Стівен Спілберг, зійшовши трапом літака в київському аеропорту "Бориспіль", сказав: я вдома

Культовий американський кінорежисер, сценарист і продюсер, ім'я якого стало загальним, найбільш комерційно успішний в історії світового кінематографа, який працював у різних жанрах – від трилера ("Щелепи") і наукової фантастики ("Парк Юрського періоду") до пригодницьких бойовиків (серія фільмів про Індіану Джонса) та епічних драм ("Список Шіндлера" та "Врятувати рядового Раяна"), володар трьох "Оскарів" та персональної зірки на Голлівудській алеї слави, хоч і народився в США, має українське коріння.

Один його дідусь родом із Одеси, другий – із невеликого села у Хмельницькій області. У дитинстві бабуся співала йому колискові українською мовою, у родині режисера часто готували борщ, а на одеській Молдаванці, можливо, досі живуть його далекі родичі. На історичній батьківщині Спілбергу пощастило побувати 2006 року. За його спогадами, зійшовши трапом літака в київському аеропорту "Бориспіль", він сказав собі: "Я вдома". У березні 2022 року, невдовзі після початку війни Росії проти України, Спілберг та його дружина пожертвували на гуманітарну допомогу нашій країні 1 мільйон доларів.

Недбайливий учень

Спілберг народився в Цинцинатті (штат Огайо), він був старшою дитиною та єдиним сином серед чотирьох дітей у сім'ї. Його батько Арнольд інженер-електрик, працював у комп'ютерній компанії (тоді ці дивовижні машини тільки з'явилися), а мати Лія була піаністкою, що концертує. Жіноча частина сім'ї – мати і сестри – любила Стівена і всіляко балувала його, чого не можна було сказати про його вчителів. У школі він зірок з неба не хапав, із загальної маси учнів нічим не виділявся, тож максимум, на що він міг розраховувати, це на оцінки "задовільно". Сім'я часто переїжджала з місця на місце, поки нарешті не осіла в Каліфорнійському місті Сан-Хосе – неподалік так званої Силіконової долини.

Перші роботи

У мистецтво кіно Стівен закохався, подивившись у кінотеатрі фільм у жанрі циркової вистави "Найбільше шоу світу", який отримав два "Оскари", зокрема і як "Найкращий фільм року". Незабаром Спілберг спробував зняти свої власні кінострічки, використовуючи кінокамеру, яка була в сім'ї. Він записував вилазки на природи та домашні свята, але дуже швидко розчарувався у них. Стівен почав писати для своїх творів цікаві сюжети, експериментував з ракурсами, створював, хоч і примітивні, спецефекти. Свій перший фільм зі сценарієм та акторським складом Спілберг зняв у віці 12 років, а коли йому виповнилося 16, він представив свою нову картину на публіку. Щоб показати двогодинний науково-фантастичний фільм сина зі складним сюжетом про зустріч з інопланетянами "Світло вогню", його батько орендував місцевий кінотеатр – за одну ніч Спілберги повернули 500 доларів, які було витрачено на зйомки.

"Мандрівні" до успіху

Погані оцінки в атестаті не дали Стівену можливості вступити до Університету Південної Каліфорнії, натомість його прийняли до Каліфорнійського державного коледжу, який він закінчив у 1970 році, отримавши ступінь бакалавра з англійської мови. Весь цей час Спілберг не забував про кіно: він був постійним відвідувачем місцевих кінотеатрів, переглядаючи фільм, що зацікавив його, кілька разів, а також завів знайомства серед охоронців Universal Studios, які пропускали його на знімальні майданчики.

Працював він і над новими фільмами – один із них, "Мандрівні", він згодом представив на кінофестивалі в Атланті. Історія про хлопчика та дівчинку, які подорожують автостопом пустелею до океану, вразили журі Венеціанського кінофестивалю, яке присудило йому почесний приз, та керівництво студії Universal – тут йому запропонували семирічний контракт. Спілберг вважав назву картини своїм талісманом і згодом дав його ім'я власної продюсерської компанії.

