Блог | Чи здатен Трамп зрозуміти Україну?

Американський політолог Ян Бремер каже, що Трамп не стільки лідер, скільки переможець. Він переміг, використовуючи суспільні розколи, і правити буде, не об'єднуючи, а продовжуючи розколювати на своїх і чужих і визначати опонентів як лузерів.

Відео дня

Перед Україною стоїть завдання опинитися у світі Трампа, де єдиною цінністю є сам Трамп, серед переможців, а не лузерів. Зеленському належить знайти спільну мову з Трампом, який не любить Україну, не любить Зеленського і якому постійно розповідають, що Україна коштує Америці занадто дорого.

З Трампом, який відчуває внутрішню спорідненість із Путіним, авторитарним замашкам якого не сміє перешкоджати ніхто і ніщо. Як у такій ситуації жодним м'язом обличчя не видати справжні емоції й не почати говорити тією мовою, якою український президент уже почав говорити з Фіцо та Орбаном?

Останнього, як відомо, Трамп вважає зразковим європейським політиком, на відміну від Метте Фредеріксен, яка відмовляється продавати Гренландію. Україна дратує тим, що вона нині надсуб'єктна.

Перед загрозою знищення вона б'ється за себе, як не доводиться битися жодній іншій країні. Україна голосно кричить від болю і вимагає допомоги, часом опускаючи ритуальні ввічливі формулювання. Хіба це може не дратувати? Це дратувало навіть більш благодушного та інертного Байдена.

А хіба не дратує те, що Україна нині більше Європи, ніж Європа, і більше Америки, ніж Америка? Вона одна зараз захищає Європу, її цінності, обстоює її свободу і безпеку, у той час, як у самій Європі багато хто досі вдає, що це їх не стосується, включно з ракетами і дронами, які залітають на натовську територію.

Україна єдина робить ту роботу, яка, як вважалося, під силу тільки Америці: вести з Росією справжню, "кінетичну" війну, при цьому самі американці весь час тримають українців за руки, щоб, не дай боже, не довелося включатися самим у бійку, а українці відкритим текстом закликають Америку бути Америкою, а не ось цим. "Культура воїна"? Ну-ну.

Те, який блідий вигляд у цій історії мають Америка і Європа, не може не дратувати Америку і Європу, як і те, що припинити війну, не зважаючи на позицію України, не вдасться, а Росію одними словами змусити зупинитися не вдасться. Попереду роки переосмислення, хто чого вартий на ділі, і роки цієї справи.

Результати фіксувати не просто рано, а дуже рано. Вигуки, які мимоволі вириваються на цьому етапі навіть у політичних керівників, є ознаками відсутності мови, яка точно описала б те, що відбувається. Але ж це тільки початок, хоча, здається, що цій війні вже тисяча років.

Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...