Раніше були популярними: слова, яких більше не почуєш в українській мові

Будь-яка мова – живий організм, який активно змінюється впродовж всього життя. І українська – не виняток. У ній постійно виникають нові слова і відмирають старі.

Відео дня

Однак деякі лексеми цілком заслуговують на друге життя. Принаймні, так вважає мовознавець і перекладач Олександр Стукало, який зібрав десятку слів, які можна було знайти в українській літературі 100-200 років тому. Судячи з усього, тоді вони були у досить інтенсивному вжитку, а зараз збереглись хіба у прізвищах. Однак, це досить колоритна лексика, яка заслуговує хоча б на те, щоби ми з нею ознайомились. Хто зна, можливо деякі із цих слів приживуться у вашому активному словнику і збагатять мовлення.

Вертоград

Цим словом іще до XVIII століття називали сад. Мовою його походження називають старослов’янську, куди воно потрапило з мови готів. Як вказує мовознавець, у готській слову "вертоград" відповідає слово aurtigards. Частина -gard- у слов’ян перетворилась на "град" і цим словом стали позначати не лише сад, а й узагалі обгороджену територію, зокрема місто, яке у ті часи оточували мурами. "У англійців, до речі, той самий gard еволюціонував у garden (город) і yard (двір), а aurtigard — в orchard (фруктовий сад)", — зазначає мовознавець.

Еродій

Лелека, бусол, чорногуз – у цього птаха вистачає назв. Еродій – одна з них. Зустріти це слово можна, наприклад, у Григорія Сковороди. Досить згадати його притчу "Вдячний еродій". "Належиться дещо сказати й про еродійську природу. Вони схожі на журавлів, але світліше мають пір’я й кораловий або світло-черлений ніс. Непримиренні вороги зміям і буфонам, себто — отруйним жабам. Ім’я сіє (’έρόδιος) походження еллінського, значить — боголюбний, римською — кіконіа, польською — боцян, малоросійською — гайстер", — пише у ній філософ.

Каштелян

Так називали управителя замку чи укріпленого міста. Каштелян виконував функції очільника адміністрації (цивільної чи військової) в окрузі. Зараз про таку людину радше скажуть комендант. До речі, зверніть увагу, що в цьому слові прослідковується зв’язок з англійським castle (замок).

Одесную, ошую

Цими словами вказували напрямок. Праворуч і ліворуч відповідно. Походять ці слова від слов’янських назв рук: десниця – права і шуйця – ліва. Звідси, до речі, походить і слово шульга, тобто людина, в якої домінуючою є ліва рука. Під впливом російської таких людей стали називати лівшами, але зараз давніший варіант повертається у вжиток.

Зеґар, дзиґар, дзигарі

Це слово означає "годинник". Походить воно від німецького Seiger – пісочний чи водяний годинник. Його запозичили поляки і трансформували у zegar. Вони ж придумали слово zegarmistrz – годинникар. З польської лексема перекочувала і в українську.

Рейментувати

Це дієслово означає керувати. Воно споріднене зі словом "режим". Досить згадати англійське regiment — полк. Того, хто керував, називали рейментар. За козацьких часів так називали солдата польської армії чи запорозького козака, а пізніше — загалом командира.

Тебенки

Зараз це слово залишилось хіба у прізвищах типу Тебенко, Потебня чи Потебенько. А колись означало шкіряні вироби для оздоблення сідел.

Тертиця, тертичник, тартак

Тартаком в давніші часи називали лісопильню, пилораму чи лісопильний завод. Слово було поширене не тільки у західних регіонах – його можна зустріти зокрема у "Словарі української мови" Бориса Грінченка (1907–1909). Воно цілком очевидно походить від слова "терти". А похідними можна назвати тертицю, тобто дошку, та тертичника – того, хто її пиляє.

Увельбити

Це слово має польське походження і означає "дуже любити", "обожнювати". Спільний із ним корінь вельб-/велеб- має сучасне "превелебний" – звертання до духовної особи.

Хандогий

Така лексема існувала ще у старослов’янській мові. Там слово xǫdogъjь (так і читається — хандогий) мало кілька значень: досвідчений, умілий, мудрий, чистий, прикрашений, прибраний. Спільнокореневе з ним слово "охандожность" означало чистоту й порядок. Прийшло слово від германців, які на мудру чи умілу людину казали handugs. Така характеристика походила від hand — рука.

Подальші пригоди слова в українській мові теж цікаві. З часом "хандогий" змінювало звучання і написання і перетворилось на "худоґий", а "хандожник" на "художник". Таким чином англійське handy (вправний, умілий) прямо пов’язане з українським "художник".

Раніше OBOZ.UA розповідав, які українські слова не мають відповідників у російській мові.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.