100 мільярдів та зброя для України: НАТО переходить "червоні лінії" і вже не боїться війни з Росією?
У Брюсселі завершилося дводенне засідання міністрів закордонних справ країн НАТО, присвячене 75-річчю Альянсу. На зустрічі домовилися розпочати планування довгострокової військової підтримки України, але вже анонсована раніше революційна пропозиція генсека НАТО Єнса Столтенберга заснувати фонд у 100 млрд євро викликала суперечливу реакцію.
Усвідомлення того, що російський диктатор Путін не налаштований на жодні перемовини і навряд зупиниться на українському кордоні, робить свою справу – НАТО нарешті хоча б на рівні заяв виходить із зони комфорту. Адже до цього часу Альянс дистанціювався від колективних дій, спрямованих на допомогу Україні, щоб "уникнути потенційного втягування у війну з РФ".
Та є питання стосовно спроможності затвердити цей план (а накласти вето може не тільки Угорщина) і повноцінно його реалізувати. Сьогодні НАТО навіть не може виконати програму Комплексного пакета допомоги – з 500 млн обіцяної допомоги надійшло лише 10 відсотків. До того ж третина членів все ще не виконує внутрішній план відрахувань у 2 відсотки ВВП, що вже говорити про нові 100 млрд.
Та все ж якщо рішення буде ухвалено, це означатиме новий виток подій у російсько-українській війні. Але це "якщо" знову ж таки розтягується принаймні до липневого саміту у Вашингтоні, адже окрім красивих "100 млрд", поки більше ніякої конкретики. Тобто ще три місяці війни українці будуть чекати на рішення, потрібне ще на вчора.
Про те, яким чином НАТО планує змінити свій підхід у допомозі Україні та що може завадити такій ініціативі, – у матеріалі OBOZ.UA.
Прекрасна ініціатива з багатьма "але"
План Столтенберга – звісно, за умови реалізації – переверне поточну роль НАТО і означатиме, що Альянс нарешті виходить за межі своєї попередньої поведінки – не провокувати Росію та намагатися не влазити у війну проти неї. На Заході, здається, починають розуміти, що обмеження української допомоги не спиняє Путіна, а робить його плани ще більш кровожерливими. Тому з’являється Макрон із заявами про війська, а тепер і Столтенберг.
"Посилення ролі НАТО у наданні підтримки – спосіб покласти край цій війні таким чином, щоби Україна перемогла", – зазначив Столтенберг.
Спеціальний фонд з підтримки України розміром у 100 млрд розрахований на п'ять років. Мета – зробити допомогу менш залежною від національної політики окремих держав, дозволивши планувати її на довгострокову перспективу. Одна з пропозицій полягає в тому, щоб члени НАТО зробили внесок у фонд, що зменшило б загальну частку, яку сплачують США, а також підірвало би аргумент про те, що європейські союзники витрачають на оборону значно менше, аніж Штати.
Як видно з публічних коментарів глав МЗС країн – членів НАТО, у них поки що багато питань щодо цієї ініціативи. Поки не зрозумілий механізм розподілу внесків. Також не вирішено, чи враховуватиметься під час формування фонду обсяг військової допомоги, раніше наданої Україні окремими країнами – членами блоку, як і вже наявні двосторонні домовленості щодо майбутніх поставок.
Однією з причин нинішньої "революції" є події у Штатах, де законопроєкт про військову допомогу в розмірі 60 мільярдів доларів заблокований у Конгресі через трампістів. Столтенберг чітко дав зрозуміти, що ситуація у Вашингтоні викликає занепокоєння. "Кожен день зволікання з рішенням США щодо надання Україні більшої підтримки має наслідки на полі бою", – сказав він, додавши, що Росія тепер здатна "перевершити" Україну.
Генсек Альянсу також пропонує кардинально змінити і процес постачання озброєння для потреб України. Нині більшість із членів блоку постачають Україні військову допомогу через очолюваний США формат Ramstein.
Вагання та спротив
Поки що ці домовленості мають статус попередніх і супроводжуються скептичними коментарями з боку офіційних осіб деяких країн – членів Альянсу. Вже лунає "стурбованість", що надання НАТО стількох грошей і повноважень підірве зусилля ЄС із посилення власної оборони.
Країни "старої" Європи натякають, що реалізувати програму буде досить складно. Ось міністр закордонних справ Іспанії Хосе Мануель Альбарес: "Треба підрахувати, скільки потрібно Україні, щоб зберегти свою демократію, суверенітет і територіальну цілісність. І коли ми матимемо цю суму, маємо вирішити, як можемо її отримати".
