Дієго Марадона

Дієго Армандо Марадона (ісп. Diego Armando Maradona) – аргентинський футболіст і тренер.

Біографія

Марадона народився 30 жовтня 1960 року в аргентинському місті Ланус в провінції Буенос-Айрес і був п'ятою дитиною в бідній сім'ї, але першим хлопчиком.

Футбол з'явився в житті Марадони ще в ранньому віці, втім, як і у всіх дітей в Аргентині. Коли юний Дієго пішов в школу, рівень його гри так вразив тренерів, що його відразу ж включили в команду учнів молодших класів.

«Лос Себольітас» (Цибулинки)

У 1969 році друг Марадони познайомив його зі скаутом команди «Архентінос Хуніорс», який, побачивши рівень гри хлопчика, був вражений талантом і не повірив в те, що йому всього 9 років.

Юного Дієго запросили відвідувати тренування дорослої команди клубу, де він спочатку просто подавав м'ячі футболістам. Пізніше Марадона та інші юні футболісти стали основою дитячої команди «Архентінос Хуніорс», яку назвали «Лос Себольітас» («Цибулинки»).

Уже в перших своїх іграх команда стала показувати вражаючі результати, обігруючи всі місцеві юнацькі команди. Лідером молодіжки став Марадона, якого відзначали за зрілі рішення, хвалили за здатність бігати весь матч і не падати після зіткнень. При цьому Дієго був на три роки молодший за інших гравців команди.

Головною грою для «Лос Себольітас» стало протистояння проти молодіжки «Рівер Плейта» (тогочасних чемпіонів Аргентини), коли команда влаштувала справжній розгром з рахунком 7:1. 10-річний Марадона в тій грі забив відразу п'ять м'ячів, а команда показувала неймовірний рівень футболу. Уже тоді ЗМІ побачили в Марадоні майбутню зірку футболу. Дотепно, що при цьому не всі журналісти навіть знали його прізвище. Так, газета Clarín в своїй замітці назвала його Карадона.

При Марадоні «Лос Себольітас» не знали поразок впродовж 136 матчів.

За молодіжку «Архентінос Хуніорс» Марадона почав грати у віці 12 років. При цьому тренеру команди довелося приховувати вік гравця, так як він був нижчим за мінімальний, і подавати його в заявку під чужим ім'ям.

У 1973 році Марадона провів черговий вражаючий матч, коли "Архентінос" перемогли в фіналі Кубка Евіти «Рівер Плейт». Матч закінчився з рахунком 5:4, а Марадона забив гол, обігравши сімох суперників.

Уже через тиждень після матчу на батька Марадони вийшов президент «Рівер Плейта», запропонувавши купити футболіста, але той відмовився від угоди.

Уже через рік почалося сходження Марадони через молодіжні команди в основу «Архентінос».

Кар'єра Марадони в Аргентині

Дебют за основний склад «Архентінос Хуніорс» трапився 20 жовтня 1976 року, коли Дієго навіть не було 16 років. Марадона відіграв 10 хвилин і, незважаючи на те, що команда матч програла, він встиг справити враження на всіх, влаштувавши кілька ефектних проходів і організувавши небезпечний момент біля воріт клубу «Тальерес».

Вже наступну гру Марадона почав в основі, але матч проти «Ньюеллс Олд Бойз» вийшов невдалим і для Марадони, і для клубу. Як підсумок – поразка 2:4. Наступні ігри Дієго відправили грати за другий склад клубу. Повернувшись в основу 14 листопада і вийшовши на заміну в матчі проти «Сан-Лоренсо», Марадона показав, на що здатен, за короткий час забивши два м'ячі.

У 1977 році, після 12 ігор за "Архентінос", Дієго був викликаний в збірну Аргентини на товариський матч проти збірної Угорщини. Марадона вийшов за 20 хвилин до фіналу і показав бляклу гру, залишившись незадоволеним своїм рівнем.

Наступний сезон в "Архентінос" підтвердив рівень таланту Марадони. Він відіграв 49 матчів і забив 19 голів.

Наступним досягненням повинна була стати поїздка на Чемпіонат світу разом зі збірною, але за 13 днів до старту турніру юного футболіста виключили з попередньої заявки.

