Артем Колюбаєв

Артем Колюбаєв – український кінопродюсер, голова ГО "Спілка підприємців кіно та телеіндустрії", волонтер. Продюсер успішних фільмів та ініціатор проекту "Павутиння" для ЗСУ.

Артем Колюбаєв народився у Києві та здобув освіту в Національному Авіаційному університеті у 2009 році за спеціальністю менеджмент зовнішньоекономічної діяльності. У 2021 році завершив курси продюсерів EAVE, що закріпило його позиції в кіновиробництві.

Артем Колюбаєв є однією з ключових фігур української кіноіндустрії, активно сприяючи розвитку національного кінематографу та популяризації українських фільмів за кордоном. Його проєкти відображають важливі історичні та соціальні теми, привертаючи увагу як української, так і міжнародної аудиторії.

Колюбаєв є членом Європейської та Української кіноакадемій, де активно працює над просуванням українських фільмів на міжнародній арені.

Серед найвідоміших робіт Колюбаєва виділяються:

"Крути 1918" (2019): воєнна драма про боротьбу українського народу за незалежність, яка отримала широку популярність в Україні.

"Я працюю на цвинтарі" (2021): психологічна драма, яка завоювала увагу на міжнародних кінофестивалях.

"Щедрик" (2023): фільм, що акцентує увагу на важливості культурної спадщини України в контексті Другої світової війни.

"Памфір" (2023): соціальна драма, яка зачіпає теми корупції, отримавши низку міжнародних нагород.

"БожеВільні" (прем'єра у 2024 році): історична драма, яка вже викликала зацікавлення на фестивалях завдяки своїй тематиці про радянську каральну психіатрію.

Колюбаєв не лише продюсує успішні фільми, а й відіграє ключову роль у формуванні політики підтримки українського кіно. Він активно працює над залученням фінансування та підтримкою авторських проєктів; очолював Раду з державної підтримки кінематографії.

Проєкт "Павутиння" (2024)

Завдяки спільним зусиллям Кіноспілка – ГО "Спілка підприємців теле та кіноіндустрії" – SPTK.org.ua, БФ "Батальон Волонтер", ГО "Фундація Течія", ГО "Петро та Мазепа" та друзів-волонтерів з Нідерландів, вживані рибацькі сітки, які є інструментом протидії ворожим дронам, потрапляють на фронт.

Проєкт "Павутиння" вже доставив в Україну понад 500 тонн сіток.

Колюбаєв також займається організацією благодійних кінопоказів, збором коштів для ЗСУ та постачанням обладнання та транспорту на фронт.

Крім численних благодійних проектів, Колюбаєв дбає про розвиток української кіноіндустрії під час війни. Він переконаний, що кіно є потужним засобом вираження культурних цінностей, історії та національної ідентичності, а також важливим для підтримки національного духу та єдності.

Вітчизняні кінострічки можуть ефективно протистояти пропаганді та дезінформації, доносячи правдиву інформацію про події в Україні до міжнародної спільноти. Кіно також служить засобом документування подій та створення історичної пам'яті, що дозволить майбутнім поколінням відтворити події сучасної війни та дізнатися правду про військові злочини та терор росії.

Крім фіксації історичних подій, кіноіндустрія створює робочі місця та сприяє економічному розвитку, що особливо важливо в умовах війни.