіяни не дбали.

Не цікавило жителів Росії XIX сторіччя й облаштування своїх домівок. Переважну більшість хат топили "по-чорному": печі в них не мали димарів – і весь дим залишався у приміщенні. Підлогу в хатах росіяни встеляли соломою, на яку справляли природні потреби. Милися російські селяни у кращому разі раз чи двічі на місяць, при цьому "традиційних російських бань" тоді у селах були одиниці. Хати жителі Росії прибирали двічі на рік: перед Великоднем та Різдвом.

Світлини з російських регіонів того періоду прекрасно ілюструють, наскільки занедбаними були російські хати й вулиці, як разюче відрізнявся зовнішній вигляд росіян та українців.

Росіяни у XIX сторіччі. Джерело: підбірка Яндекс Дзен
Жителі Росії геть не дбали про свій вигляд. Джерело: підбірка Яндекс Дзен
Вулиці російських сіл мали гнітючий вигляд. Джерело: підбірка Яндекс Дзен
Мало цікавило росіян і те, в яких умовах вони живуть. Джерело: підбірка Яндекс Дзен
Двоє російських селян. Джерело: підбірка Яндекс Дзен
Російська дівчинка. Джерело: підбірка Яндекс Дзен
Так росіяни чепурилися до свят. Джерело: підбірка Яндекс Дзен
Такий вигляд мали хати в російських селах. Джерело: підбірка Яндекс Дзен
Хати здебільшого топили "по-чорному", там же росіяни справляли природні потреби просто на підлогу. Джерело: підбірка Яндекс Дзен
Фото XIX сторіччя. Джерело: підбірка Яндекс Дзен
Харчувалися росіяни дуже одноманітно і недостатньо. Джерело: підбірка Яндекс Дзен
Побут росіян у XIX сторіччі. Джерело: підбірка Яндекс Дзен

Нагадаємо, раніше OBOZ.UA розповів про п'ять маловідомих фактів про легендарну скіфську пектораль. Цей символ влади, створений невідомими майстрами ще у IV сторіччі до нашої ери, вражає витонченими деталями та потужним смисловим наповненням сюжетів, з яких "зіткано" цю прикрасу.

Пектораль вагою у понад 1 кг із чистісінького золота заслужено визнано шедевром світового мистецтва і найбільшою знахідкою XX сторіччя.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!