Сам Марадона пізніше розповідав, що був шокований таким рішенням і навіть телефонував головному тренеру збірної, благаючи взяти його на турнір.

"Це була найважча поразка в моєму житті. Бути у відмінній формі, горіти від бажання виступити за свою команду і опинитися не при справах – таке не можна пережити ... У той день, найсумніший в моїй кар'єрі, я поклявся, що візьму своє. Ногами, серцем, думками я відчував, що я їм всім ще покажу. Я зіграю ще на багатьох чемпіонатах світу"- розповідав пізніше він.

У ЗМІ ж ходили чутки, що тренеру збірної просто не подобався вибуховий характер Марадони.

У наступному році Марадона став справжнім лідером «Архентінос» і очолив гонку бомбардирів чемпіонату, забивши 22 голи.

У 1979 році Марадона разом зі збірною Аргентини дійшов до фіналу чемпіонату Південної Америки, де поступився господарям турніру, збірній Уругваю. У тому ж році Дієго в якості капітана молодіжки виграв молодіжний чемпіонат світу в Японії і був названий кращим гравцем турніру. У фіналі Марадона допоміг Аргентині обіграти збірну СРСР, забивши гол, що зміцнив перевагу збірної.

Пізніше Дієго називав цю команду найкращою за всю його кар'єру.

У наступному сезоні в Аргентині Марадона знову показав свій рівень, забивши 26 голів. Його визнали найкращим гравцем і найкращим спортсменом Аргентини.

За кар'єру в Аргентині Марадона 5 разів ставав кращим бомбардиром країни Аргентини.

Втім, ставлення до Марадони в команді було не таким райдужним, як поза полем. Зокрема, керівництво клубу вимагало, щоб він багато забивав і, при першій-ліпшій можливості, нагадувало гравцеві, що саме за це йому і платять зарплату.

"Бока Хуніорс"

В результаті Марадона став шукати новий клуб. В одному з інтерв'ю він збрехав про те, що його запросила «Бока Хуніорс», щоб відмовитися від переходу в "Рівер Плейтс". На подив самого Марадони, «Бока» дійсно почала переговори про його трансфер і купила гравця за 3,6 млн доларів. За перехід в клуб Марадоні обіцяли заплатити бонус у розмірі 600 тисяч доларів, але через фінансові проблеми клубу гравцеві подарували дві квартири.

Контракт з "Бокою" дозволив гравцеві змінити не тільки своє життя, а й своєї родини, яка переїхала в новий просторий будинок.

У 1980 році Марадона провів 10 ігор за збірну Аргентини і забив 6 м'ячів. Того року він також зробив свій єдиний хет-трик в матчах за збірну.

У першому ж матчі за «Бока Хуніорс» в 1981 році Дієго зробив дубль, а його клуб переміг суперників з рахунком 4:1. Згодом футболіст на місяць вилетів з гри через розрив м'язових тканин стегна. Але встиг відновитися вчасно, щоб допомогти клубу в «Суперкласіко» обіграти вічних суперників з «Рівер Плейт». Дієго забив один з трьох м'ячів, а команда перемогла 3:0.

Надалі у Марадони стався конфлікт з головним тренером клубу, який вимагав від гравця дисципліни. Це не завадило «Боці» виграти турнір Метрополітан. Однак турнір Насьональ команда провалила. У ЗМІ це списали на надмірну втому гравців, яким через складну фінансову ситуацію довелося грати безліч товариських ігор.

У збірній Марадона показував хороші результати, але пропустив кілька тренувань через занадто щільний графік ігор і був відрахований з команди.

Всього за "Боку" Марадона зіграв 40 матчів і забив 28 голів.

Чемпіонат світу 1982

До мундіалю 1982 року Аргентина готувалася 4 місяці. З огляду на минулі результати і дорослої, і юнацької команд, вся Аргентина очікувала дива від своєї збірної. У перших трьох матчах Марадона забив двічі, а команда набрала 6 з 9 можливих очок.

