"Треба зрозуміти": Храпчинський пояснив, чи є можливість замінити Starlink європейськими аналогами
Європа має потенційні альтернативи для заміни супутникового зв’язку Starlink Ілона Маска, проте вони мають значні обмеження. Водночас розвиток європейських технологій сповільнюють бюрократичні та фінансові перепони.
Про це заявив заступник генерального директора компанії з виробництва засобів радіоелектронної боротьби та колишній офіцер Повітряних сил Анатолій Храпчинський у розмові з OBOZ.UA. За його словами, одним із можливих варіантів є система OneWeb. Вона має близько 600 низькоорбітальних супутників, які забезпечують зв’язок, але поступаються за потужністю мережі Starlink, що налічує понад 7 000 активних апаратів.
"Насправді ми можемо казати про те, що можемо замінити і є у нас OneWeb той самий, який має близько 35 супутників геостатичних, тобто які знаходяться на території Європи і можуть забезпечити зв'язок. Але цей зв'язок буде з певною затримкою, тому що вони знаходяться набагато вище за ті супутники, які використовує, наприклад, Ілон Маск. Але у того ж самого OneWeb є близько 600 супутників, які перебувають на нижчій висоті, тобто на низькій орбітальній орбіті, і які забезпечують зв'язок. Зрозуміло, що це не порівняння, наприклад, з 7 000 працюючими супутниками Маска, які забезпечують якісне покриття. Але, втім, тут ми кажемо про те, що є вже основа, куди рухатися", – пояснив експерт.
Храпчинський додав, що система Starlink Ілона Маска – приватна компанія, яка завдяки приватним інвестиціям активно розвивалася. При цьому більшість європейських компаній, що працюють у сфері супутникового зв’язку, переважно належать державі, що уповільнює їхню гнучкість в ухваленні рішень.
"На жаль, Європа забюрократизована. Тому, в принципі, тут слушно було б зауважити, що той самий OneWeb з'явився набагато раніше Starlink, але, як бачимо, розвивається не дуже активно, тому що є певні перепони бюрократичні. Є певні перепони, звідки брати гроші, щоб не було такого, як з Маском. Коли я сказав, що відключу, то я відключу. І тому він більш повільно розвивається", – сказав він, наголосивши, що у ЄС також є проблеми з фінансуванням.
При цьому Храпчинський назвав Ілона Маска ненадійним партнером, і сказав, що "будь-який поганий настрій може змінитися і призвести до того, що він відключить зв'язок". Тому експерт вважає, що зараз Європа буде активніше займатися питанням щодо розвитку своїх можливостей та збільшуватиме кількість супутників.
Крім того, вартість європейських супутників значно вища: запуск одного апарата коштує приблизно 500 тисяч доларів, тоді як у SpaceX цей показник становить 250 тисяч. Запуск ракети з 60 супутниками обходиться Маску у 25 мільйонів доларів, тоді як для європейських операторів аналогічна місія може коштувати понад 70 мільйонів.
Експерт нагадав, що на початок повномасштабного вторгнення в Маска було лише близько 900 або 1000 супутників. На 2024 рік їх близько 8 тисяч, з яких 7 тисяч робочих. Тисяча або виведені з ладу, або поламані, або перебувають у режимі очікування, коли їх запустять.
"Тому, повертаючись до основного питання, треба зрозуміти, що так насправді Starlink був доволі цікавим рішенням з можливістю, яка забезпечувала швидке розгортання і отримання в будь-якій точці, де є покриття, зв'язку якісного, причому з можливістю передавати великі об'єми інформації. Якщо ми будемо переходити на європейське, то тут потрібен час, тут потрібно, тут трохи дорожче обладнання саме для роботи, але, тим не менш, це є перспективно", – зазначив ексофіцер Повітряних сил.
Храпчинський звернув увагу на можливості надання зв'язку через короткохвильові та радіорелейні системи. Радіорелейний зв'язок, який використовується для з'єднання вишок мобільного зв'язку, також може бути корисним для обміну інформацією, як це відбувається через мобільний зв'язок. Це може бути альтернативним рішенням для забезпечення зв'язку.
Однак розгортання станцій Starlink і радіорелейних станцій – це різні завдання з іншими технічними вимогами, зауважив експерт. При цьому, на відміну від Starlink, де супутникові станції можна використовувати у важкодоступних місцях, як показують відео з фронту, радіорелейні системи працюють за іншими принципами, включно з використанням ретрансляторів, які можуть бути розміщені в коптерах чи повітряних кулях. Однак ці системи можна візуально виявити та перехопити за допомогою FPV-дронів або знищити FPV-дроном.
