Що означають слова "вірипати" і "верчиком": пояснення діалектизмів

Лексичне багатство мови зумовлюється не тільки словами, які входять до її літературної норми. Чимало колоритних і яскравих слів можна знайти у діалектах та говірках – місцевих варіантах живої розмовної мови.

Українська мова має три великих наріччя: південно-західне, південно-східне та північне і понад десяток діалектів. Відповідно, місцева лексика у нас надзвичайно багата. Знайомити українців із деякими цікавими діалектизмами вирішив "Проєкт Р.І.Д.". Наприклад, його експерти пояснили, що означають дієслово "вірипати" та прислівник "верчиком".

Вірипати

Це слово вживається у гуцульському діалекті, який належить до південно-західного наріччя, а точніше до галицько-буковинської групи говорів. Оскільки у Карпатських горах взимку холодно і зберігати тепло у хаті дуже важливо, тут виникло дієслово, яким описують ситуацію, коли хтось часто відчиняє двері і впускає у нагріту оселю холод з вулиці. Саме це і означає "вірипати". Наголос тут падає на перший склад.

На мовленні можна також зустріти варіант "вірипувати". Тут наголос уже на другому складі, пояснює "Тлумачний словник-довідник гуцульських говірок".

Верчиком

Цей діалектизм походить із Західного Полісся, а це північне наріччя української мови. На цих землях іменником "верчик" називають щось скручене, загорнене, або жмут, пучок чи згорток. Ймовірно, ця лексема походить з того ж кореня, з якогось виникли дієслова "вертіти", "вертатися" та іменник "веретено".

Отже, прислівник "верчиком" означає щось заверчене таким чином, що і не розв’яжеш. Наприклад, шнурки на взутті.

Раніше OBOZ.UA публікував добірку цікавих діалектизмів, до якої увійшли слова "шваблики", "навпражки" та інші.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.