Другий раунд ЧС також складався з групової стадії, в якій Аргентині випало грати з Італією та Бразилією. Збірна програла обидва матчі і закінчила виступ на турнірі.

ЗМІ відзначали, що захист суперників персонально і часто занадто жорстко грав проти Марадони, "вимкнувши" зірку збірної Аргентини. Марадона ж говорив про те, що підготовка до Чемпіонату була дуже інтенсивною і гравці приїхали на турнір занадто втомленими.

Кар'єра Марадони в Європі

"Барселона, Іспанія

У 1982 році Марадона став гравцем каталонської «Барселони». За перехід Марадона особисто отримав 3 млн доларів і зарплату в розмірі 200 тисяч доларів на рік. Сам перехід обійшовся "Барсі" в 8 млн доларів і став найдорожчим в історії футболу на той момент.

Його зустріли як зірку, і Марадона відповів взаємністю. За перші 15 матчів чемпіонату він забив 6 голів. Втім, в грудні у Дієго виявили гепатит і на наступні три місяці він залишився без футболу.

Уже в другій грі після повернення Марадона оформив хет-трик у ворота «Лас Пальмас». Незабаром Дієго також допоміг клубу виграти Кубок іспанської ліги, забивши по голу в кожному з двох матчів в ворота мадридського «Реалу». При цьому гол на «Сантьяго Бернабеу» був зустрітий оваціями навіть з боку шанувальників «Реалу», які оцінили витончену гру аргентинця.

Сезон 1983/1984 почався для Марадони з травми в матчі проти клубу «Атлетик», коли суперник зламав йому щиколотку. Гравець вилетів на кілька місяців і повернувся на поле тільки в січні 1984 року. Всього в тому сезоні аргентинець зіграв 23 матчі і забив 15 голів.

У фінал Кубка Іспанії клуб знову грав проти «Атлетика», який став чемпіоном Іспанії, і поступився 0:1.Після гри Марадона влаштував бійку з гравцем команди-суперника і був дискваліфікований на 3 місяці.

В цей же час Дієго стали критикувати за занадто високу зарплату, а також часті відвідування нічних клубів. На цьому тлі у гравця виник конфлікт з президентом клубу, який закінчився трансфером в італійський клуб «Наполі».

За два сезони в «Барсі» Марадона зіграв 58 матчів і забив 38 голів. У 1999 році фанати назвали Марадону серед трьох найвидатніших гравців за 100 років існування клубу. Сам Марадона пізніше називав перехід в «Барселону» помилкою.

«Наполі», Італія

Перехід Марадони обійшовся італійському клубу в 7,6 млн доларів, що також стало рекордом клубу на той момент. Сам Дієго отримав від клубу 800 тисяч доларів бонусом.

В аеропорту Марадону зустрів натовп фанатів, який на руках доніс його до міста. Марадона був дуже радий такому прийому і на презентації привітав фанатів італійською: «Добрий вечір, жителі Неаполя, я щасливий бути з вами».

Свій дебютний гол за "Наполі" Марадона забив вже у другій грі, після чого взяв м'яч з воріт і поцілував його. Згодом Дієго саме так святкував всі свої м'ячі. У тому сезоні Марадона забив 14 голів, але клуб в цілому грав слабо і якийсь час навіть знаходився в зоні вильоту, однак до кінця сезону вирівняв гру і посів восьме місце.

У наступному сезоні команда зміцнила склад і змогла посісти третє місце. При цьому Марадона допоміг клубу в домашній грі обіграти «Ювентус», який програв в тому сезоні лише тричі. Також в тому році він забив і один зі своїх знаменитих голів: Дієго, підкинувши м'яч в повітря, пробив з 40 метрів і перекинув голкіпера суперника, який надто далеко вийшов із воріт.

Чемпіонат світу 1986 року і рука Бога

На мундіаль 1986 року Марадона поїхав в якості капітана національної команди і при повній підтримці від тренера, який, не дивлячись на протести, будував команду навколо Дієго і не покликав на ЧС багатьох ветеранів. Єдиною вимогою до Марадони була ідеальна дисципліна. В обмін тренер обіцяв, що це буде чемпіонат імені Марадони і придумав для нього нову роль – гравця під нападниками.

