"Жертви наших захисників не мають бути марними": 18-річна Олександра з Миколаєва довірила свою історію Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова

Олександра розуміла, що війна точно буде, тому не злякалася, почувши перші вибухи у Миколаєві. Її родина одразу ж виїхала до села у Снігурівському районі. Але саме через цей населений пункт до району зайшли колони російських військ. Своєю історією 18-річна Олександра поділилася з Музеєм "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Мій тато передавав інформацію про пересування ворога. Потім я дізналася, що всіх, хто так робив, російські окупанти знаходили й розстрілювали. Я усвідомила, що близької мені людини могло не стати", — розповідає Олександра.

Її сім’ї вдалося виїхати з області під час боїв за Снігурівку. Це був страшний досвід. Чоловік, у якого вони уточнювали дорогу, був розстріляний. Згодом дізналися про багато жорстоких злочинів, які російські військові чинили там, де могла б залишитися дівчина з родиною.

За кілька місяців Олександра повернулася додому. В неї була мета – вступати до вишу. Дівчину вразило те, як змінилося рідне місто.

"Миколаїв став сірим, багато будинків зруйновано і сприймати це важко. Я сподіваюся, що моє місто знову стане яскравим — всі жертви наших захисників не мають бути марними. Але не слід розслаблятися: країна, з якою ми межуємо, ніколи не дасть нам спокій", — переконана Олександра.

Дивіться та слухайте її історію з перших вуст тут.

Історія Олександри увійшла до Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова, який збирає історії мирних мешканців України про війну від першої особи. Його архів містить вже понад 120 тисяч історій.

Розкажіть свою на порталі Музею або на безкоштовній гарячій лінії 0 (800) 509 001.