Відео дня
Німеччина переглядає допомогу Україні, Велика Британія також "на паузі". На що можуть розраховувати Сили оборони
Німеччина може переглянути допомогу для України. У листі, надісланому міністерству оборони Німеччини, міністр фінансів Крістіан Лінднер заявив, що майбутнє фінансування більше не буде надходити з федерального бюджету Німеччини. Припинення військової допомоги Україні є частиною плану правлячої коаліції зі скорочення витрат. Україні доведеться більше покладатися на кошти з "європейських джерел", а також на очікувані доходи від заморожених російських активів, – зазначив німецький чиновник. До речі, обидва напрями ще не мають остаточних рішень, тому досі незрозуміло, чи надійдуть ці гроші і коли саме, що, звісно, може боляче вдарити по Україні.
Берлін вже сигналізував про зміну курсу щодо України, коли у липні коаліція соціал-демократів, "зелених" і лібералів затвердила попередню угоду щодо проєкту бюджету на 2025 рік, яка передбачає плани скорочення майбутньої допомоги Україні наполовину, – до 4 мільярдів євро.
Та, здається, проблема з допомогою стосується не лише Німеччини. Так, президент України Володимир Зеленський заявив, що "Лондон поки що не допомагає як раніше". Натякаючи, що новий уряд Лейбористської партії, попри заяви підтримки, поки так і не підтримав рівень допомоги, який був за консерваторів на чолі з прем’єр-міністром Сунаком. Президент звернувся до США, Франції і Британії з проханням прискорити постачання оголошених пакетів, адже саме зараз Україна потребує вчасної допомоги як ніколи.
Про те, що відбувається з фінансово-військовою допомогою для України від її європейських партнерів, – у матеріалі OBOZ.UA.
Більше жодних нових грошей?
Німеччина планує обмежити військову допомогу Україні. Згідно з поточним бюджетним плануванням німецького уряду, нових грошей на ці цілі немає. Причиною є заходи жорсткої економії з боку міністерства фінансів.
Вже затверджена військова допомога продовжуватиме надаватися, але додаткові заявки міністерства оборони Німеччини більше не затверджуватимуться на прохання федерального канцлера Олафа Шольца. Міністр фінансів Крістіан Лінднер передав відповідне прохання у листі міністру оборони Борису Пісторіусу. Про це пише німецька преса – Frankfurter Allgemeine Zeitung та Bild.
Для України ситуація, ймовірно, незабаром погіршиться, оскільки заплановану військову підтримку буде скорочено майже вдвічі наступного року, а 2027 року — до менш ніж 1/10 частини від нинішнього обсягу. Проте з погляду німецького міністерства фінансів все виглядає інакше. З листа Лінднера випливає, що гроші тепер надходитимуть не з федерального бюджету, а із заморожених активів Центробанку РФ. На саміті G7 в Італії було ухвалено рішення використати ці кошти для фінансування кредиту України у розмірі 50 мільярдів доларів. Лінднер тепер очікує, що Україна використовуватиме ці гроші "для покриття значної частини своїх військових потреб".
Але це фінансове джерело все ще під великим питанням, адже на сьогодні рішення країн G7 далеке від реалізації та є юридично не оформлено. Ведуться міжнародні переговори, і в жодній з європейських урядових установ не знають, скільки місяців пройде до того, як гроші нарешті надійдуть та чи надійдуть загалом.
МЗС пропонує не панікувати
Бюджет у Німеччині буде затверджено тільки у листопаді, і лише тоді буде відомий рівень підтримки України на наступний рік, а тому повідомлення про припинення урядом цієї країни військової допомоги Україні є некоректними та маніпулятивними, заявив речник МЗС України Георгій Тихий у коментарі українським ЗМІ.
За його словами, у Німеччині справді триває бюджетний процес, "за яким ми уважно спостерігаємо". Тихий зазначив, що українська сторона продовжує працювати з німецькими партнерами над збереженням і зміцненням підтримки України.
"Розраховуємо, що уряд ФРН знайде можливість додаткового фінансування потреб Сил оборони України і в цьому році", – зазначив речник МЗС.