Підготовку до мундіалю Марадона провів в римському Інституті спорту під керівництвом професора Антоніо дель Монте, який був фахівцем з адаптації спортсменів до високогір'я.

Протягом підготовки Марадона дійсно присвячував усього себе футболу: відмовився від вечірок і навіть зустрічей з друзями. Він прокидався о 8 ранку і лягав о 10 вечора. Перед сном він заходив до кожного зі своїх партнерів по команді і бажав їм доброї ночі.

У першій же грі Аргентина легко перемогла футболістів Південної Кореї з рахунком 3:1. У наступному матчі Аргентина грала проти чинних чемпіонів світу – італійців. На гол суперника відповів сам Дієго, забивши, як він пізніше говорив, один з кращих м'ячів в кар'єрі. Втім, матч закінчився нічийним результатом.

У третій грі Аргентина перемогла Болгарію з рахунком 2:0, а Марадона зробив гольову передачу.

В 1/8 фіналу команда перемогла Уругвай і вийшла на збірну Англії.

Матч проти англійців був важливий подвійно, адже в 1982 році Англія та Аргентина вели війну за Фолклендські острови. Перші зіткнення фанатів відбулися ще до гри. Але події на полі також привели до бійки на трибунах. Зокрема, мова йде про гол Марадони, який відкрив рахунок в матчі. У тому моменті півзахисник англійців віддав незручний пас на свого воротаря, якого Дієго, будучи на 20 сантиметрів нижчим, обіграв в стрибку, забивши м'яч у ворота піднятою над головою лівою рукою. Суддя порушення не помітив, а сам Марадона пізніше заявив, що "це була рука Бога". Далі англійці все ж зуміли відіграти один м'яч, але програли 2:1.

Марадону за ту гру стали називати «Мікеланджело від футболу», а гол Марадони в 2002 році визнали найкращим за всю історію Чемпіонатів світу і голом століття.

Вже значно пізніше Марадона заявив, що "руки Бога" ніколи не існувало. Бог дійсно допоміг нам, але той м'яч я забив рукою ". А також попросив вибачення за той вчинок.

У півфіналі проти Бельгії Марадона забив два голи і став кращим гравцем матчу.

У фіналі Аргентина грала проти збірної Німеччини. По ходу матчу команда Дієго вела в рахунку 2:0, але німці встигли врятувати гру і зрівняти рахунок. Втім, гольовий пас Марадони на 85-й хвилині гри поставив крапку в протистоянні, зробивши Аргентину чемпіоном світу.

У тому ж році Марадона отримав «Золотий м'яч», який в 1989 році був викрадений з його будинку в Неаполі.

У 1986 році новий президент клубу «Мілан» Сильвіо Берлусконі, вражений грою Марадони, запропонував йому контракт з подвійним підвищенням зарплати, шикарну машину, квартиру в Мілані і частку в своїй компанії, проте Дієго відмовився, перепідписавши контракт з «Наполі» з підвищенням заробітної плати до 5 млн доларів на рік. Президент «Наполі» за підписання контракту подарував Марадоні ексклюзивний автомобіль Ferrari F40.

Того року "Наполі", незважаючи на часом незрозумілу гру, вдалося стати чемпіоном Італії.

У новому сезоні в клуб прийшов новий нападник, бразилець Карека, який разом з Марадоною і італійцем Джордано сформували знамениту трійку нападу MaGiCa (Maradona, Giordano і Careca).

Під кінець сезону Дієго отримав травму, а клуб втратив чемпіонство, завершивши чемпіонат на другому місці. Марадона в тому році став кращим бомбардиром чемпіонату з 15 голами.

Сезон 1988/1989 був для Марадони не надто вдалим через низку травм. Клуб знову зайняв друге місце, а Марадона забив лише 9 голів і 3 рази відзначився в Кубку УЄФА, виграному клубом. Краще справи йшли в Кубку Італії, де Дієго став кращим бомбардиром з 7 голами, але фінал Кубку "Наполі" програв.

