У Раді підтримали законопроєкт про створення суду присяжних в Україні: що це означає

Верховна Рада України ухвалила у першому читанні законопроєкти, які передбачають створення суду присяжних. Це рішення є важливим кроком у напрямку реформування судової системи та посилення участі громадян у правосудді.

Відео дня

Про це повідомили нардепи Олексій Гончаренко та Ярослав Железняк. Законопроєкт №3843, який регулює створення суду присяжних, був ухвалений у першому читанні 232 голосами.

Одночасно було підтримано проєкт №3844, який вносить зміни до закону "Про судоустрій" через запровадження нової форми правосуддя. За цей документ проголосували 237 депутатів.

У Конституції України закріплено право громадян брати участь у здійсненні правосуддя через інститут присяжних. Однак нинішня модель, яка часто спирається на радянські практики, фактично не відповідає сучасному розумінню суду присяжних.

Автори законопроєкту №3843 наголошують, що попередні спроби запровадити суд присяжних були радше формальними. Інститут народних засідателів, який діяв на основі статті 124 Конституції у редакції 1996 року, був перейменований у суд присяжних, але реальної зміни механізму не відбулося.

Що відомо про законопроєкт №3843

Законопроектом пропонується визначити у спеціальному законі "Про суд присяжних", що суд присяжних є формою безпосередньої реалізації закріпленого в Конституції України права народу на участь у здійсненні правосуддя. Суд присяжних буде здійснювати судочинство в суді першої інстанції у кримінальних справах.

Суд присяжних складається з одного професійного судді та лави присяжних. Професійний суддя виконує функції процесуального головуючого, але не бере участі в ухваленні рішення лавою присяжних щодо суті обвинувачення.

Лава присяжних складається з 8 присяжних, які обираються на основі випадкового автоматизованого відбору серед громадян України, що постійно проживають у відповідному судовому окрузі.

Лава присяжних ухвалює рішення за результатами судового розгляду обвинувачення (вердикт).

Участь громадянина України, якого обрано присяжним, є не лише правом, а й конституційним та громадянським обов’язком. Присяжний бере участь у розгляді лише однієї судової справи, в складі однієї лави суду присяжних.

Для того щоб стати присяжним, громадянин повинен досягти 21 року та постійно проживати на території, що підпадає під юрисдикцію відповідного суду. Не можуть бути присяжними чиновники, адвокати, нотаріуси та інші подібні особи.

Особам, обраним до списку кандидатів у присяжні, необхідно повідомити суд про будь-які обставини, що заважають їхній участі в правосудді. У разі ненадання такої інформації передбачена відповідальність.

Таким чином, особа, яка була обрана присяжним, зобов’язана виконати свій обов’язок. Кандидати в присяжні мають право на грошову винагороду та відшкодування витрат на поїздки та участь у формуванні лави присяжних.

Нагадаємо, депутати Верховної Ради повернули до законодавства норму щодо конфіскації майна корупціонерів за наявності угоди зі слідством. Її "приховано" скасували правками до законопроєкту про позбавлення колаборантів держнагород, а тепер повернули окремим документом.

Як повідомляв OBOZ.UA, наприкінці жовтня-2024 в Україні було ухвалено законопроєкт щодо угод з кримінальних проваджень. Очікується, що нові норми сприятимуть ефективнішому розслідуванню корупційних злочинів, дозволяючи не лише карати виконавців, а й притягти до відповідальності організаторів корупційних схем.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!