УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Удари кийками й застосування шокерів: чому розширення повноважень Нацгвардії поставили на паузу

Удари кийками й застосування шокерів: чому розширення повноважень Нацгвардії поставили на паузу

У Верховній Раді цього тижня мали розглянути у другому читанні законопроєкт №10311, який передбачає розширення повноважень Національної гвардії України щодо застосування різноманітних засобів впливу проти громадян під час масових заворушень. Але питання було знято з порядку денного. Щонайменше на тиждень.

Відео дня

Що не так із новою парламентською ініціативою і які взагалі перспективи цього законопроєкту – читайте у матеріалі OBOZ.UA.

Законопроєкт не дожив до другого читання

Законопроєкт №10311 "Про внесення змін до Закону України "Про Національну гвардію України" щодо вдосконалення правових засад застосування примусових заходів військовослужбовцями Національної гвардії України" був зареєстрований 1 грудня 2023 року і схвалений у першому читанні 22 травня минулого року.

Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності 5 березня погодив документ для розгляду у другому читанні. Це мало статися цього тижня. Проте трапилося непередбачене. Зміст законопроєкту вивчила громадська організація "Центр протидії корупції" й не забула поділитися своїми знаннями з громадськістю.

Так, у Центрі протидії корупції заявили, що законопроєкт дає Нацгвардії право використовувати проти мітингувальників вогнепальну зброю, сльозогінний газ та безпілотні апарати – для спостереження, ідентифікації й можливого подальшого затримання.

Усі ці новини викликали у соціальних мережах обурення та занепокоєння. Багато хто почав згадувати Януковича, "Беркут" та "диктаторські закони 16 січня". У результаті законопроєкт було знято з порядку денного Верховної Ради на тиждень, 24-30 березня.

Новий закон мав стати об'єднавчим

Але тут варто зазначити, що Національна гвардія України має право використовувати вогнепальну зброю і зараз, це закріплено у чинному законі "Про Національну гвардію України". У випадку, наприклад, відбиття збройного нападу або затримання особи, яка чинить збройний опір. А таке під час масових заворушень може бути часто-густо.

Щодо електрошокерів, то право їх використовувати нацгвардійцями розширили ще 20 грудня 2017 року постановою Кабміну №1024. У застосуванні сльозогінного газу, а тим паче кийків теж немає абсолютно нічого нового.

"І безпілотники зараз можуть використовуватись. Тільки це регулюється внутрішніми інструкціями. Усе воно врегульовано. Просто вирішили впорядкувати, перенести до закону про Нацгвардію", – розповідає OBOZ.UA заступник голови парламентського комітету з правоохоронної діяльності, колишній заступник начальника Головного слідчого управління МВС України Григорій Мамка.

У цей час, виконуючи свої завдання, нацгвардійці керуються, зокрема:

– Законом України "Про Національну гвардію України";

– Законом України "Про Національну поліцію";

– постановою Кабінету міністрів України "Про затвердження переліку та правил застосування спеціальних засобів військовослужбовцями Національної гвардії під час виконання службових завдань";

– бойовим статутом Сухопутних військ Збройних сил України;

– іншими інструкціями та розпорядженнями міністерств та відомств, що входять до складу Сил безпеки та оборони України.

У законопроєкті "розмили" рамки застосування спецзасобів та зброї

В упорядкуванні всіх норм, якими керується Нацгвардія, об'єднанні їх у єдиний закон, за ідеєю, немає нічого поганого. Але чому законопроєкт №10311 був відкликаний, чи є для цього реальна причина, а не й так дозволені вогнепал, сльозогінний газ та дрони? Є.

"Я – один з авторів початкового законопроєкту, але він до першого читання був зовсім іншим, аніж той, який вийшов до другого читання. І я на комітеті не голосував за розгляд Верховною Радою документа в його нинішньому вигляді. Правоохоронні органи застосовують: фізичну силу, спецзасоби, вогнепальну зброю. І мають бути вагомі підстави для застосування першого, другого й третього. А в нас у новому законопроєкті підстави для застосування що шокерів, що вогнепалу – однакові! Таких речей у законодавстві не має бути", – каже Григорій Мамка.

Одним словом, якщо законопроєкт №10311 буде ухвалено у чинній редакції, то військовослужбовці Нацгвардії зможуть застосовувати вогнепальну зброю без чітких обмежень. І діяти на особистий розсуд. Умовно кажучи, нацгвардієць може кийком лупнути або шокером доторкнутися, а може й коліно прострелити.

"Усе, що стосується застосування засобів впливу, – дуже розмите. Причому це стосується дій нацгвардійців не лише під час масових заворушень, а й інших ситуацій. Ось йде він один, група людей. Зав'язалась суперечка з якоїсь причини, він узяв і вистрілив. Далі скаже: вони були агресивно налаштовані, я подумав, що електрошокер не допоможе. Тут дуже багато може бути трактувань. У такому вигляді це справді – законопроєкт імені Януковича. Трешняк та свавілля", – каже OBOZ.UA юристка, колишня директорка Центру надання безплатної вторинної правової допомоги Наталія Костишин.

"Розгляд законопроєкту перенесли поки що на наступний тиждень. Але я думаю, що на цей час у такому вигляді голосів для його підтримки не буде. Особисто я за нього не голосуватиму", – каже Григорій Мамка.

Одним словом, законопроєкт потребує серйозного доопрацювання. Бо влада ризикує отримати ті самі масові заворушення, проти яких закон і покликаний боротися...