У сезоні 1989/1990 Марадону знову переслідували травми, проте він залишався найважливішою частиною клубу і допоміг "Наполі" виграти друге чемпіонство за п'ять років. Крім того, Марадона став справжнім наставником і другом для молодого нападника Джанфранко Дзоли. Марадона забив на турнірі 16 голів.

У цьому ж сезоні клуб виграв Суперкубок Італії, в фіналі розгромивши "Ювентус" з рахунком 5:1.

Чемпіонат світу 1990

Фінальний турнір ЧС-1990 Аргентина розпочала з поразки в грі проти Камеруну. Ситуація виправилася вже в наступній грі, коли Аргентина перемогла збірну СРСР. У тій грі Марадона знову зіграв рукою, вибивши м'яч з лінії воріт, але арбітр порушення не помітив. Третю гру з Румунією Аргентина зіграла в нічию 1:1.

Команда вийшла з групи з третього місця лише завдяки більшій кількості набраних очок в порівнянні з іншими командами, що зайняли треті місця в своїх групах.

Матч проти Бразилії в 1/8 фіналу видався вкрай важким для обох команд, а перемогу Аргентині фактично приніс Марадона, який скоїв фірмовий прохід, обіграв кількох суперників і в падінні віддав дуже точну гольову передачу.

На наступній стадії Аргентина лише в серії пенальті зуміла обіграти збірну Югославії.

У півфіналі аргентинці грали з господарями турніру, італійцями, які виграли всі матчі на турнірі. Гра завершилася внічию 1:1, а в серії післяматчевих пенальті виграли аргентинці. Переможний пенальті забив Марадона.

У фіналі Аргентина програла команді ФРН з рахунком 0:1 після спірного пенальті, забитого німцями. За гру на мундіалі Дієго отримав «Бронзовий м'яч» як третій гравець чемпіонату світу.

Пізніше Марадона оголосив, що припиняє виступи за збірну.

Кокаїн та дискваліфікація

Сезон 1990/1991 року «Наполі» почав з перемоги в матчі за Суперкубок Італії. Після цього Марадона провів ще 24 гри і забив 10 голів. У березні 1991 Марадона був обраний в числі гравців, які повинні пройти тест на допінг і перевірка показала наявність в організмі кокаїну.

Федерація футболу Італії дискваліфікувала Марадону на 15 місяців. Адвокати гравця спробували оскаржити рішення, але апеляційний комітет залишив його в силі.

Марадона ж заявив, що його аналізи були підроблені і звинуватив в цьому президента італійської федерації футболу Антоніо Маттаррезе, який таким чином помстився йому за поразку збірної Італії на чемпіонаті світу 1990 року. При цьому Дієго визнав, що вживав наркотики, але самостійно проводив допінг-тести, щоб напередодні ігор його організм був чистим.

У квітні Марадона повернувся в Аргентину, де вже до кінця місяця був заарештований у власному будинку. У нього були виявлені 36 грам кокаїну.

У вересні 1991 року Марадона був заочно засуджений в Італії на 14 місяців умовного ув'язнення за виявлений кокаїн.

Марадона погодився на реабілітацію, під час якої брав участь в різноманітних благодійних матчах.

«Севілья», Іспанія

1 липня 1992 року, після завершення 15-місячної дискваліфікації, Марадона заявив «Наполі» про бажання покинути Італію. Він заявив, що хотів би грати за клуб, який не ставить перед собою великих завдань. Переговори йшли про перехід в «Севілью» або «Олімпік Марсель». В результаті іспанці запропонував 7,5 млн доларів за перехід гравця і вже у вересні Марадона став їх гравцем.

В "Севільї" гравець страждав від старої травми коліна, але все ж був важливою складовою тієї команди.

Пізніше, після серйозного конфлікту з тренером, керівництво клубу прийняло рішення відмовитися від послуг футболіста. Всього за "Севілью" аргентинець зіграв 29 матчів і забив 7 голів. Команда закінчила той сезон на сьомому місці.

Кінець кар'єри і повернення в Аргентину

У 1993 році Марадона підписав контракт з клубом «Ньюеллс Олд Бойз». В одному з матчів він отримав травму, під час відновлення від якої з клубу був звільнений головний тренер, який і покликав Марадону в команду. З новим тренером відносини у Дієго не склалися і вже в січні 1994 року футболіст провів за клуб останній матч, після чого контракт з клубом був розірваний.

