Блог | "Без вас" Зеленського рве соцмережі: як президент сформулював національну ідею України

"Без вас". Схоже, Володимир Зеленський, сам того не очікувавши, сформулював свою власну тезу до національної ідеї України. Тезу, яка стане мемом, крилатою фразою, яка житиме своїм життям і з якою потім будуть асоціювати Зеленського. Так само, як Леоніда Кучму асоціюють з тезою "Україна – не Росія", а Петра Порошенка – з "Геть від Москви!".

Емоційний і різкий пост президента після російських ракетних ударів по об’єктах енергетичної інфраструктури сьогодні вже став вірусним. Хештег #безвас у Facebook, Twitter та Instagram має десятки тисяч постів і щохвилини їх стає більше. Основний посил цих дописів можна звести до простого – Зеленський двома словами описав огиду і негатив, які мільйони українців відчувають до всього, що пов’язано з Росією, і до самих росіян. Зрештою, фраза "Дякую тобі, Боже, що я не москаль" стала народною задовго до вторгнення 24 лютого.

У Зеленського і до цього було багато влучних і яскравих виступів, постів. На президента працюють професійні спічрайтери. Але цей пост особливий тим, що з’явився в потрібний момент, а ще – він особистий. Ймовірно, він був написаний чи надиктований самим Зеленським нашвидкоруч. У ньому президент говорить до росіян мовою простих українців, хіба що без матів. А ще, багато українців просто раді тому, що сам Зеленський повністю розділяє думку мільйонів, хоча приходив до влади з зовсім іншими гаслами.

У поетеси Анастасії Дмитрук є чудовий вірш "Никогда мы не будем братьями", покладений на музику. Ця робота стала дуже популярною після російського вторгнення, адже, знову ж таки, дуже влучно передає настрої не лише українського, а й багатьох інших народів, зокрема балтійських. Пост Зеленського з цієї ж опери.

Також на фоні того, як вся країна згуртувалася у боротьбі проти ворога, армія робить все можливе для вигнання окупантів і досягає успіхів, людям важливо бачити, що влада їх не "кине", погодившись на підкилимні переговори з ворогом.

Є ще один аспект, який варто згадати. Довгий час Україна була розділена ментально, що залишилося нам у спадок з імперських часів. Після здобуття незалежності українські вчені писали монографії, в яких шукали ту міфічну національну ідею, навколо якої згуртується народ. Втім, національна ідея, як і будь-яка ідея, стає матеріальною силою, якщо вона оволодіває свідомістю багатьох людей. Мало проголосити національною ідеєю розбудову України як суверенної, незалежної, демократичної, соціальної, правової держави.

У 90-х та нульових багатьом не подобалося, що українське громадянське суспільство деякі частини еліт намагалися виховувати на антиросійському дискурсі. Мовляв, це шкідливо і непродуктивно, а до того ж, працює на ще більший розкол суспільства. Але Кучма ще в 1997 році видав свою книгу "Україна – не Росія", у якій фактично руйнував російський міф про "один народ". Президент України, який вийшов з "червоних директорів", не був "західняком". Тоді його праця сприймалася як щось несподіване, для багатьох чуже, цікаве лише купці еліт, які бажають зберегти владу і не потрапити в СРСР-2.

Потім був Ющенко, який за свої 5 років намагався прискореними темпами проводити українізацію. Незважаючи на всі проблеми, результат був, зокрема, в культурі.

Влада Януковича зробити відкат, але добилася лише свого краху. Яким би не був офіційний привід до Євромайдану, але основна його причина – це несприйняття проросійського напряму політики Януковича активною частиною суспільства.

Вже за Порошенка, після агресії Росії, його фраза "Мир – це визнання Москвою нашого права йти своїм шляхом... І цей шлях – геть від Москви!" сприймалася як щось природне і логічне, що підтримують мільйони наших громадян, які пройшли кров і біль за Крим і Донбас.

Саме тому було стільки галасу, коли Зеленський у 2019 році йшов до влади з тезою "Какая разница". Для пасивної більшості, яка ставить галочку у бюлетені, можливо, і не було різниці, але для мільйонів, які зіткнулися з війною, які виховали дітей на українських творах Шевченка та Франка, різниця вже була очевидною.

Суспільство "прозріло" під російськими бомбами після 24 лютого. Змінився і сам Зеленський. Він однозначний і чіткий у своїй позиції. А головне – українці зрозуміли і об’єдналися навколо своєї національної ідеї.

Сьогодні національна ідея України – це перемога у війні з Росією. Перемога не просто на полі бою, а визволення країни від російського дискурсу, російського впливу у всіх його проявах. Звільнення, яке дасть шанс нашій державі розвиватися, не оглядаючись на минуле, як одна цільна нація.

Теза "без вас" є логічним продовженням тез "Україна – не Росія" та "Геть від Москви!". Це природний шлях, який ми мусимо пройти. Якщо раніше ми йшли його повільно, то зараз – прискореними темпами. Добре, що це розуміє Зеленський, добре, що це розуміють більшість українців.