Як називаються всі відмінки в українській мові: що означає кожен
Відмінок – це граматична категорія іменних частин мови, що виражає синтаксичні відношення між словами в реченні. В українській мові є сім відмінків, які допомагають спілкуватися та утворювати правильну форму слова.
Кожен з відмінків має свою назву, закінчення та запитання. OBOZREVATEL допоможе розібратись в цьому.
Відмінки іменників розрізняють залежно від питань, на які вони відповідають. Тільки кличний відмінок не відповідає на питання, тому що він використовується виключно при звертаннях.
- Називний – хто? що?
- Родовий – кого? чого?
- Давальний – кому? чому?
- Знахідний – кого? що?
- Орудний – ким? чим?
- Місцевий – у кому? у чому?
- Кличний – хто? що?
Називний відмінок умовно називають основним відмінком, від якого утворюються всі інші. Відповідає на питання: хто? що? Зазвичай у реченні він виконує роль підмета, позначаючи суб’єкт, який виконує дію.
Родовий відмінок виражає значення суб’єкта дії, стану або якісної ознаки та відповідає на питання: кого? чого?Визначальним критерієм у виборі закінчення є загальне значення іменника. Закінчення -а, -я вживається у випадках, коли мова йде про конкретні предмети чи конкретних людей. Закінчення -у, -ю вживається тоді, коли мова йде про абстрактні чи збірні поняття, явища природи та країни.
Давальний відмінок відповідає на питання: кому? чому? Вживається для позначення особи, до якої направлена певна дія.У давальному відмінку однини іменники чоловічого роду другої відміни мають закінчення -ові, -еві (-єві), -у (-ю) або ж –у, -ю. Іменники жіночого роду мають закінчення -і, -ам, -ям, -її. Прикметники чоловічого роду мають закінчення -ому, -им, -ьому, -ім. Для прикметників жіночого роду -ій, -им, -ім.
Знахідний відмінок виражає об’єкт, щоб зазнає прямої дії з боку суб’єкта. Відповідає на питання: кого? що? Іменники однини першої відміни твердої та змішаної груп матимуть закінчення -у, а м'якої -ю. А іменники першої відміни у множині матимуть форму, однакову з формою Називного або Родового відмінка множини.
Орудний відмінок означає засіб чи інструмент, за допомогою якого виконується дія. Відповідає на запитання: ким? чим? Найчастіше виражає обставину: часову, просторову та образу дії. Інколи може слугувати для вираження іменного присудка. Іменники другої відміни однини матимуть закінчення -ом, -ем, -ям, -им.
Місцевий відмінок виражає місце дії та відповідає на запитання: на / у кому? на / у чому? Іменники чоловічого роду другої відміни можуть мати два закінчення: -у та -і. Але іноді може додаватися варіант -ові. Іменники середнього роду можуть мати закінчення -і та -у.
Кличний відмінок позначає звертання до певної особи чи предмета. Також він посилює стилістичні функції звертань. Не має своїх питань. Іменники чоловічого та жіночого роду однини можуть мати окремі форми Кличного відмінка, винятком є лише слово "мати". А в іменників середнього роду та у множині для звертання використовується форма Називного відмінка.
Кличний відмінок потрібно використовувати під час звернення до будь-якої особи, навіть якщо це нежива істота.
Раніше OBOZREVATEL розповідав, які слова в українській мові не треба писати з великої літери.
Підписуйтесь на канали OBOZREVATEL в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.