Чемпіонат світу 1994

Під час підготовки до мундіалю 1994 року збірна Аргентини грала невиразно, в результаті чого керівництво збірної попросило Марадону повернутися до табору національної команди. Дієго в двох останніх матчах допоміг збірній кваліфікуватися у фінальний турнір.

Втім, через 18 років Дієго заявив, що президент асоціації футболу Аргентини Хуліо Грондона перед грою напоїв гравців спеціальною кавою з допінгом, а також зробив так, щоб після гри не було проведено допінг-тест.

Під час фінального турніру Аргентина розгромно перемогла Грецію, а Марадона забив свій останній м'яч на чемпіонатах світу. У другій грі Аргентина обіграла Нігерію з рахунком 2:1. Після гри Марадона пройшов тест на допінг, який дав позитивний результат на 5 речовин: ефедрин, норефедрин, псевдоефедрин, норпсевдоефедрин та метилефедрин. Гравця дискваліфікували на 15 місяців, а збірна програла два матчі, що залишилися.

Дієго, коментуючи результати тестів, заявив, що речовини потрапили в його організм через ліки від грипу і краплі в ніс, які йому купив в США його особистий лікар, Даніель Серріні.

Дізнавшись про дискваліфікацію, Марадона сказав фразу, що стала знаменитою: «Мені відрізали ноги». Всього в футболці національної команди він провів 91 матч і забив 34 голи.

Кар'єра тренера

Отримавши 15 місяців дискваліфікації, Марадона почав шукати роботу менеджера або тренера. У першому ж клубі - "Депортіво Мандью", він посварився з одним із власників клубу, який образив футболістів, і побив його. Після цього, що не дивно, подав у відставку. Далі Дієго працював в «Расінгу» з Авельянеди, але затримався всього на 4 місяці.

«Бока Хуніорс»

Далі Марадона зміг домовиться про контракт з «Бока Хуніорс», в якому хотів працювати граючим тренером, але погодився грати під керівництвом чинного тренера Сільвіо Марсоліні, якого керівництво не хотіло звільняти.

Незважаючи на старання аргентинця, клуб не показував хороших результатів. Після низки невдалих виступів у клубі змінився і президент, і тренер. У наступному сезоні гра у Марадони знову складалася не найліпшим чином: він провів 13 матчів і забив лише 2 голи.

Крім того, він не реалізував п'ять поспіль 11-метрових. Після чергового поганого матчу футболіст сам відмовився виступати за клуб.

Влітку 1996 року з'явилися чутки про те, що Дієго переїде до Японії, але угода зірвалася, оскільки законодавства країни забороняє в'їзд будь-якій особі, викритій в зберіганні, використанні або перевезенні наркотичних засобів.

У 1996 році Марадона вирушив до Швейцарії, де хотів пройти курс лікування від кокаїнової залежності. Однак провів він там всього 10 днів, повернувшись в Аргентину.

Восени того ж року в будинку Марадони були виявлені 500 грам кокаїну.

Пізніше знову з'являлися чутки про інтерес до нього футбольних клубів, але до контракту справа так і не дійшла.

У квітні 1997 року Марадона потрапив у лікарню через дуже високий артеріальний тиск.

У тому ж місяці гравець підписав новий контракт з «Бока Хуніорс». В офіційній грі він зіграв лише в липні, але відразу ж допоміг команді перемогти. До цього він найняв особистим тренером відомого легкоатлета Бена Джонсона, якому виплачував тисячу доларів на день.

Пізніше футболіст здав аналіз на допінг, який дав позитивний результат на метілекгонін і бензоілекгонін, метаболіти кокаїну. Сам Дієго запевняв, що нічого не вживав і надав докази погроз невідомих людей, які обіцяли підкинути йому наркотики. Суддя, заслухавши аргументи Марадони і його адвокатів, постановив не водити жодних санкцій проти футболіста. Однак, зажадав здавати аналіз на допінг після кожного матчу.