Проблеми вже є
Німецькі політики вже виказують песимізм стосовно цього рішення. Так, представник "зелених" у бюджетному комітеті Бундестагу Себастьян Шефер каже, що "крім заяв міністра фінансів, на жаль, немає нічого конкретного щодо використання російських активів". Заступник представника з бюджетної політики парламентської фракції СДПН Андреас Шварц стверджує, що невідомо, як швидко можуть бути отримані доходи від російських активів "і чи це можливо взагалі з юридичної точки зору".
Тож на цей час більш ніж неясно, чи можна буде використати російські гроші у майбутньому. Але те, що заморожування платежів набуде чинності, безсумнівно. Його наслідки вже відчуваються.
Так, нещодавно не вдалося профінансувати, наприклад, наявну систему протиповітряної оборони IRIS-T. Виробник, компанія Diehl Defence, могла запропонувати систему ППО на потреби України одразу після атаки по дитячій лікарні "Охматдит" у липні, оскільки інший замовник хотів відмовитися від постачання на користь України. Проте німецькі урядовці гроші не погодили – всупереч бажанню міністра оборони Бориса Пісторіуса.
Наразі Україна все ще отримує допомогу, але лише в межах старих контрактів. Однак, згідно з інформацією, отриманою F.A.Z., наявні замовлення доведеться скоротити приблизно на один мільярд, а нові замовлення навряд чи можливі на період до 2028 року.
При цьому на сьогодні Берлін зробив для України більше, ніж будь-яка інша європейська країна. Окрім тисяч артилерійських снарядів і бронетехніки, уряд надав значну допомогу в системі протиповітряної оборони та інших системах. Борис Пісторіус спонукав інші країни наслідувати цей приклад, особливо щодо протиповітряної оборони. Шольц неодноразово рекламував допомогу Німеччини Україні та підштовхував інші європейські країни робити більше, особливо тому, що переобрання Дональда Трампа в США виглядає все більш імовірним, а Європа стикається з жахливою перспективою фінансування та озброєння України самотужки.
Німецький ВПК також постраждає
Мотивація України, яка свідчить про те, що допомагаючи їй військовими постачаннями, західні союзники розвивають досить активно і власну економіку, знаходить підтвердження. Так, акції провідного німецького збройного концерну Rheinmetall падають на тлі повідомлень про скорочення німецької військової допомоги Україні. Тільки за 19 серпня вони знизились на 4,5%.
Rheinmetall отримав значну вигоду із замовлень уряду Німеччини на постачання Україні зброї, боєприпасів та бойових машин. З початку року акції компанії зросли на 89%.
Британська моральна допомога
Проблеми з допомогою виникли не тільки у Німеччині. Принаймні так стверджує президент України Володимир Зеленський, який заявив, що "Лондон поки що не допомагає як раніше. Протягом усього часу цієї війни ми бачили, що Британія демонструє справжнє лідерство. І у зброї, і у політиці, і у підтримці життя українського суспільства. Це те, що врятувало тисячі наших людей. Те, що справді відповідає силі Британії. Але зараз, на жаль, ситуація уповільнилася".
Перед парламентськими виборами, 4 липня, у Великій Британії представники Лейбористської партії заявляли, що новий уряд буде повністю відданий військовим зусиллям України. Новий прем’єр Кір Стармер також заявив, що "фінансова, дипломатична та політична підтримка України з боку Сполученого Королівства залишиться непохитною". Водночас лейбористи заявляють, що обіцяну Ріші Сунаком безстрокову допомогу будуть надавати, лише "коли дозволять фіскальні умови", а також стверджують, що їм потрібно провести повний військовий аудит, перш ніж давати будь-які нові обіцянки.
Водночас як передає видання Sunday Times: Стармер і міністр оборони Джон Гілі ухвалили рішення змінити тон і більш відкрито визнавати ступінь участі Великої Британії.
"Жодної сором'язливості з приводу того, що британська зброя застосовується на території Росії в межах оборони України, не буде. Ми не хочемо жодної невизначеності щодо підтримки Британії в цей критичний момент, а боязка чи невпевнена відповідь могла б свідчити саме про це", – цитує газета джерело в апараті британського уряду.
На думку британських політиків, це переконає союзників допомагати Україні більше, а британське суспільство – що безпека та економічний добробут країни залежить від подій на полі бою.
При цьому нібито йде розмова, що чинний британський уряд хоче дозволити Україні застосовувати ракети Storm Shadow по військових цілях у глибині Росії, але цьому заважає позиція партнерів, які беруть участь у їхньому виробництві, – Франції та США. Британські міністри вважають, що їхні союзники все ще надто бояться "ескалації", і марно.
