Ольга Курносова

Ольга Володимирівна Курносова – російська політична активістка, діячка антипутінської опозиції.

Коротка біографія

Ольга Курносова народилася 24 лютого 1961 року у Ленінграді.

Курносова пішла стопами батьків, які були вченими, і закінчила фізичний факультет Ленінградського державного університету. Пізніше також навчалася на аспірантурі у Фізико-технічному інституті ім. Іоффе.

Також закінчила юридичний факультет.

Курносова є кандидаткою фізико-математичних наук. Свого часу працювала за фахом у Радієвому інституті.

Політика

Вже наприкінці 80-х Курносова стала активною учасницею перебудовного громадського руху. На виборах у 1990 році була обрана до Ленради з радикально-демократичною платформою. Окружний виборчком спочатку оголосив вибори недійсними, але згодом повноваження Курносової були підтверджені.

У Ленраді займалася розвитком освіти у Ленінграді (а пізніше – Санкт-Петербурзі).

Курносова була активною учасницею опору під час Серпневого путчу 1991 року та підтримувала реформи уряду Єльцина – Гайдара.

Після розпуску міськради зайнялася приватним бізнесом та громадською діяльністю.

У 1996 року Курносова вступила до ліберальної партії Демократичний вибір Росії, а наприкінці 90-х повернулася у велику політику. Балотувалася до Законодавчих зборів Петербурга, але програла вибори.

Виступала проти відродження в Росії комунізму та проти «номенклатурного реваншу».

У 1999 році була однією із засновників регіональної структури Союзу правих сил (СПС) і очолювала штаб партії в Петербурзі.

Спочатку підтримувала президентську кандидатуру Путіна, але згодом почала все частіше критикувати владу за небажання проводити ліберальні реформи та рухатися до розвитку демократії. Все дійшло до того, що Курносова стала непримиренною противницею Путіна та його режиму.

Через розбіжності щодо Путіна пішла із СПС і пізніше створила організацію «Громадянська позиція», яка провела кілька вуличних акцій протесту.

У 2005 році Курносова стала співзасновницею опозиційного Об'єднаного цивільного фронту (ОЦФ). Входила до найближчого оточення лідера ОЦФ Гаррі Каспарова. Разом із ОЦФ була учасницею «Маршів незгодних». Активно виступала проти петербурзької регіональної влади.

2011 року Курносова стала однією з лідерів протестного руху «снігової революції». Завдяки їй у Пітері вдалося отримати дозвіл на проведення 10-тисячного мітингу 10 грудня 2011 року на Піонерській площі.

У 2012 році вона ініціювала створення Цивільного комітету, який об'єднав представників різних опозиційних напрямків, які спільними зусиллями організували 30-тисячну опозиційну демонстрацію у лютому 2012 року. Одним із учасників мітингу був також покійний нині Олексій Навальний, якого запросила сама Курносова.

Згодом вона почала брати участь у протестних акціях не лише у Пітері, а й у Москві, де була затримана у день інавгурації Путіна.

Від багатьох інших опозиціонерів Курносову відрізняло бажання діяти проти влади відповідно до закону.

Ставлення до України

Наприкінці 2013 року Курносова підтримала Революцію Гідності та створила у Москві комітет солідарності з Майданом, який провів кілька акцій.

2014 року, коли РФ аннексувала український півострів Крим і вторглася на Донбас, Курносва ініціювала створення Російського антивоєнного руху.

Згодом почала отримувати погрози фізичною розправи, а також пішли чутки про перспективу порушення кримінальної справи, тому Курносова емігрувала до України.

Тут почала виступати у ЗМІ, а також продовжувала свою діяльність проти Путіна, виступаючи за створення єдиного опозиційного фронту проти кремлівської агресії.

У 2019 році Курносова з особистих обставин повернулася до Росії, проте затрималася там лише на три роки. Після повномасштабного вторгнення РФ в Україну вона емігрувала до Польщі.

Майбутнє Росії

У Польщі Курносова оселилася у Варшаві та почала брати участь у проєкті «З'їзду народних депутатів» (ЗНД), співпрацюючи з російським опозиціонером Іллею Пономарьовим. У ЗНД займається написанням Конституції майбутньої Російської Республіки, законів про самоврядування і т.і.

Курносова виступає за збереження Росії у межах 1991 року, але припускає, що деякі регіони можуть законним шляхом проголосувати за вихід зі складу РФ.

Вона також не вірить у те, що Захід хоче зруйнувати Росію. Курносова впевнена, що РФ може мати дружні стосунки із демократичними країнами.

Останнім часом визнає, що домогтися зміни влади РФ мирним шляхом вже неможливо. Виступає за співпрацю російської опозиції в еміграції зі збройними формуваннями, зокрема з Легіоном "Свобода Росії", який воює на боці ЗСУ.