У гуцульському селі Криворівня провели щорічну коляду: наколядовані гроші підуть на ЗСУ. Фото й відео
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
Село Криворівня Верховинського району Івано-Франківської області вважається легендарним не лише на Гуцульщині. Саме Криворівнянська коляда внесена до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.
А цього року різдвяна коляда у Криворівні збирала гроші для ЗСУ. Як 25 грудня відоме село святкувало Різдво, розповів національний мовник.
У Криворівні коляду ведуть лише чоловіки. Цьогоріч колядували одразу вісім гуртів (кожен із них складається з "берези", тобто керівника, вибирця, тобто чоловіка, який обирає колядників, скарбника, який веде бухгалтерію, музикантів та самих колядників).
Такі традиції "чоловічих колядувань" утримуються вже понад 100 років.
Коляда починається на території церкви Різдва пресвятої Богородиці, розташованої у центрі села, а далі переходить до хат, де може тривати до чотирьох годин.
Там колядники збирають пожертви, які передають на підтримку ЗСУ.
Війна внесла й інші правки у традиції "чоловічих колядувань". Наприклад, вік: частина колядників пішла воювати, тож їхнє місце зайняли зовсім молоді хлопці. Наймолодшим колядником цього року був 5-річний хлопчик Данило.
Зазвичай колядки тут тривають приблизно два тижні, а не тільки на Різдво. Лише на Водохреще колядницькі ватаги проводять розколяду. Усі ватаги знову сходяться, але вже не біля церкви, а на березі річки Чорний Черемош. Разом співають і танцюють фінальну коляду.
Криворівня розташована неподалік міста Верховина на Прикарпатті. Датою його заснування вважають 1654 рік.
Свого часу село було одним із центрів опришківського руху. Вважається, що саме тут народний месник Олекса Довбуш, який не раз відвідував Криворівню, познайомився з Дзвінкою.
І саме тут щоліта жили письменник Іван Франко та фольклорист й етнограф Володимир Гнатюк.
Окрім них, у цьому селі у свій час зупинялися митрополит Андрей Шептицький, історик Михайло Грушевський, художниця Параска Плитка-Горицвіт (у селі навіть є її музей), письменники Василь Стефаник, Леся Українка, Ольга Кобилянська та багато інших.
Михайло Коцюбинський після відвідування Криворівні написав "Тіні забутих предків". А стрічку за цим твором у 1963 році знімав режисер Сергій Параджанов – також у цьому селі.
Оскільки в Україні почався сезон колядувань, OBOZ.UA зробив добірку коротких текстів, на запам’ятовування яких піде зовсім небагато часу. Вони підійдуть як дорослим, так і маленьким дітям. А виконувати їх можна і вдома, і в гостях, і зайти з ними на найближчі свята до близьких.
Як повідомляв OBOZ.UA, під час 24-ї сесії Генеральної асамблеї країн-учасниць Конвенції про охорону всесвітньої культурної та природної спадщини Україну вперше обрали до складу Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Для нашої країни це історична подія та стратегічний крок щодо збереження та розвитку національної спадщини.
Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!