Олексій Пукач

Олексій Пукач – колишній начальник головного управління кримінального розшуку департаменту пошуково-розшукової діяльності МВС України. Засуджений до пожиттєвого ув'язнення за вбивство журналіста Георгія Гонгадзе.

Коротка біографія

Пукач народився 1 січня 1953 року в селі Жижниківці Хмельницької області.

Закінчив Донецьку школу міліції. Після отримання диплома і звання лейтенанта був переведений до Києва.

1986 року Пукач був учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Отримав другу групу інвалідності.

У 1998-2000 роках працював начальником департаменту зовнішнього спостереження головного управління МВС України, а в 2000-2003 роках – начальником головного управління кримінального розшуку МВС України.

Вбивство Гонгадзе

За офіційною версією, саме Пукач став головним виконавцем вбивства журналіста Георгія Гонгадзе. За даними слідства, саме він організував стеження за журналістом і керував групою офіцерів міліції (засудженими – Валерієм Костенком, Миколою Протасовим і Олександром Поповичем), які викрали Гонгадзе 16 вересня 2000 року. За версією слідства, Пукач власноручно задушив журналіста і змусив співучасників мовчати про злочин, а потім, можливо, перепоховав тіло в лісовому масиві Таращанського району.

У жовтні 2003 року був затриманий Генеральною прокуратурою України і звинувачений в знищенні документів, що свідчать про стеження за Гонгадзе в травні-липні 2000 року. Однак в листопаді 2003 року Пукач був звільнений з-під варти Апеляційним судом міста Києва під підписку про невиїзд. Після цього він зник.

У червні 2005 року в ізраїльській пресі з посиланням на джерела в міністерстві закордонних справ Ізраїлю з'явилася інформація про те, що Пукач знаходиться на їх території. В середині березня 2006 року газета «Российские вести» опублікувала лист, нібито написаний Пукачем і наданий журналістці одного з ізраїльських інформагентств.

«Я категорично заявляю: я не вбивав Георгія Гонгадзе. Я навіть жодного разу з ним не зустрічався. Бачив тільки на фотографіях. Всі заяви про мою причетність до викрадення Гонгадзе – не більше ніж брудна гра», – цитувала лист газета.

Однак адвокат Пукача, Сергій Осика, тоді заявив, що його клієнта, «швидше за все, немає в живих», тому публікація листа від його імені в російській пресі є провокацією.

22 липня 2009 року стало відомо про те, що спільними зусиллями СБУ та Генпрокуратури Пукач був затриманий в селі Молочки Чуднівського району Житомирської області. У той же день слідство повідомило, що Пукач назвав імена замовників вбивства Гонгадзе, а на початку серпня слідчими ГПУ був знайдений череп журналіста.

31 березня 2011 року було затверджено обвинувальний висновок у кримінальній справі за обвинуваченням Пукача у частині другій статті 365, частині третій статті 364 КК України та частині третій статті 166 та пунктів «в», «і» статті 93 КК України 1960 року.

«Досудовим слідством встановлено, що обвинувачений, будучи посадовою особою, щодо виконання наказів і вказівок нині покійного міністра внутрішніх справ України Юрія Кравченка та інших посадових осіб, кримінальна справа щодо яких розслідується в окремому провадженні, в травні-вересні 2000 року перевищив владу і свої службові повноваження щодо громадського діяча Олексія Подольського та журналіста Георгія Гонгадзе і 17 вересня 2000 умисно вчинив убивство останнього», – йдеться в повідомленні Генпрокуратури 1 квітня 2011 року.

Крім того, в липні 2003 року Пукач, зловживаючи своїм службовим становищем, дав протиправну вказівку підлеглим працівникам міліції знищити офіційні документи, в тому числі щодо незаконного зовнішнього спостереження за Гонгадзе, в результаті чого здійснив «перешкоду органам досудового слідства в розкритті зазначеного вбивства».

«Справа Пукача» була направлена до Печерського районного суду Києва для розгляду по суті.

29 січня 2013 року Печерський суд визнав Пукача винним у вбивстві Георгія Гонгадзе. Пукач був засуджений до довічного ув'язнення.

Родина

Пукач розлучений, є батьком двох дочок-близнючок.