Нобелівський лауреат в галузі економіки Мілтон Фрідман: захисник вільного ринку та творець "рейганоміки" з українським корінням

Мілтон Фрідман – американський економіст, лауреат Нобелівської премії з економіки, відомий своїми роботами з макроекономіки, мікроекономіки, економічної науки та статистики. Він завжди знаходився на позиції захисту вільного капіталізму, будучи найвпливовішим популяризатором ідей економічної свободи у світі. Монетарна доктрина Фрідмана, основою якої є вільний ринок, є базисом сучасної світової економічної системи.

Відео дня

Її теоретичні положення багато в чому визначили економічну політику останньої третини сучасності. Фрідман був економічним радником кількох президентів США – від Річарда Ніксона до Рональда Рейгана, за якого їм було створено знамениту "рейгономіку", прислухалася до його порад і прем'єр-міністр Великобританії Маргарет Тетчер. Доробками Фрідмана уряди багатьох країн світу користуються і сьогодні, впливає він і на політику Світового банку та Міжнародного валютного фонду.

Син емігрантів із Берегово

Мілтон Фрідман народився 31 липня 1912 року в нью-йоркському Брукліні в єврейській емігрантській родині, його батьки – батько-крамар та мати-швачка – приїхали до США із закарпатського Берегова. У школі хлопчик навчався на відмінно, завдяки чому отримав стипендію у Рутгерському університеті, де закінчив математичний факультет. Фрідман також вивчав економіку в Чиказькому університеті і статистику – в Колумбійському.

Робота в університетах та Чиказька школа

В університеті Фрідман не отримав посади, яку мріяв, тому з 1935 року працював на державних посадах у Національному комітеті ресурсів, Національному економічному дослідницькому інституті, відділі податкових досліджень міністерства фінансів США, а в роки Другої світової війни – у 1942-43 роках – був заступником директора групи статистичних досліджень військового департаменту Колумбійського університету. У 1946 році Мілтон Фрідман отримав докторський ступінь, після чого протягом 30 років був професором статистики та економік в Чиказькому університеті. Вчений став засновником так званої Чиказької школи економіки, яку він сформував зі своїх послідовників – співробітників і учнів.

"План Маршалла" та плаваючі валютні курси

У 1950 році Фрідман виступав консультантом стратегії "плану Маршалла", розробленого, як випливає з назви, Джорджем Маршаллом для допомоги післявоєнній Європі. У ході роботи над нею учений їздив до Парижа, де виступав із промовою про плаваючі валютні курси. За прогнозами Мілтона, фіксовані валютні курси зрештою призводять до економічного краху, прикладом чого стала Європа кінця 70-х років.

Монетарна доктрина

Мілтон Фрідман відіграв важливу роль у створенні та затвердженні монетарної доктрини, основа якої – принцип саморегулювання економічних систем. Філософія Фрідмана – як економічна, так і соціальна – полягає у усвідомленні відповідальності кожного з нас за себе і своє життя. До нього в цих галузях панував кейнсіанський світогляд – розроблена англійським економістом Джоном Кейнсом макроекономічна течія, що склалася за часів Великої депресії. Згідно з ним, держава відповідальна перед людьми, тому в періоди серйозних потрясінь не тільки може, а й має втручатися в економіку та розподіл доходів. А Фрідман вважав, що держава обмежує індивідуальну свободу кожної людини, тому від неї потрібно відмовитися – особливо важливо демонтувати так зване соціальне забезпечення. На його думку, матеріальне процвітання – як суспільства загалом, так і кожної людини зокрема – може дати лише вільний ринок, якщо ж держава втручається у ці механізми, то знищує не тільки свободу, а й економічний добробут свого населення.

Чому зростають ціни і як цього уникнути

Фрідмана називають представником "грошової контрреволюції", згідно з якою він також суперечив теорії Кейнса, який вважав, що ціни зростають через дисбаланс між попитом на товари та їх пропозицією. Фрідман стверджував, що зниження економічного зростання, падіння темпів виробництва та непомірне зростання цін пов'язані з нестачею коштів, тому державі необхідно помірно, але постійно нарощувати їх кількість в обороті. На його думку, це єдиний спосіб забезпечити стабільне економічне зростання за низької інфляції.

"Рейганоміка"

Коли фрідманівська ідея монетаризму набула популярності, вчений став радником з економіки за президента Рональда Рейгана. Це сталося вже після того, як у 1977 році він вийшов на пенсію і переїхав на проживання до Каліфорнії, де розраховував відпочити. Але життя простого пенсіонера не сподобалося Фрідману – він дуже сумував за роботою, тому з радістю відповів згодою на пропозицію попрацювати позаштатним співробітником в адміністрації 40-го президента США. Саме він створив теорію, яка стала основою так званої рейганоміки, яка дозволила Сполученим Штатам стабілізувати долар і послабити інфляцію, – цей процес історики називають найвищою точкою економічної спадщини Фрідмана.

Нобелівська премія та інші нагороди

У 1976 році за його досягнення в галузі аналізу споживання, історії та теорії грошового обігу та демонстрацію складності наслідків політики стабілізації Мілтон Фрідман отримав Нобелівську премію у галузі економіки. Протягом життя вчений співпрацював з авторитетними бізнес-журналами, був членом та керівником численних бізнес-асоціацій та комітетів. На рахунку Фрідмана понад 250 наукових статей та 27 книг, вони перекладені багатьма мовами світу. Найвідомішими серед них є "Свобода і капіталізм" та "Вибір за тобою", а головною працею вченого вважається дослідження "Монетарна історія США 1867-1960". 1988 року Фрідман отримав найвищу громадянську нагороду США – Президентську медаль Свободи, а потім – Національну медаль науки.

Особисте життя та смерть від серцевої недостатності

Більшість своїх відкриттів Фрідман зробив зі своєю дружиною – економістом Роуз Фрідман, з якою познайомився у 1938 році та прожив усе життя. Подружжя мало двох дітей, їх син Девід і онук Петрі також присвятили своє життя економіці. Мідтона Фрідмана не стало 16 листопада 2006 року. Він помер у Сан-Франциско у віці 94 років, причиною смерті стала серцева недостатність.