"Головна задача зараз в Європі – це об'єднати зусилля і пошуку коштів для того, щоб розгорнути якомога швидше якісний зв'язок. Тому що геостатичні супутники нам не нададуть можливості передавати такі об'єми інформації, які нам треба. Додатково треба ввести певні зміни щодо обміну інформацію для того, щоб зменшити об'єм інформації, який надається за рахунок певних програмних забезпечень, які дозволили б нам суттєво скорочувати кількість інформації, яка передається", – зазначив він.
За словами Храпчинського, тут потрібна сумісна робота і з українського боку, і з боку Європи. Він вкотре наголосив, що Європа зараз в такому становищі, коли при правильній українській дипломатії вона буде активно і далі допомагати нам, і створювати сумісні можливості. Вже зараз Європа розуміє, якщо Україна впаде, то вони будуть наступні, оскільки світовий устрій після приходу президента США Дональда Трампа суттєво змінюються і немає вже того фундаменту, який був раніше, щодо демократії, щодо підтримки свободи.
"Ми бачимо, що зараз лунає зі Сполучених Штатів – кожен сам за себе. Тому цим треба користатися і на цьому треба акцентувати, спілкуючись з нашими європейськими партнерами", – додав експерт.
Європейський ринок військово-промислового комплексу, на думку Храпчинського, є дуже цікавим, оскільки в ньому працює багато якісних компаній, які виробляють велику кількість військової техніки. Однак цей ринок фрагментований і не має єдиних стандартів, що створює певні труднощі. Наприклад, у випадку з літаком Eurofighter, коли у Європі велися тривалі узгодження щодо його характеристик і озброєння, Франція вирішила вийти з цього проєкту та створити свій літак Рафаль. Хоча ці два літаки зовні схожі, але при цьому "Франції просто увірвався терпець, вони зробили швиденько свій літак". Так само було із передачею літаків Mirage. Французи без затримок підготували пілотів та інженерів і навіть модернізували ці літаки для українських потреб.
"Тому, знову таки, треба зрозуміти, що Європа може бути надійним партнером у створенні й об'єднанні ВПК. І тут я б сказав, що насправді доволі якісну інформацію ми можемо надати Європі, і певні можливості свої стосовно того, що жодна країна у світі зараз не вміє воювати дронами так, як Україна і, на жаль, Росія. І тому я би сказав, що якщо ми кажемо про такий трансфер технологій, то від Європи можна брати, наприклад, авіацію, можна брати протиповітряну оборону, сумісно виробляти далекобійні ракети і пропонувати свої рішення щодо безпілотників. Тому що, на жаль, Україна свого часу була доволі потужною державою в ракетобудуванні, в літакобудуванні, але за 30 років незалежності, за 30 років менеджменту, який стояв у керуванні країни, це все занепало. Тому тут треба зрозуміти, що насправді єдиний шанс зараз – це Європа", – пояснив Храпчинський.
Експерт закликав не забувати про всі заморожені кошти Російської Федерації, які знаходяться в Європі. Тому, на його думку, тут можна буде і реалізувати європейський супутниковий зв'язок, який буде розподілений як для цивільного населення, так і для військових задач. "Так само і щодо всіх інших задач, тому що більшість технологій, які зараз використовуються у якості озброєння – це dual-use technology", – додав він.
Також Храпчинський вважає, що засоби радіоелектронної боротьби будуть необхідні й після війни, а деякі системи, наприклад розвідувальні дрони, також залишатимуться важливими. Вони зможуть контролювати дорожній трафік у містах, а також стежити за природними зонами. Наприклад, дрони вже використовуються для встановлення маячків на китах та інших великих рибах. Водночас Україна показала значний прогрес у військовій сфері, кількість компаній з 20 компаній на початку повномасштабного вторгнення зросла до 800. Це дозволило значно покращити можливості, але є потреба в зміні законодавства, щоб відповідати європейським стандартам.
"Україна теж потребує деяких змін законодавчих, як і Європа, тому що більшість наших виробників виробляють певні види озброєння, певні засоби, і деякі законодавчі норми передбачають за це, навіть зараз передбачають певні обмеження волі від 2 до 5 років. І тут треба зрозуміти, що коли закінчиться війна, коли буде перемога, до цього моменту треба переписати ці закони, тому що потім доволі цікаві служби почнуть ходити і почнуть викручувати руки нам, всім нашим виробникам", – підсумував Храпчинський.
Як повідомляв OBOZ.UA, європейські країни шукають способи забезпечити Україну альтернативним широкосмуговим супутниковим зв’язком на випадок, якщо Ілон Маск припинить роботу Starlink. Чотири великих супутникових оператори вже почали переговори з урядами ЄС щодо надання резервного підключення для України.
Раніше мільярдер й очільник Департаменту ефективності уряду США (DOGE) Ілон Маск пригрозив позбавити українських військовослужбовців доступу до супутникового інтернету Starlink. За його словами, без цієї технології "весь український фронт впаде".
Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!