Восени 1997 року Марадона оголосив, що остаточно залишає футбол. Уже після того, як він пішов з футболу, до нього все ж були застосовані санкції за допінг.

Пошуки роботи тренера

У 1998 році Марадона провів переговори з англійським клубом «Кристал Пелас», а також іспанським клубом «Бадахос», маючи намір отримати посаду тренера. Переговори закінчилися нічим.

У грудні 1999 року Марадона став радником в збірній Лівії, але відмовився бути її тренером.

Проблеми з наркотиками

На початку 2000 року Марадона був поміщений в санаторій Кантегріль після вечірки в компанії торговця наркотиками. У лікарні йому діагностували гіпертонічний криз і серцеву аритмію. У його крові та сечі були виявлені сліди кокаїну.

Після виходу з клініки він поїхав на Кубу, де пройшов курс лікування та реабілітації.

У квітні 2004 року Марадона знову потрапив до лікарні з діагнозом серцевий напад. Проблеми з серцем збільшувала його зайва вага та наркозалежність. Після виписки з лікарні він знову пройшов курс реабілітації і дезінтоксикації.

Після лікарні Марадона сильно набрав вагу, яка до лютого 2005 року складала 120 кг. Втім, завдяки операції і строгій дієті Марадона за кілька місяців скинув понад 50 кг.

Повернення до футболу

З червня 2005 року по серпень 2006 року Марадона займав посаду віце-президента ради клубу «Бока Хуніорс», а також грав у команді ветеранів «Боки».

17 березня 2007 року аргентинські ЗМІ повідомили про смерть Марадони в ДТП, але пізніше цю інформацію спростували.

Проблеми з алкоголем

У 2007 році Марадона, зав'язавши з наркотиками, став багато пити. У березні він був поміщений в лікарню з діагнозом сильна інтоксикація і залишався там майже до середини квітня. Через два дні після виписки з лікарні у нього стався рецидив і, після обстеження, йому був поставлений діагноз – цироз печінки.

Після цього він провів два місяці в психіатричній клініці Авриль. В цей час в ЗМІ знову з'явилися чутки про його смерть.

Тренер збірної Аргентини

У 2008 році Марадона, не раз висловлювали бажання тренувати збірну Аргентини, все таки отримав свій шанс і з листопада очолив національну команду. У перших товариських матчах команда під його керівництвом перемогла Шотландію і Францію. Перший офіційний матч також закінчився успіхом – аргентинці перемогли Венесуелу з рахунком 4:0. Але після цього збірна несподівано програла 1:6 Болівії.

Далі результати команди знову були гнітючими і Марадона, заявивши про відсутність мотивації у гравців, оголосив про рішення змінити склад національної збірної.

Це допомогло команді вийти на Чемпіона світу в 2010 році. Після фінального матчу відбору Дієго заявив своїм критика: "смокчіть – це я звертаюся до них так, як вони зверталися до мене".

За цю витівку ФІФА дискваліфікувала Марадону на 2 місяці і оштрафувала на 25 тисяч швейцарських франків.

Чемпіонат світу 2010

На ЧС-2010 Марадона повіз оновлену і омолоджену збірну, виключивши зі складу безліч ветеранів. У груповому етапі Аргентина зіграла з Нігерією, Південною Кореєю і Грецією, вигравши всі три матчі із загальним рахунком 7:1. У грі команди відзначалися атакувальні дії, але вельми критикувалися оборонні спроможності гравців.

В 1/8 фіналу Аргентина перемогла збірну Мексики з рахунком 3:1.

Але вже в 1/4 фіналу удача від команди Марадони відвернулася і збірна була розбита збірною Німеччини з рахунком 0:4. У Буенос-Айресі, незважаючи на очевидне фіаско збірної, вболівальники нагородили команду оплесками, а Дієго просили не йти зі збірної.

Однак Марадона заявив, що залишиться на чолі команди тільки якщо залишать весь тренерський штаб. Як результат, Марадона пішов зі збірної, не зумівши домовитися з керівництвом федерації.

