Михайло Горбачов

Михайло Горбачов – радянський та російський політик, останній генеральний секретар ЦК КПРС, єдиний президент СРСР. Лауреат Нобелівської премії миру (1990).

Коротка біографія

Горбачов народився 2 березня 1931 року в селі Привольне у Північнокавказському краї СРСР (зараз – Ставропольський край РФ). Його батько Сергій Андрійович був росіянином, а мати Гопкало Марія Пантиліївна (Пантелеймонівна) – українкою.

Дослідники припускають, що й саме прізвище Горбачов було не російського поодження, оскільки утворювалося від Горбач, тоді як для росіян було більш звичним слово Горбун, яке б утворювало прізвище Горбунов.

Сам Горбачов у дитинстві певний час розмовляв українською за що отримав прізвисько "хохляк" від троюрідного брата Івана Рудченка.

Працювати Горбачов почав уже з 13 років, допомагаючи у колгоспі.

Уже 1948 році, у війці 17 років, був нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора.

Того ж року потрапив у Радянську армію, де служив начальником продуктового складу.

Вищу освіту отримав в МДУ імені Ломоносова, де закінчив юридичний факультет. Після цього працював у крайовій прокуратурі в Ставрополі.

У ставропольському ВЛКСМ працював заступником завідувача відділу агітації та пропаганди.

З 1980 року став членом Політбюро.

1985 року був обраний генеральним секретарем Центрального комітету Комуністичної партії Радянського Союзу.

1990 року був обраний першим та єдиним президентом СРСР.

Під час перебування у владі проводив ліберальні реформи, заклав основи до появи багатопартійності та намагався покращити стосунки із країнами Заходу, обмеживши гонитву озброєнь.

У грудні 1991 року Горбачов склав з себе повноваження президента СРСР після того, як було підписано Біловезькі угоди, які припинили існування союзу.

У жовтні 1990 року був нагороджений Нобелівською премією миру. Нагороду було присвоєно на знак "визнання його провідної ролі в мирному процесі, який сьогодні характеризує важливу складову частину життя міжнародного товариства".

У червні 1991 року, виступаючи в Осло з Нобелівською лекцією він заявив, що народи СРСР прагнуть "бути органічною частиною сучасної цивілізації, жити у злагоді із загальнолюдськими цінностями, за нормами міжнародного права".

Що казав про Україну та війну

1988 року під час одного зі своїх виступів заявив, що "Харків – російське місто".

2010 року в інтерв'ю з українським журналістом Дмитром Гордоном Горбачов висловив нерозуміння, чому люди "бояться відновлення СРСР". Такожвін заявив, що майбутнє України він бачить тільки з Росією.

У 2014 році Горбачов висловився на підтримку анексії Росією українського півострову Крим, назвавши його "дітищем РФ". 2016 року Служба безпеки за це на 5 років заборонила Горбачову в'їзд в Україну.

Щодо повномасштабного вторгнення РФ в Україну, яке розпочалося 24 лютого 2022 року – Горбачов не робив жодних заяв. Однак його фонд виступив із критикою війни та закликав російську владу зупинити наступ на Україну.

Родина

1953 року одружився із Раїсою Максимівною Титаренко. Згодом у них народилася донька Ірина. Дружина Горбачова померла 1999 року від лейкозу.

У Горбачова є дві онуки та правнучка.

Смерть

Горбачов помер у Москві 30 серпня 2022 року після довготривалої хвороби. Був похований на Новодівичому цвинтарі у Москві поряд зі своєю дружиною Раїсою.