Сергій Гривко

Сергій Дмитрович Гривко – український політик та громадський діяч. Народний депутат України IX скликання від партії «Слуга народу».

Коротка біографія

Сергій Гривко народився 12 грудня 1985 року у Чернігові.

Вищу освіту здобув у Чернігівському державному інституті економіки і управління, де навчався на спеціальності «менеджер-економіст».

Свого часу був членом Молодіжної ради при Чернігівській міській раді, також членом Громадської ради при Чернігівській ОДА.

Працював менеджером зі збуту ТОВ «ЧернігівГазСпецСервіс».

Під час Революції Гідності Гривко був антимайданівцем та підтримував Партію регіонів.

Політика

2015 року висувався у депутати Чернігівської міськради від партії «Наш край», яка була заснована із забороненої в Україні проросійської Партії регіонів. Вибори програв.

2019 року став кандидатом у народні депутати від партії «Слуга народу» на виборах до Верховної Ради. Отримав № 114 у партійному списку. На час виборів був тимчасово не працюючим.

У парламенті Гривко став членом комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, а також головою підкомітету з питань соціального захисту і реабілітації осіб з інвалідністю та регулювання діяльності їх підприємств і громадських об'єднань.

Скандали

Гривко був одним із ініціаторів скандального законопроєкту №7351 який передбачав надання командирам безпосереднього права без рішення суду страчувати військових у бойовій обстановці за невиконання наказів. Законопроєкт був розкритикований у ЗМІ за неприкриту спробу повернути смертну кару в Україні. Зрештою законопроєкт було відкликано з розгляду парламенту.

Ще один законопроєкт Гривка №10057 передбачав встановлення у в’язницях велогенераторів, завдяки яким в’язні мали генерувати електроенергію. В обмін на таку роботу нардеп пропонував зменшувати засудженим термін ув’язнення на 3 дні за виконання місячної норми. Але «працювати» можна було не більше 10 місяців, що дозволило б скоротити за рік термін ув’язення на 30 днів.

Інший законопроєкт Гривка, який обурив суспільство, пропонував ввести податок на бездітність. На щастя, історія цього законопроєкту виявилася дуже короткою. Після ніщивної суспільної критики нардеп відкликав свою ініціативу.

Також пропонував узаконити існування в Україні приватних військових компаній з метою стягування з них податків.