Джин Гекмен

Джин Гекмен (повне ім’я – Юджин Аллен Гекмен) – колишній американський актор. Дворазовий тріумфатор премії "Оскар", також був двічі нагороджений премією Британської кіноакадемії та чотири рази здобував "Золоті глобуси".

Помер 26 лютого 2025 року у віці 95 років.

Коротка біографія

Джин Гекмен народився 30 січня 1930 року в Сан-Бернардіно у штаті Каліфорнія.

Вже у віці 10 років вирішив, що хоче стати актором.

В 16 років Гекмен пішов з дому та, збрехавши про свій вік, вступив до Корпусу морської піхоти США, де провів наступні чотири з половиною роки як польовий радіооператор. Він служив у Китаї, на Гавайських островах та в Японії.

Після демобілізації в 1951 році Гекмен переїхав до Нью-Йорка, де працював на декількох роботах.

У 1956 році Гекмен почав будувати акторську кар'єру. Для цього він вступив до Пасаденського театру в Каліфорнії, де подружився з іншим актором-початківцем Дастіном Гоффманом.

Гекман і Гоффман, яких однокласники вважали аутсайдерами, були визнані "найменш перспективними" на курсі, а Гекман зрештою отримав найнижчу оцінку, яку коли-небудь ставив Пасаденський театр.

Це однак не зламало акторів. Гекман переїхав до Нью-Йорка, де жив в спільній квартирі то із Гоффманом то із іншою майбутнью легендою кіно – Робертом Дювалем.

Паралельно із першими акторськими роботами, які не приносили фінансового зиску, Гекмен працював у ресторані.

Згодом Гекмен також почав грати в позабродвейських п'єсах, а 1963 року дебютував на Бродвеї. Саме бродвейська вистава "Будь-якої середи" з актрисою Сенді Денніс, яка мала величезний успіх на у 1964 році, відкрила для Гекмана двері у велике кіно.

Згодом він ще повертався до ролей у телесеріалах, а також знову грав на Бродвеї.

Гекман отримав "Оскар" за найкращу чоловічу роль – за фільм Вільяма Фрідкіна "Французький зв'язковий" (1971), де він виконав роль Джиммі "Папая" Дойла. Згодом також отримав "Оскар" за найкращу чоловічу роль другого плану – за шерифа-лиходія у вестерні Клінта Іствуда "Непрощений" (1992). Він був номінований на "Оскар" за ролі Бака Барроу в кримінальній драмі "Бонні і Клайд" (1967), професора коледжу в драмі "Я ніколи не співав для свого батька" (1970) та агента ФБР в історичній драмі "Міссісіпі у вогні" (1988).

Гекмен здобув подальшу популярність завдяки ролі Лекса Лютера у фільмі "Супермен" (1978) та його сиквелі "Супермен ІІ" (1980). Він також зіграв у фільмах "Пригода Посейдона" (1972), "Опудало" (1973), "Розмова" (1974), "Міст занадто далеко" (1977), "Під вогнем" (1983), "Влада" (1986), "Вільні гармати" (1990), "Фірма" (1993), "Швидкий і мертвий" (1995), "Пташина клітка" (1996), "Ворог держави" (1998), "У тилу ворога" (2001) і "Присяжні, що втекли" (2003).

Він залишив акторську кар'єру після того, як знявся у фільмі "Ласкаво просимо до Музепорту" (2004). Після цього актор вкрай рідко з’являвся на публіці.

Особисте життя

Гекмен був одружений двічі. Від першого шлюбу у нього троє дітей.

У 1956 році Гекмен одружився з Фей Мальтезе (померла 2017 року), з якою мав одного сина і двох дочок: Крістофер Аллен, Елізабет Джин і Леслі Енн Гекмен. Пара розлучилася в 1986 році, після трьох десятиліть шлюбу.

У 1991 році Гекмен одружився з класичною піаністкою Бетсі Аракавою (померла 2025 року). Вони жили разом у будинку в Санта-Фе, штат Нью-Мексико.

Смерть

26 лютого 2025 року Джин Гекмен помер у власному будинку у віці 95 років. Поряд із ним також була знайдена мертвою його 63-річна дружина Бетсі та їхній собака.