Блог | Птахи – це динозаври, що вижили?

1870-го року Томас Генрі Гакслі, природознавець і зоолог, порівняв щойно знайденого скам’янілого птаха археоптерикса (Аrchaeopteryx) зі скелетом компсогнатуса. Виявилося, що птах та динозавр-хижак мають багато спільних рис. Наприклад, зуби й хвіст із кісток.

Трохи згодом у Китаї знайшли рештки оперених динозаврів – синозавроптерикса, каудіптерикса, мікрораптора. Перший мав пір’я-щетину. Другий – розгалужене оперення. Третій – повний набір пір’я для польоту.

"Він [мікрораптор] міг літати, як повітряний змій, з обома парами крил в одній площині, або ж як біплан часів Першої світової війни, розташовуючи передні крила над задніми. Він майже напевно не змахував крильми і використовував їх, лише щоби планерувати з дерева на дерево", – пише Майкл Бентон у своїй книзі "Динозаври. Новий погляд", яка вийшла друком у видавництві "Бородатий тамарин".

Поки оперені динозаври експериментували з різними стилями планерування, археоптерикс навчився літати, змахуючи крилами, як сучасні птахи. Він став посередником між динозаврами і птахами, тобто перехідним видом. Відтак поступово з’явилися сотні видів птахів. Нині їх існує близько 11 тисяч.

Після зіткнення Землі з астероїдом, динозаври вимерли. Як щодо птахів? Вижило кілька видів пращурів качок і курей, які були добре пристосовані до життя на землі й могли обійтися без зелені та дерев. Вони їли комах, водорості, молюсків тощо. А коли Земля відновилася, почали стрімко еволюціонувати.

Травоїдні та м’ясоїдні динозаври не мали шансів, адже через удар астероїда ліси були спустошені майже тисячу років. Ссавців бракувало, бо їх теж уціліла жменька. Та й, імовірно, занепадали динозаври впродовж останніх 40 мільйонів років на Землі.

Хоча вони вимерли, продовжують дивувати і надихати людство, а їхні прямі нащадки спокійнісінько літають над нашими головами.

"Біологи кажуть, що слони мають максимально можливий для наземної тварини розмір, щоб не впасти під вагою власної плоті й не вимерти за зміни клімату. Отож динозаври, й особливо завроподи, є хорошим прикладом реальності неможливого – ми не можемо сказати, що в юрському періоді гравітація була слабша, або ж що вони все життя проводили під водою (хоча деякі схиблені стверджують і таке). Величезні завроподи справді існували й справді були завеликими", – пише Бентон.

У своїй книзі він розповідає про динозаврів буквально все, що відомо сучасній науці. Це нонфікшн, тому місцями доводиться напружувати мізки, але автор має почуття міри й гумору. А ще його роздуми, спостереження та наукові факти "розбавлені" кольоровими вклейками і чорно-білими ілюстраціями.

Ви можете запитати: "Навіщо мені ті динозаври?". Їхнє вимирання дозволило ссавцям, які з’явилися одночасно з ними, швидко еволюціонувати, заполонюючи світ. Тобто зникнення динозаврів стало початком нової історії, у якій згодом з’явилися і Homo sapiens.

Наскільки розумними були динозаври, якщо обирали собі партнера? Як стали такими великими, якщо теоретично це було неможливо? І чи вижили б люди поряд зі "стародавніми ящерами"? Шукайте відповіді у книзі провідного британського палеонтолога Майкла Бентона "Динозаври. Новий погляд".