Повʼязана з язичницькою богинею: як виникла англійська назва Великодня Easter

Українська назва найбільшого християнського свята Великдень відсилає над до весняного рівнодення, коли день знову стає великим (ці дві дати пов’язані між собою). Інша назва – Пасха є спорідненою з єврейським святом Песах, під час якого, згідно з Євангелієм, Христос помер на хресті та воскрес.

Відео дня

А чи замислювались ви, звідки з’явилась англійська назва Easter? Це слово не має такого простого пояснення. Розібратись у його походженні спробувало видання Crosswalk.

Звісно, як і більшість християнських свят, Великдень, тобто Easter міцно зрісся зі своїм язичницьким попередником. У свідомості західної людини це свято пов’язане із традицією шукати сховані пофарбовані у яскраві кольори яйця та збирати їх у кошик, а також із образом кролика. Обидва ці символи були атрибутами дня, присвяченого давньогерманській богині Остарі (її також називають Еострою). Давньоанглійською її ім’я пишеться так: Ēastre, а давньоверхньонімецькою – *Ôstara

Хто така Остара

Єдиної думки з приводу того, в який культурі виник цей образ, в істориків нема. Так само як достеменно невідомо, хто першим пов’язав образ Остари з яйцями та кроликами. Проте вона безсумнівно символізувала для германських народів весну, пробудження природи, цвітіння та родючість. З відродженням природи ми досі асоціюємо й Великдень. На честь цієї богині навіть називали один з весняних місяців – Остарамонат.

Коли вперше виник образ Остари теж встановити не вдається. Вона тісно пов’язана з англосаксонськими релігіями та міфами, але ми не бачимо її імені в літературі до 1200-х років, коли вона згадується у роботах богослова Беди Преподобного.

Знаходять корені богині також у скандинавській міфології. Хтось навіть пов’язує її з аккадською богинею плодючості Іштар. Її зображення часто оточені символами яєць.

Чому назва Easter пов’язана із іменем Остари

Зв’язок тут має приблизно таку ж логіку, як і українська назва Великдень. Слов’янським язичникам досить легко було екстраполювати святкування весняного рівнодення на християнське свято Великодня, адже обидва мали схожий смисл. Так само і германські народи природним чином перенесли традиції вшанування Остари на свято Воскресіння Христа, адже і те, і те відбувалось в середині весни.

Усі ці свята на символічному рівні означають перемогу життя над смертю, яка втілюється у весняному пробудженні природи. Християни при цьому поглибили духовний зміст, додавши до нього мотив спасіння безсмертної душі та спокути всіх гріхів людства.

Церква також змогла адаптувати язичницьку традицію частування у день весняного свята пофарбованими яйцями. Вони теж стали символом воскресіння Христа, адже яйце здається чимось неживим із чого виходить жива істота – пташеня. Саме тому сучасні християнські церкви не відкидають традиції фарбувати яйця, а також пекти спеціальний святковий хліб і зображати кролика або баранця.

Раніше OBOZ.UA розповідав, чи можна пекти паски у Страсну п’ятницю.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.