Ніяких шароварів і пияцтва: п'ять міфів про козаків, у які ви могли вірити досі

Віддавна козаки були символом мужності та сили українського народу, але залишається питання: наскільки правдиві міфи про їхній побут та спосіб життя? Перегляд фактів може розкрити непередбачені раніше деталі.

Наприклад, справжні козаки не були пов'язані з шароварами та пияцтвом, а історичні докази свідчать про зовсім інші реалії їхнього життя. OBOZ.UA зібрав п'ять міфів про козаків, у які ви могли вірити досі.

Шаровари

У XVII столітті французький картограф Гійом Левассер де Боплан відправився до України з метою створення детальних карт території. Під час своїх подорожей по містах, він ретельно фіксував географічні особливості України та культурні аспекти місцевого населення. Його спостереження були опубліковані у праці "Description d’Ukranie..." (опис України), в якій він також згадав про вбрання козаків.

Проте, замість шароварів, він написав про кальсони (d’un caleçó) — вузькі полотняні штани. Ця помилка виникла через неправильний переклад з французької мови, але пізніше цей образ був романтизований в народі та літературі. На сучасних гравюрах можна легко побачити справжній одяг козаків. Крім того, воювати у широких шароварах було б дуже незручно.

Пияцтво

В історичних джерелах немає підтверджень, що українські козаки були схильні до надмірного вживання алкоголю.

Замість цього, багато доказів свідчать про їхню стриманість і сувору дисципліну. Ба більше, під час військових походів козакам було заборонено споживати алкоголь, і за порушення цього правила передбачалася сувора кара, включаючи можливість страти за пияцтво.

На дозвіллі ж вони мали дозвіл на споживання алкогольних напоїв, включаючи горілку.

А міф про пияцтво козаків був створений Московією, з метою зменшення поваги до козаків і відображення їх як непорядних та непрофесійних воїнів.

Сімейний стан

Існує легенда, що козаки нібито не одружувалися. Але історія зустрічі Катеринославського архієпископа Гавриїла з козаком Микитою Коржем, який, незважаючи на свій вік, був досить розумним та жвавим, свідчить про звичний шлюбний зв'язок козаків із жінками.

Гавриїл записав ці розповіді, вони зберіглися і донині під назвою "Усне оповідання колишнього запорожця...", що стало єдиним документальним свідченням про життя козаків, зафіксованим безпосередньо від них.

У книзі Микита Корж згадує своє весілля в Новому Кодаку, розташованому на правому березі Дніпра, та описує свою родину, яка складалася з дружини, семи синів, чотирьох дочок, вісімнадцяти внуків і чотирьох правнуків.

Те, що козаки, насправді, укладали шлюби підтверджується і в романі Миколи Гоголя "Тарас Бульба", де головний герой, лідер козаків, має родину.

Анархізм серед козаків

Факти свідчать про зовсім інше: території козацтва ніколи не були безладними степами, а скоріше мали ознаки державності ще задовго до формального визнання Війська Запорозького.

Найбільше інформації про організацію держави збереглося з останніх періодів існування, але історики визнають, що вона виникла значно раніше й базувалася на старовинних традиціях. Наприклад, Пантелеймон Куліш згадував про Чорні ради, які вважалися елементом сваволі, або про готовність козацтва покарати непослушного ватажка, якщо той призвів їх до поразки.

Козаки лише билися та ходили в походи

Козаки відомі своїм військовим мистецтвом і відвагою у походах. Однак це лише один аспект їхнього життя. Вони також володіли високими навичками у господарюванні: обробляли землю, вирощували худобу, рибу, та розводили бджіл.

Козацькі хутори були схожі на підприємства, що дозволяли забезпечити економіку Війська Запорозького та забезпечувати власника високими доходами. Ця розвиненість сільського господарства відображалася у роботі Гійома де Боплана "Description d’Ukranie…", де зазначалося: "Усі уміють добре обробляти землю, сіяти, жати, випікати хліб, готувати різні м’ясні страви, варити пиво, мед. Зрештою, правду сказати, вони взагалі розуміються на всіх ремеслах".

Нагадаємо, українці пишаються своїм корінням та історією народу, особливо сильними та незалежними козаками. Проте не всі знають, як виникло це слово і чому саме так називали людей. Слово "козак" – це давнє запозичення з тюркських мов.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.