Після збірної

Надалі Марадона знову шукав роботу тренера і пропонував свої послуги збірній Португалії та англійській «Астон Віллі». У вересні 2010 року він також заявив про готовність повернутися на посаду головного тренера збірної і погодився звільнити своїх помічників.

Тільки в травні 2011 року Дієго очолив еміратський клуб "Аль-Васл". Однак справи в команді йшли не так добре. Тренер вимагав посилення складу і скаржився, що гравці занадто непрофесійні.

У січні 2012 року Марадона був госпіталізований з сечокам'яною хворобою і прооперований.

У липні 2012 року керівництво «Аль-Васл» звільнило аргентинця, який продовжував скаржитися на наявний склад і часто потрапляв в скандали.

У липні 2013 року Марадона переніс операцію по корекції вікової пресбіопії.

У 2017 році Марадона очолив клуб «Аль-Фуджайра», проте через рік покинув команду, не зумівши вивести її в перший дивізіон ОАЕ.

15 травня того ж року Марадона став головою правління брестського «Динамо» з контрактом на три роки. Однак після одного з матчів клубу Дієго полетів і так більше й не повернувся в Білорусь.

У вересні він очолив мексиканський клуб «Дорадос де Сіналоа», а також став технічним директором клубу. Команда показувала позитивний футбол, але програла вирішальний матч плей-офф на вихід в Лігу МХ, а Марадона ледь не побився з фанатами суперника, які ображали його.

У січні він був госпіталізований з кровотечею в шлунку і прооперований.

У наступному сезоні «Дорадос» з Марадоною знову дійшов до фіналу плей-офф і знову програв матч за підвищення. Після цього Марадона пішов з посади головного тренера.

У вересні 2019 Марадона став головним тренером аргентинського клубу "Хімнасія і Есгріма", який займав на момент призначення останнє місце в чемпіонаті. Зоряне призначення відразу ж додало клубу уболівальників, але гра не склалася.

Під кінець сезону клубу повинен був вилетіти з вищого дивізіону чемпіонату Аргентини, але сезон зупинили через епідемію COVID-19, а Асоціація футболу на два сезони скасувала правило про пониження.

У червні 2020 Марадона продовжив контракт з клубом до грудня 2021 року.

Госпіталізація і смерть

3 листопада 2020 Марадона був госпіталізований. Спочатку лікар заявляв про те, що госпіталізація пов'язана з необхідністю відновити водний баланс організму. Пізніше стало відомо, що Марадона був прооперований після крововиливу в мозок через субдуральну гематому і 11 листопада виписаний з лікарні.

25 листопада 2020 року Марадона помер через раптову зупинку серця. В Аргентині було оголошено триденний національний траур.

Родина

Марадона був одружений. З першою дружиною Клаудією Вільяфанье він прожив 25 років.

Незважаючи на відносини з Клаудією, у Марадони було кілька романів, включаючи зустрічі з аргентинської кінодивою Адріаною Бродські і відомими італійськими кіноактриса Лоредану Берті і Хізер Парізі. Також йому приписувалися численні зради в Італії, зокрема, з призерками конкурсу «Міс Фантастичні груди», Мімі, «мадам Батерфляй» з Токіо, з бразильської балериною Сюзі, а також з декількома італійками.

У 1987 році неаполітанка Крістіана Сінагра заявила ЗМІ, що народила сина від Марадони. Марадона довгі роки не визнавав хлопця і тільки в 2016 році заявив, що це його син і він його любить.

У квітні 1988 року народилася дочка Марадони і Клаудії, яку назвали Дальмою Нерея, на честь матері Дієго.

16 травня 1989 року народилася друга дочка Марадони, яку назвали італійським ім'ям Джанніні Дінора.

Марадона одружився на Клаудії 7 листопада 1989 року в Буенос-Айресі.

У 2003 році Клаудія подала на розлучення, заявивши, що Дієго пішов з дому ще в 1998 році. Втім, пара залишилася в хороших стосунках, незважаючи на розлучення.

Після цього у Марадони були й інші романи.

Мати Марадони померла 19 листопада 2011 року на 82-му році життя. Останні дні перед смертю він провів разом з нею.

Батько Марадони помер 25 червня 2015 року в Буенос-Айресі.