А це вже заява очільника МЗС Італії: "Диявол криється в деталях, потрібно подивитися, як це працюватиме для кожної країни, який може бути відсоток. Ця пропозиція цікава, але перш ніж обіцяти Україні точну цифру, краще б оцінити, вивчити і зрозуміти, як, коли і що можна зробити, хто що має робити".
Зі свого боку Польща, Чехія та країни Балтії хоча й підтримують створення фонду, але переймаються проблемою одностайності, яка потрібна для остаточного затвердження. Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто зразу ж дав зрозуміти, що проблеми з цим будуть, як і раніше: "Ми відхилимо будь-яку пропозицію, яка перетворить НАТО на наступальний Альянс, оскільки це призведе до серйозної ескалації. Це не війна Угорщини і не війна НАТО", – відрізав він.
Варто, втім, зазначити, що раніше Угорщина вже неодноразово публічно виступала проти тих чи інших ініціатив НАТО, але врешті-решт погоджувалася з ними. Можливо, у Брюсселі розраховують, що цього разу буде так само. Принаймні про це заявив Столтенберг, зазначивши, що впевнений у тому, що вдасться врахувати побоювання, висловлені Угорщиною, і знайти шлях до консенсусу найближчими тижнями.
Планка поставлена високо, але все це все поки що на рівні декларацій
"Головне, що зрозуміло зі слів Столтенберга, – намір поставити підтримку України на довгострокову основу і надати їй системного характеру. Власне кажучи, війна вже спричинила досить значні зміни в НАТО, зокрема, було ухвалено нову стратегічну концепцію, де визначено, що Російська Федерація є джерелом загрози. Отже, з цією загрозою треба боротися, а фактично бореться з загрозою лише Україна, яка виконує тим самим одну з головних цілей НАТО – стримувати Росію. В принципі, вже добре, що такі проєкти обговорюються, але допомога потрібна ще вчора", – таку думку в ексклюзивному коментарі OBOZ.UA висловив український дипломат Ігор Долгов, який очолював Місію України при НАТО, був заступником міністра закордонних справ України та заступником міністра оборони України.
"Стосовно анонсованого фонду підтримки України, то поки відомо не так багато. Озвучено суму та термін у 5 років. При цьому чітко не сказано, як саме фонд буде формуватися та використовуватись. Є певний час до Вашингтонського саміту влітку визначитися з усіма питаннями цієї пропозиції.
Цікаво також, чи є якийсь зв'язок між тим фондом, який формується в Європейському Союзі. А ми знаємо, що високий представник ЄС Жозеп Боррель на початку року говорив, що зобов'язання країн – членів Євросоюзу щодо військової підтримки Україні на цей рік вже перевищили 20 мільярдів євро.
Ще питання: яким чином ці внески до фонду НАТО будуть співвідноситися з зобов'язаннями країн – членів НАТО щодо військових бюджетів у розмірі не менше 2% від ВВП. Чи ці суми будуть входити в новостворюваний фонд, чи це буде окремо? Отже, у мене нема ще розуміння, як цей фонд, який тільки обговорюється, буде координуватися і щодо фінансів, і щодо потреб та ким він буде управлятись. Це залишається поки що предметом обговорення.
Та все ж такі кроки означають певний якісний перехід НАТО в питанні допомоги Україні, бо до цього моменту Альянс надавав лише нелетальну підтримку. НАТО відчуває свою відповідальність і розуміє, що має робити набагато більше в нинішній ситуації. Є бачення, що треба переходити від нелетальної допомоги до проєктів постачання озброєнь і боєприпасів. Це був би суттєвий крок з боку НАТО, який засвідчував би, що дискусії на тему, як не нагнітати ситуацію і як утримати Росію від ескалації, вже не будуть фігурувати. Тобто планка поставлена високо, але все це поки що на рівні декларацій. Ще більш якісним кроком назустріч Україні було б нарешті ухвалення рішення про запрошення країни до НАТО.
Перспективні рішення – це добре, але вони будуть колись, а нам треба допомога зараз. Тобто обговорення нових проєктів не повинно гальмувати надання тієї допомоги, яка потрібна тепер і тут. Я маю на увазі, що поки не видно просвітлення з допомогою безпосередньо від Штатів, якої чекали ще в кінці минуло року. Вже майже зрозуміло, що і в квітні рішення Палати представників не буде. Отже січень, лютий, березень, квітень Україна воює завдяки тим двостороннім пакетам допомоги, які продовжують надходити, але це дуже мало в нинішніх непростих умовах на фронті та тиску з боку Росії", – зазначив Ігор Долгов.