Так чи інакше, але Володимир Зеленський попросив у держав-партнерів прискорити постачання зброї для Сил оборони. Він підкреслив, що "у війни немає відпусток". Про це глава держави сказав у зверненні до громадян 18 серпня.
"По всіх напрямках наші хлопці – ви молодці. Але щодо постачання від наших партнерів – потрібне пришвидшення. Ми дуже просимо. У війни немає відпусток. Потрібні рішення, потрібна вчасна логістика оголошених пакетів. Особливо я звертаюсь зараз до Сполучених Штатів, до Великої Британії, до Франції", – заявив президент.
Треба заспокоїтися та почекати
"Я думаю, це скоріше питання технічне. Тобто це не впливатиме на реальну допомогу з боку Німеччини. Треба заспокоїтися та почекати, я не думаю, що в нинішній ситуації німці будуть якось скорочувати чи обмежувати нашу підтримку. Тобто я впевнений у тому, що допомога буде і в необхідному обсязі. Але як це буде вирішено технічно, поки що важко сказати. Можливо, вони перейдуть на схему використання заморожених коштів РФ" – таку думку в ексклюзивному коментарі для OBOZ.UA висловив народний депутат України, голова парламентського Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко.
"Стосовно Великої Британії, то коли я спілкувався з лейбористами, ще до того, як вони перемогли на останніх виборах, то вони казали, що "ви не хвилюйтеся, ми будемо вас підтримувати не менше, аніж консерватори, а може навіть і більше". Тобто тут, скоріше, питання прискорення допомоги. Тому що у розпалі Курська операція і, звісно, нам треба зараз терміново отримати військово-технічну підтримку, посилити її. Я так розумію, що у зверненні президента України йдеться саме про це. І президент правильно робить, що підштовхує наших союзників у цьому напрямку. Загалом, я вважаю, що Україна здивувала своїми останніми діями, і це тільки посилює мотивацію допомагати нам", – зазначив Олександр Мережко.
Потрібно змінювати підхід
"Проблеми ми будемо мати доти, доки не перевернемо погляд на те, що відбувається. Зараз ми весь час у ролі прохачів. Ми просимо всіх: дайте, дайте, дайте. Чому? Тому що начебто самі ведемо боротьбу з цим російським злом. Нам треба сформулювати зовсім інший підхід до отримання допомоги, адже ми спільно разом з усіма країнами Заходу повинні перемогти це зло. Саме перемогти, а не досягти миру. От якщо ми зможемо донести цю ідею до наших західних партнерів, то тоді не ми будемо просити Захід щось нам дати, а спільно із Заходом будемо розробляти реальні кроки для того, щоб перемогти ворога" – таку думку в ексклюзивному коментарі для OBOZ.UA висловив ексміністр закордонних справ України Володимир Огризко.
На думку дипломата, доки цього не відбудеться, доти ми будемо мати проблеми, тому що всі вважають, що вони роблять Україні якийсь подарунок, виділяючи гроші і так далі. Насправді ситуація повинна бути докорінно змінена.
"У заяві офіційних кіл Німеччини я зверну увагу на фразу про те, що поки що ми не маємо конкретних пропозицій від української сторони. Тому і нам треба спочатку розібратися у себе, що ми хочемо отримати від тієї самої Німеччини, Британії і так далі за списком. І обговорити ці речі з кожною конкретною країною. Ми повинні провести власну домашню роботу.
Думаю, що така робота буде зроблена, а якщо є конкретні пропозиції, тоді буде і конкретна відповідь. Ми можемо вам дати не мільярд євро, які ви просите, а 500 мільйонів. Чому? Тому от так, то і так.
Ми тоді матимемо щонайменше розуміння того, де ми перебуваємо, чим ми можемо оперувати і так далі. Можливо, і зараз справді йдеться про те, що утворено цей загальноєвропейський фонд, через який країни будуть фінансувати Україну. Тому, можливо, частина коштів, які раніше йшли прямо з національних бюджетів, підуть у цей фонд, тож це буде опосередкована фактична допомога. Ніхто в Європі після Курської операції не говорить про мирні переговори. Говорять про перемогу України. І це важливо", – зазначив Володимир Огризко.