Зірка серіалу "Західне крило" Джон Спенсер: актор з українським корінням, який став світовою знаменитістю
Доля Джона Спенсера характерна для американського суспільства рівних можливостей: хлопчик із бідної родини емігрантів з України та Ірландії, який захоплювався в дитинстві вирощуванням овочів, батьки якого були безграмотні і займалися важкою фізичною працею, зміг не тільки здобути гарну освіту, а й стати знаменитим на весь світ актором та володарем престижних телевізійних премій. Опинившись на вершині, Спенсер не забував, з якого середовища вийшов: він займався благодійністю – брав участь в акціях, які збирали кошти для клінік Нью-Йорка та Лос-Анджелеса, особливо тих, у яких лікували хворих на СНІД.
"Я зробив те, що бажали батьки, але – іншим способом"
Джон Спенсер – прізвище при народженні Спесшок – з'явився на світ 20 грудня 1946 року в Нью-Йорку в робітничій сім'ї: його батько, який приїхав до США з Ірландії, був водієм вантажівки, мати, яка походила із сім'ї емігрантів-українців, – офіціанткою. Коли Джон був маленьким, сім'я переїхала до Нью-Джерсі. Школу Спесшок закінчив на Манхеттені, після чого оголосив, що хоче стати актором. Батьків Джона, які мріяли про те, щоб він, на відміну від них, здобув гарну освіту, були роздратовані таким вчинком сина – акторська професія їм довіри не вселяла. "Їх можна було зрозуміти, – говорив Спенсер в інтерв'ю, – вони хотіли, щоб я уникнув важкої фізичної праці і зміг по-іншому – легше та простіше – заробляти собі на життя. В результаті я зробив те, що вони хотіли, але іншим способом".
Як мрія про акторство стала реальністю
У 16 років Джон пішов із дому, щоб будувати своє життя за власними правилами. Він вступив до Професійної дитячої школи Нью-Йорка, де отримав перші знання та навички, необхідні для акторської професії, а після її закінчення став студентом Університету Фарлі Дікінсона, але незабаром кинув навчання заради роботи в театрі. На телебаченні свою першу роль кузена-англійця Генрі Андерсона він зіграв у ситкомі "Шоу Петті Дьюк". Блискучі сценічні виступи Джона мали незмінний успіх у глядачів, тому організатори різноманітних шоу навперебій пропонували йому роботу. За одну з них роль ветерана війни у В'єтнамі він навіть отримав позабродвейський варіант престижної премії "Тоні". Саме з цією виставою Джон, який на той час вже змінив прізвище Спесшок на псевдонім Спенсер, об'їздив усю Америку, але доленосним для нього став виступ у Лос-Анджелесі.
"Мильні опери" та великий екран
Так сталося, що, незважаючи на свою популярність, до 1981 року не знімався в кіно, і тільки коли йому виповнилося 36 років, у Голлівуді – і сталося це саме під час гастролей – нарешті звернули на нього увагу. Щоправда, успіх прийшов до актора не одразу. Першу – невелику – роль він зіграв у серіалі "Військові ігри", після чого кочував з однієї успішної "мильної опери" до іншої ("Одне життя, щоб жити", "Як обертається світ", "Інший світ"), отримуючи так звані "гостьові" ролі – грав персонажів, які з'являлися тільки в одній серії. Також завдяки благородній зовнішності, поставі, підтягнутості та вмінню носити форму продюсери та режисери використовували Спенсера в амплуа військових – ветеранів, високопоставлених офіцерів, співробітників ФБР та поліцейських. З'являвся актор і на великому екрані в таких картинах, як "Презумпція невинуватості", "Прощання з Парижем", "Скеля", але критики особливо виділяли його роботу у знятому в стилі неонуар трилері Роберта Бентона "Сутінки", в якому його партнером став Пол Ньюман.
Театр як перше кохання
Знімаючись у кіно, Спенсер не забував про театр, який вважав своїм першим коханням в акторській професії. Навіть коли місцем його постійного проживання став Лос-Анджелес, він залишив квартиру в Нью-Йорку, щоб жити в ній під час роботи на Бродвеї. Спенсер використав будь-який зручний момент – наприклад, літні канікули під час зйомок фільмів та серіалів, щоб вийти на сцену.
"Західне крило"
Зірковим часом Джона Спенсера став серіал "Західне крило", дія якого відбувалася в Білому домі – у ньому він зіграв голову президентської адміністрації Лео Макгеррі. Цей персонаж одразу став улюбленцем телеглядачів – він був символом стабільності та надійності як для адміністрації президента США, його в серіалі звуть Джозаєю Бартлетом (блискуча робота Мартіна Шина), опорою, союзником і довіреною особою якого він був. Недаремно перша леді Абігайль у виконанні Стокард Ченнінг запевняла президента, що, поки в Західному крилі Білого дому перебуває Макгеррі, він може спати спокійно. За цю роботу Спенсер п'ять разів номінувався на премію "Еммі" за найкращу чоловічу роль другого плану у драматичному телевізійному серіалі, і в 2002 році отримав її. На церемонії вручення престижної нагороди Спенсер зізнався в любові своїм колегам – акторам, які знімалися разом із ним. Також Лео Макгеррі приніс Спенсеру "Золотий глобус" і разом з усім акторським колективом "Західного крила" – Премію гільдії акторів США.
Смерть на екрані та в житті
Роль Макгеррі не тільки зробила Спенсера відомим у всьому світі актором і володарем престижних премій, а й зумовила його долю. Спочатку між персонажем і актором було багато спільного – так, сам Спенсер, як і Макгеррі, у минулому страждав на алкоголізм, але їм обом у реальному житті та у вигаданих обставинах вдалося вилікуватися від шкідливої звички. Другий збіг, на жаль, виявився не таким оптимістичним: Макгеррі, як і актор, що грає його, перенесли серцевий напад, але якщо герою Спенсера спочатку вдалося вижити, то сам актор в результаті помер – це сталося 16 грудня 2005 року, за чотири дні до свого 59-річчя. Знімальна група зі смертю Чарльза Спенсера перебувала в безвиході – сценаристи та продюсери не розуміли, чим можна замінити такого харизматичного персонажа. Зрештою, його смерть була обіграна відразу у двох сезонах шоу – сьомому та фінальному восьмому, тобто навіть після смерті актор продовжував грати свою роль…