Один із найбільших фільмів, знятих для американського телебачення

Свою професійну кар'єру Спілберг почав, знімаючи епізоди для проєктів Universal, а його першою самостійною режисерською роботою став телевізійний фільм "Дуель", про боротьбу умів двох водіїв – звичайною людиною, яка керує легковим автомобілем, та божевільним шофером багатотонної вантажівки. "Дуель" була показана в кінотеатрах Європи та Японії як художня кінострічка і вважається одним із найбільших фільмів, коли-небудь знятих для американського телебачення. На роботу над ним Спілберг витратив 16 знімальних днів, а студії вона обійшлася в 150 тисяч доларів, при цьому в прокаті за кордоном він заробив понад 5 мільйонів, зібрав безліч нагород.

"Зніматиму тільки те, що хочу"

Натхнене успіхом керівництво Universal буквально закидало Спілберга сценаріями, але їхню якість режисера не влаштувало – він заявив, що зніматиме лише те, що хоче сам. Так на світ з'явився кримінальний трилер "Шугарлендський експрес" – кримінальний трилер про жінку, яка вмовляє свого чоловіка тікати з в'язниці, щоб викрасти їхню дитину у прийомних батьків. Фільм, родзинкою якого була захоплива погоня, незважаючи на доброзичливі відгуки критиків, у прокаті провалився.

Ця невдача розлютила Спілберга і в результаті призвела до появи фільму, який став для режисера справжнім проривом – трилера "Щелепи". Тільки за перший місяць прокату картини, на виробництво якої було витрачено 3,5 мільйона доларів, зібрала в прокаті 60 мільйонів, а сам Спілберг став улюбленцем Голлівуду – тепер він справді міг знімати все, що хотів.

Тема контакту з інопланетними цивілізаціями

Спілберг розпочав роботу над картиною, тема якої хвилювала його з самого дитинства. "Близькі контакти третього ступеня" – розповідь про те, як звичайні люди намагалися встановити контакт із прибульцями з іншої планети – вважається одним із найособливіших творів Спілберга. Головне в ньому – не приголомшливі для того часу спецефекти, а міркування про те, що робитимуть земляни, коли контакт із позаземними цивілізаціями буде неминучим. Цій самій темі присвячений і інший фільм Спілберга – "Інопланетянин", він зібрав усі можливі та неможливі кінопремії, за популярністю обійшов "Зоряні війни", а фраза "І-Ті дзвонить додому", що прозвучала в ньому, стала крилатою. Режисера вмовляли зняти продовження, але він відмовився, оскільки на той момент вже вичерпав для себе можливості цієї теми.

Головне – отримувати задоволення від зйомок

Не можна сказати, що всі фільми Спілберга тієї пори викликали однозначну реакцію у критиків і публіки: так, його фільми про Індіана Джонса критикували за зайву жорстокість і нецензурну лексику, через що навіть радили не пускати на їх покази дітей, а за "Пурпуровий колір" режисера звинуватили у приниженні афроамериканців.

Втім вплив Спілберга в Голлівуді неможливо було переоцінити, при цьому він, здавалося, зовсім не думав про те, як його нові фільми сприймуть критики та публіка – головним у роботі було отримати задоволення від процесу зйомок. При цьому він брався за, здавалося б, абсолютно несумісні між собою теми і знімав їх у несхожій стилістиці. Так, яскраві та видовищні картини про парк Юрського періоду сусідять у його послужному списку з емоційно-зворушливим чорно-білим фільмом "Список Шиндлера", який ґрунтується на реальних подіях – розповіді про німецького бізнесмена Оскара Шиндлера, який під час Другої світової війни врятував життя тисяч євреїв, що працювали на фабриці. Не менш зворушливе і щемливе враження справляє фільм "Врятувати рядового Раяна" про події Нормандської операції часів Другої світової війни. За нього Спілберг отримав "Золотий глобус" та "Оскар" "За найкращу режисуру".

Робота – найкращий засіб від старіння

Незважаючи на поважний вік, Спілберг продовжує залишатися одним із найвпливовіших кінорежисерів та продюсерів у світі. І на спокій поки що не збирається – найкращим способом боротьби зі старінням він вважає активну роботу, молодість душі та почуття гумору. У вересні 2022 року на фестивалі в Торонто було представлено новий фільм "Фабельмани", основою якого стали дитячі спогади режисера, а зараз до виходу на екрани готується нова частина кіносаги про Індіана Джонса.

Режисер був одружений двічі: від першої дружини, актриси Емі Ірвінг, у нього народився син Макс, від другого шлюбу – з актрисою Кейт Кепшоу – у режисера шестеро дітей, троє рідних та троє прийомних.