Відео дня
Що таке галунка: походження унікального українського слова
У різних регіонах України є свої назви великодніх яєць: писанки, крашанки чи галунки. Останнє є доволі рідкісним, але має дуже цікаву історію походження.
Доктор філософії в галузі права, україніст-краєзнавець Йосип Осецький у своїй праці "Індоєвропейська етимологія назв обрядових великодніх яєць у світлі етнолінгвістики і системного аналізу" розповів про походження назв великодніх атрибутів. Тож розберемося, коли та як виникла "галунка" та чим вона відрізняється від "писанки" і "крашанки".
Вчений наголосив, що у морфологічній і фонетичній структурі назв "писанка", "галунка" і "крашанка" прослідковуємо спільне індоєвропейське слово "-ка", що означає "сонце", "радість". А в словах "писанка" і "крашанка" є ще й елемент "-ан-" – ймовірно, це релікт індоєвропейського іменника "аньдя" – яйце.
Галунки часто зустрічаються у південній частині Чернівецької області, тобто ближче до Бесарабії. Галунками називають великодні яйця, які фарбують рослинними барвниками. Ця назва зустрічається також у подністерських територіях Тернопільської, Хмельницької та Вінницької областей.
Осецький проаналізував це слово і визначив, що в ньому є важливі за змістом індоєвропейські слова "галаа" (земля; вода) та "унна" (мокрий).
"Це дає підстави вбачати, що великоднє яйце "галаа-унна-ка" було оберегом і зверненням до трьох стихій: Землі, Води і Сонця" – зазначив Осецький. За його словами, галунками великодні яйця частіше називали давні землероби, а писанками і крашанками – скотарі.
Вчений додав, що елемент "-унна-" корелюється зі звичаєм мокрого або поливаного понеділка. Згідно з цією традицією, на другий день Великодня обливали один одного водою метою "весняного очищення".
"Суто з мовного погляду не можна відкидати, що у найбільш ранньому варіанті це слово-речення могло мати повнішу будову: "галаа-унна-аньдя-ка" зі значенням "земля-вода-волога-яйце-сонце". Однак це переобтяжене збігами приголосних звуків слово надто ускладнювало і вимову, і сприйняття", – розповів вчений.
Таким чином відбулося спрощення звуків та букв, і вийшла вже звична "галунка".
Науковці кажуть, що назви великодніх яєць українці успадкували від пращурів часів неоліту чи трипільської цивілізації (VI-ІІІ тисячоліть до н. е.). Слова "писанка", "крашанка" і "галунка" виникли з урахуванням тогочасних господарських і духовних потреб.
У назві "писанка" є ознаки індоєвропейських слів "піш" або "пеша", що означають прикрасу чи орнамент. А в лексемі "крашанка" можна простежити елементи слів слів "крійаа" – "обряд жертвоприношення" та "асáн" – "кров".
Раніше OBOZ.UA розповідав, що слово "крашанка" помилково вважають русизмом – воно не має нічого спільного з дієсловом "красить".
Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.