Персона
Михайло Іванович Фоменко - екс-тренер національної української збірної з футболу.
Коротка біографія
Михайло Фоменко народився 19 вересня 1948 селі Краснополіца, на Сумщині.
З 1972-го року грав за ФК "Динамо" (Київ) і національну футбольну збірну Радянського Союзу. В обох випадках - на позиції захисника.
У складі "Динамо" Михайло Фоменко зіграв 24 матчі і стільки ж за збірну СРСР (з них п'ять - у складі Олімпійської збірної).
У 1978-му році за станом здоров'я був змушений завершити свою кар'єру гравця.
Після двох років навчання Михайло Фоменко отримав ліцензію тренера.
Свій тренерський шлях починав у ФК "Фрунзенець" (Суми) в 1979-му році. Але вже в 1980-му році почав тренувати київське "Динамо", чим і займався протягом наступних чотирьох років.
З 1984-го року і аж до розпаду Радянського Союзу Михайло Фоменко встиг побувати тренером в чернігівській "Десні", криворізькому "Кривбасі", сумському "Автомобілісті", а також зарубіжних клубах - ФК "Гурія" (Ланчхуті) і ФК "Рашид" (Багдад). Також протягом року тренував національну збірну Іраку з футболу.
З 1992-го року виступав в якості головного тренера самих різних українських футбольних клубів - від київського "Динамо", куди Фоменко повернувся на один сезон, і ЦСКА, до сімферопольської "Таврії". Крім того, в 1994-му році Михайло Фоменко тренував національну збірну Гвінеї з футболу.
26 грудня 2012-го року Михайло Фоменко підписав контракт з знаціональною збірною України з футболу і був призначений її головним тренером. Однак, незважаючи на успішний дебют в матчі проти Норвегії, під керівництвом Фоменко українська збірна програла всі три матчі в Чемпіонаті Європи в 2016-му році, після чого Фоменко полишив збірну.
Статистика Михайла Фоменка
Серед особистих досягнень Михайла Фоменка числяться:
Звання майстра спорту СРСР міжнародного класу.
Звання заслуженого майстра спорту СРСР.
Орден "За заслуги" III і II ступенів.
Бронзова медаль збірної на Олімпійських іграх 1976 року.
Крім того, Михайла Фоменка шість разів вносили в список 33 кращих футболістів сезону Радянського Союзу, при цьому тричі він опинявся на першому місці.