Персона
Народився 30 серпня 1954 року в селищі Копись Оршанського району Вітебської області. Ріс і виховувався без батька.
У 1975 році закінчив історичний факультет Могильовського педагогічного інституту за спеціальністю "вчитель історії та суспільствознавства". У 1985-му - Білоруську сільськогосподарську академію (економіст агропромислового виробництва).
Після служби в армії працював в комсомольських і партійних організаціях, на господарських посадах підприємств промисловості будматеріалів і агропромислового комплексу Білоруської РСР. С1977 по 1994 рр. був секретарем комітету комсомолу Могильовського горпіщеторга, заступником голови колгоспу "Ударник" Шкловського району Могилевської області, заступником директора комбінату будматеріалів в Шклові, секретарем парткому колгоспу ім. Леніна і директором радгоспу "Городець" в Шкловський районі.
У 1990 році став депутатом Верховної Ради УРСР. Виявився єдиним нардепом, який проголосував проти ратифікації Біловезьких угод, скасувавши Радянський Союз. У 1993-му очолив тимчасову парламентську комісію по боротьбі з корупцією, створену для вивчення діяльності комерційних структур при органах влади.
У 1994 році перший раз обраний президентом Республіки Білорусь. Отримав більше 80% голосів виборців. Обійшов у гонці п'ятьох конкурентів (в тому числі, голови Верховної Ради Станіслава Шушкевича, який разом з Єльциним і Кравчуком "розпустив" СРСР і "заснував" СНД).
На ініційованих Лукашенко всенародних референдумах 1995 і 1996 рр. прийняті рішення про надання російській мові статусу державної, про економічну інтеграцію з Росією, запровадження нової державної символіки, право Президента розпускати парламент у разі порушення останнім Конституції, прийнятий президентський проект Конституції.
У квітні 1996-го обраний головою Вищої ради Союзу Білорусі і Росії.
У 2001 році обраний на другий термін президентом Республіки Білорусь. Набрав 75,65% голосів виборців.
Як зазначено на інтернет-порталі білоруського президента, "люди оцінили роботу глави держави, і в 2005 році на референдумі народ висловився за те, щоб надати Лукашенко право брати участь в президентських виборах 2006 року". Західні країни сприйняли "протащенное" рішення про третій термін Лукашенка в багнети.
У березні 2006-го двічі президент Білорусі, набравши 83% голосів виборців, втретє отримав найвищу державну посаду. На думку офіційного Мінська, це сталося "незважаючи на безпрецедентне зовнішній тиск і спроби відвертого втручання з боку ряду країн у внутрішні справи Білорусі".
Тривалий час Захід бойкотував офіційний Мінськ, Лукашенко і його соратникам був заборонений в'їзд до країн Євросоюзу і США. Лише в жовтні 2008-го ЄС вирішив призупинити на півроку дію заборони для самого Президента і деяких інших представників білоруської влади у відповідь на нещодавнє звільнення політичних в'язнів. У той же час, обмеження залишилися в силі щодо керівництва Центрвиборчкому Білорусі і підозрюваних в причетності до зникнень білоруських опозиційних активістів у 1999-2000 рр.
19 грудня 2010 року відбулися чергові вибори президента Білорусі. 20 грудня ЦВК оголосив, що Лукашенко переобраний на четвертий термін з результатом — 79,65%. Вибори були визнані ні іншими претендентами на пост президента, ні США, ні Європою — на відміну від присутньої на виборах місії СНД. США особливо відзначили, що вони: «рішуче засуджують дії уряду Білорусі з підриву демократичного процесу, а також непропорційне використання сили проти політичних активістів, представників громадянського суспільства і журналістів».
11 жовтня 2015 року відбулися п'яті президентські вибори. Всього було зареєстровано 4 кандидати, з яких тільки Лукашенко набрав більше 5%. Вибори завершилися в один тур і Лукашенко переміг з результатом 83,49%.
Основними порушеннями виборів міжнародні спостерігачі назвали проблеми з допуском на ділянки, відсутність можливості стежити, як опечатуються урни, використання адміністративного ресурсу. Також критикували непрозорість процедури дострокового голосування, яку назвали "добровільно-примусової".
Лукашенко як президент країни є Головнокомандувачем Збройними Силами Республіки Білорусь, а також очолює Раду Безпеки та Національний олімпійський комітет Білорусі.
У західних ЗМІ Олександра Лукашенка часто називають "останнім диктатором Європи". Директор національної розвідки США Джеймс Клеппер написав у своєму звіті, що Лукашенко веде Белорусь все далі від Заходу і штовхає її в економічну залежність від Росії, завдяки щедрості якої в Білорусі, незважаючи на недоліки централізованої економіки, підтримується порівняно стабільний рівень життя. Член ПАРЄ Христос Пургурідес звинувачував білоруську владу в убивствах і зникненні місцевих політиків.
Під час правління Лукашенка в Білорусі були обмежені політичні і деякі особисті свободи громадян. Послідовно знищувалася незалежна преса, переслідувалися політичні опоненти. Зникли деякі політичні та особисті вороги президента Білорусі. Багато політиків і активна молодь були змушені емігрувати в інші країни.
Лукашенко і Україна
У 2014 році Лукашенко назвав політичну ситуацію в Україні "катастрофою" і звинуватив втікача Януковича в тому, що це він винен в Революції Гідності.
Про анексію Криму Росією Лукашенко на зустрічі з Турчиновим висловив свою думку, заявивши, що за свою землю потрібно боротися, а українська влада фактично проігнорували обставини, що склалися.
Про вторгнення російських окупантів у Донецьку і Луганську області Лукашенко заявив, що ніякої війни немає, Росія там ні до чого, а в усьому винні дії політиків "через яких було порушено єдність країни". Також він говорив, що бойовиків, які воюють в Україні, неодмінно потрібно знищувати.
Російські, українські та європейські ЗМІ по-різному трактують слова Лукашенка про розвиток відносин з Україною і Росією.
10 жовтня 2018 року Лукашенко виключив можливість включення Білорусі до складу Росії.
У цьому ж місяці Лукашенко заявив, що Білорусь готова допомогти врегулювати військовий конфлікт на Донбасі, тому що там гинуть "ні в чому не винні люди".
На Мюнхенській конференції з безпеки Лукашенко пригрозив спільним з Москвою відповіддю на розміщення в Польщі бази США.
У листопаді Лукашенко заявив, що він проти створення військових баз країнами НАТО, оскільки йому невигідно різке загострення відносин з Росією. Експерт Українського інституту майбутнього Ігор Тишкевич сказав, що Лукашенко намагається балансувати на користь різних держав.
У грудні 2018 року Лукашенко і Путін влаштували запеклу суперечку на засіданні. Президент Білорусі звернув увагу на різні умови для споживачів газу, для білорусів паливо коштує $ 130 за тисячу кубометрів, а для росіян - $ 70 (в сусідній Смоленської області). Після засідання Лукашенко довелося публічно вибачитися перед головою Кремля.