Залишилися в памʼяті героями: хто з акторів загинув на війні в 2024 році
Картинки з Новим роком Змії: привітання, листівки, гарні та щирі побажання
Не втрачайте можливості підняти настрій рідним, друзям чи колегам теплими побажаннями
П'єр Береговуа зробив найправильнішу для політика кар'єру: свій шлях до верхів суспільства він почав простим робітником, а потім, пройшовши всі необхідні "сходинки", без будь-якої протекції, закінчив його на посаді прем'єр-міністра Франції. На жаль, на останньому він пробув менше року: його кар'єру, а як наслідок, і життя зруйнував корупційний скандал, який у наші дні здався б незначним, але тридцять з лишком років тому його було достатньо, щоб знищити репутацію політика, яка до цього часу здавалася бездоганною. Досі достеменно невідомо, що трапилося з П'єром Береговуа тихим вечором 1 травня 1993 року, але, за версією слідства, він покінчив життя самогубством – честь для нього виявилася дорожчою за власне життя.
Петро Береговий з Девіль-ле-Руана
П'єр Береговуа – ім'я при народженні Петро Адріанович Береговий – народився 23 грудня 1925 року у Франції, у місті Девіль-ле-Руан. Його мати Ірен Бодлен була француженкою, батько Адріан Береговий – уродженцем українського Ізюму на Харківщині. Під час Першої світової війни він служив у експедиційному корпусі, який вів військові дії на території Європи – у Франції та Греції. Дізнавшись про події на батьківщині, він вирішив додому не повертатися: під час Громадянської війни його, як білого офіцера, швидше за все, розстріляли б. На зароблені на військовій службі гроші Береговий відкрив невелике кафе і незабаром одружився, а його прізвище французи переінакшили на свій лад – так Береговий став Береговуа, а його син, що народився незабаром, Петро – П'єром.
Від партизана та робітника до прем'єр-міністра Франції
Коли після початку Другої світової війни німецькі війська увійшли до Франції, П'єру було 15 років, і вже через два роки він став учасником антифашистського Руху Опору, який почав діяти відразу після окупації Франції та перемир'я, підписаного маршалом Петеном. Береговуа воював у партизанському загоні та часто, виконуючи важливі завдання, ризикував життям. Після війни П'єр, який не встиг здобути освіту, влаштувався на завод фрезерувальником, працював на залізниці та в газовій компанії. Захищаючи інтереси робітників, Береговуа став профспілковим лідером, а згодом одним із керівників Соціалістичної партії Франції. У 1984-1992 роках, за президентства однопартійця Береговуа Франсуа Міттерана, він обіймав кілька державних посад: був міністром економіки та фінансів, а у 1992-1993 роках – прем'єр-міністром Франції.
Корупційний скандал
1993 року Соціалістична партія програла вибори до парламенту, а сам Береговуа опинився в центрі корупційного скандалу, що було особливо сумно, якщо врахувати його репутацію борця з корупцією. Французи ще пам'ятали його промову в Національних зборах, яку він виголосив 8 квітня 1992 року, вступаючи на посаду прем'єр-міністра: тоді він обіцяв викорінити цю соціальну ваду. Береговуа звинувачували в отриманні безвідсоткової позички у мільйон франків, яка у переказі на євро становила 150 тисяч, – нібито за ці гроші він, будучи прем'єр-міністром, купив квартиру. У порівнянні з по-справжньому гучними корупційними скандалами, які тоді бушували, – з нафтовою компанією Elf та продажем військових фрегатів Тайваню – сума була, м'яко кажучи, несерйозною, але преса відверто цькувала екс-прем'єр-міністра, а демонстранти скандували: "Займи і нам мільйон! " Береговуа, не пробувши на своїй посаді і року, змушений був подати у відставку.
Самогубство…
Те, що сталося, негативно позначилося на психологічному стані Береговуа – одне звинувачення перекреслило все, що він робив роками. Можливо, депресивний стан і підштовхнув його до суїцидальних думок. 1 травня 1993 року Береговуа виступав на мітингу у місті Невер, потім на автомобілі повертався додому, до Парижа. За спогадом шофера, він довго розмовляв з кимось телефоном, а потім попросив зупинити машину біля каналу в парку госпіталю Валь-де-Грас – сказав, що хоче прогулятися. Почувши постріли, шофер кинувся до Береговуа і знайшов його з кулею у скроні: експрем'єр-міністр застрелився з пістолета, який потай взяв у свого охоронця. Передсмертної записки не залишив.
…чи вбивство?
Втім, існує й інша версія смерті П'єра Береговуа, за якою ніякого самогубства не було – політика холоднокровно застрелили. Зокрема, про це говорить той факт, що постріл був не один – неможливо вистрілити собі в голову двічі поспіль. До того ж куля, яка вбила Береговуа, не співпала зі знайденим поряд з ним пістолетом – на думку експертів, її випустили з іншої зброї. Незважаючи на це, справу не було порушено – версія самогубства всіх влаштовувала, до того ж експрем'єр-міністр знав багато чужих таємниць і міг розповісти про справжніх корупціонерів у французькій владі. На церемонії прощання з Береговуа Франсуа Міттеран звинуватив у його смерті журналістів, які, за його словами, перейшли у цій справі всі професійні та людські кордони.
Завжди пам'ятав про своє коріння
За спогадами близьких, Береговуа ніколи не забував про те, де його коріння. Він підтримував українських емігрантів, допомагаючи їм пристосуватись до життя за кордоном: допомагав їм влаштуватися на роботу, знайти житло, влаштувати дітей на навчання. Не дивно, що завдяки співвітчизникам Береговуа зустрів свою майбутню дружину – вони опинилися в одній компанії на святі, яке відзначали з друзями в українській родині. 1999 року Жильберта Береговуа відкрила у Хмельницькому медико-соціальний центр, у якому допомагали незаможним мешканцям міста продуктами, одягом та медикаментами. За словами вдови Береговуа, у своєму заповіті чоловік просив її продовжувати допомагати нашій країні та її мешканцям усіма можливими способами, як це робив він сам.
Ти ще не підписаний на наш Telegram? Швиденько тисни!
Не втрачайте можливості підняти настрій рідним, друзям чи колегам теплими побажаннями
Більшість країн ЄС адаптувалися до зупинення транзиту російського газу
Наймолодшій із загиблих було 15 років, за кермом сидів 20-річний водій
Це чудове місце для любителів природи, пляжного відпочинку та пригод
Від класичних маршрутів до модних локацій – кожна мандрівниця знайде щось особливе для себе