Блог | Безсилий ООН та безініціативний НАТО. Хто зупинить російську агресію на Європу

Як пройшов перший день, коли Україна офіційно стала кандидатом у члени Євросоюзу? У постійних сиренах щодо можливості повітряного чи ракетного російського обстрілу. Тільки за одну ніч росіяни обстріляли українську територію більше ніж сорока балістичними та крилатими ракетами. В Києві як і у всій Україні звучали увесь день і ніч сирени. Від російського обстрілу найбільше постраждало містечко Десна Чернігівської області, об’єкти у Житомирській, Львівській та Миколаївській областях. А вже наступного дня знову по містам України та по Києву прилетіло ще десяток ракет.

Це було своєрідне російське вітання українському наближенню до ЄС, що коштувало руйнуванням багатьох об’єктів цивільної інфраструктури, загибеллю людей.

Виникає запитання, як країна, що вбиває іноземних громадян і руйнує чужу інфраструктуру залишається членом Ради Безпеки ООН, де кожен день на порядку денному розглядаються питання війни і миру та міжнародної безпеки. Не згадую при цьому, що не було жодної процедури зайняття місця Радянського Союзу представником Російської Федерації у РБ ООН. Просто одного дня, радянська делегація змінила назву таблички та усно про це повідомила Генерального секретаря ООН. Таким чином, Росія незаконним шляхом увійшла до складу Ради Безпеки наприкінці 1991 року і так само незаконно поводить себе і сьогодні. Постає логічне питання, чи будуть зараз країни-члени ООН апелювати до цього важливого органу з питання війни і миру та підтримання міжнародної безпеки, коли один з постійних членів Радбезу поводиться як міжнародний хижак. А усі ми маємо приходити на засідання цього головного політико-безпекового органу усіх націй, щоб там країна-агресор та вбивця українського народу приймала свої рішення як запобігти війнам і збройним конфліктам на планеті.

Подивіться, які наполовину офіційні заяви звучать на російському телебаченні. Кожен день якийсь член парламенту РФ або відставний генерал погрожують застосуванням ядерної зброї проти Києва або Варшави. А віднедавна мета усіх погроз - Великобританія, яка наважилась твердо протистояти московській агресії на Україну та вимагає загально європейську мобілізацію сил, щоб зупинити російський військовий напад на країни континенту.

Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров, відомий як "пан Брехня", після рішення Європейської Ради про надання статусу країн-кандидатів на членство в ЄС Україні та Молдові, заявив, що це велика погроза інтересам Москви і у такий спосіб Захід створює військовий блок для нападу на миролюбну Росію, як колись зробив Гітлер при підготовці агресії на Радянський Союз у Другій світовій війні. Тільки забув російський міністр, що Другу світову війну дійсно розв’язала гітлерівська Німеччина нападом на Польщу 1 вересня 1939 р., але за два з половиною тижні після цього німецького нападу на Польщу приєднався Радянський Союз, як стратегічний партнер Берліну. Після радянської окупації східної Польщі, СРСР своєю армією окупував Литву, Латвію та Естонію та розпочав війну з Фінляндією, яка не забажала коритися Москві. За розв’язання цієї війни більшовицька Росія була виключена зі складу Ліги Націй, як країна-агресор.

Тільки нагадаємо, що Ліга Націй була заснована за підсумками Першої світової війни на Паризькій мирній конференції (1919-1920 рр.) на пропозицію тодішнього президента США Вудро Вільсона. Вона мала завданням запобігання збройних конфліктів, вирішення міжнародних спорів шляхом дипломатичних переговорів, проведення роззброєння і боротьби за краще життя усіх народів на планеті. Чудові цілі для роботи на благо усіх держав, але завжди знайдеться якась країна, яка бажала б поставити під свій контроль інші нації. Так, ця міжнародна організація зникла, тому що не мала механізмів покарання країн-порушників. Скажімо, у 1936 році Гітлер увійшов своїми військами у Рейнську демілітаризовану зону. Він клявся, що це перший і останній раз, коли Німеччина робить своє територіальне розширення. Європейці проковтнули це і за три роки розпочалася Друга світова війна. Вже тоді Гітлер претендував на більшу частину Європи.

Що маємо зараз. ООН не може зупинити російську агресію на Україну. І це глибока криза цієї організації. Ліга Націй у 1940 році хоча б виключила російського агресора зі своїх членів, а ООН не здатне навіть це зробити. Усі проковтнули російську анексію Криму у 2014 р., що відкрило Росії шлях до сьогоднішньої війни. У 1939 р. європейці під крилом Англії та Франції бодай спробували об’єднатися у спротиві гітлерівській армії, а НАТО зараз ледь спромігся об’єднати свої лави лише для прийняття спільної позиції щодо російської агресії на Україну.

Цю слабкість і нерішучість Альянсу відчула Москва і відверто почала погрожувати Литві, Латвії, Естонії та Польщі і навіть Великобританії.

Через декілька днів - саміт НАТО. Це реальна можливість об’єднатися для відбиття не можливої, а дуже реальної російської інвазії, перш за все, на країни Балтії. Сьогоднішній план оборони цих трьох країн просто веде до поразки. Без рішучих змін політики Брюсселю щодо російського стримування, російська армія може досить швидко дійти до Атлантики. При цьому усі питання можливо вирішити зараз на полях битв в Україні, якщо Київ отримає куди більшу військову та фінансову підтримку від Заходу. І це треба робити терміново. Запізнення загрожує смертю усієї демократичної Європи.