Блог | Ядерне "брязкання зброєю": чому Росія знову почала погрожувати? — аналіз проєкту War of Words

На тлі нових погроз Володимира Путіна про застосування балістичної ракети "Орєшнік" по "центрах ухвалення рішень у Києві", проєкт War of Words, AI-інструмент моніторингу та аналізу російської ТБ пропаганди, оприлюднив аналіз динаміки поширення ядерної риторики на російському телебаченні за період із січня 2022 до листопада 2024 року. Дослідження демонструє, як ядерні погрози використовуються для впливу на внутрішню та міжнародну аудиторії, особливо під час ключових подій у війні проти України.

Погані новини для Росії провокують нову хвилю ядерних погроз на телебаченні

Дані моніторингу свідчать, що піки обговорення теми ядерної зброї на російському телебаченні та в пропагандистських медіа чітко корелюють із ключовими подіями у війні, зокрема:

• Березень 2022 року — пік у 541 згадування слова "ядерн*" 3 березня 2022 року: Росія виправдовує своє вторгнення, заявляючи про нібито загрозу відновлення Україною ядерного потенціалу, та звинувачує Захід у намірі розмістити ядерну зброю в Україні. Це співпало з кризою навколо Запорізької АЕС.

• Осінь 2022 року — пік у 628 згадувань слова "ядерн*" 24 жовтня 2022 року: Активізація ядерних погроз у серпні-вересні збіглася з контрнаступом ЗСУ у Херсонській області, підривом Кримського мосту та відновленням українського контролю над морськими шляхами.
• Лютий-березень 2023 року — пік у 825 згадувань слова "ядерн*" 21 лютого 2023 року та 809 згадувань 27 березня 2023 року: Сплеск риторики стався після видачі Міжнародним кримінальним судом ордеру на арешт Володимира Путіна та диверсійних дій Російського добровольчого корпусу в Брянській області.
• Липень 2023 року — пік у 675 згадувань слова "ядерн*" 5 липня 2023 року: Початок українського контрнаступу та атаки дронів на Москву, зокрема удар по Кремлю, спричинили нову хвилю погроз.

• Весна 2024 року — пік у 737 згадувань слова "ядерн*" 2 лютого 2024 року та 766 згадувань 13 березня 2024 року: Цей сплеск збігся з низкою успішних атак українських дронів на російські нафтопереробні заводи.
• Травень 2024 року — ще один пік у 722 згадування слова "ядерн*" 6 травня 2024 року: Сплеск риторики співпав із повідомленнями про підготовку Україною нового контрнаступу. Кремль імовірно посилив ядерну риторику як превентивний засіб, спрямований на стримування підтримки України з боку Заходу та створення атмосфери страху.
• Серпень-вересень 2024 року — пік у 698 згадувань слова "ядерн*" 26 вересня 2024 року: Це співпало з ескалацією бойових дій на фронті та операціями України у Курській області.
• Листопад 2024 року — останній пік у 656 згадувань слова "ядерн*" 22 листопада 2024 року: Сплеск риторики стався після оголошення про дозвіл на удари України по об'єктах вглиб території Росії. Кремль імовірно використовує посилення ядерних погроз як реакційний тактичний інструмент, щоб стримати подальші дії України та попередити західних союзників про ризик серйозної ескалації.

"Посилення ядерної риторики — це системний інструмент російської пропаганди, спрямований на залякування західних союзників України та міжнародної спільноти. Завдяки частому використанню таких термінів, як "ядерна зброя", "війна", "удар", "катастрофа", пропагандисти намагаються посіяти невпевненість і тривогу. Ця тема залишається центральною в російському пропагандистському наративі, слугуючи засобом ескалації напруги та ставить за мету знизити підтримку України, недопустити справедливого миру і закріпити "право" росіі на агресію просто через наявність в них ядерної зброї", — пояснює Володимир Бородянський, засновник сервісу War of Words для дослідження російської пропаганди та колишній міністр культури, молоді та спорту України.

War of Words продовжує стежити за еволюцією ядерної риторики Росії, щоб викривати та спростовувати пропагандистські наративи, спрямовані на дестабілізацію міжнародної спільноти та виправдання агресивної політики.

War of Words — перший англомовний інструмент на основі штучного інтелекту з 12-річним архівом російської пропаганди, який оновлюється щодня, що дозволяє аналізувати понад 100 000 годин аудіо- та відеоконтенту з ТБ, Telegram чи RuTube всього за кілька кліків.