"Де гроші, Біллі": чому США пригальмували свою участь у виділенні Україні 50 млрд та до чого тут Угорщина

Лідери країн G7 у червні домовилися про колективну позику Україні у розмірі 50 млрд доларів, підкріплену майбутніми доходами від заморожених російських активів. Планувалося, що ЄС та США нададуть по 20 млрд, а ще 10 млрд розділять між собою Велика Британія, Канада та Японія. Зважаючи на вибори в Штатах, які тінню Трампа тяжіють над подальшою долею України, ці 50 мільярдів повинні були стати таким собі замінником США за негативного розвитку подій. Але сьогодні довгоочікуваний план допомоги Україні за російські гроші в підвішеному стані, оскільки Сполучені Штати та Європа все ще намагаються домовитися про те, як отримати цей кредит.

Для видачі коштів під заставу майбутніх доходів США вимагали гарантії від ЄС, що російські активи будуть заморожені протягом тривалого часу. Нині ЄС продовжує санкції кожні пів року. Єврокомісія запропонувала збільшити цей термін у кілька разів, але Угорщина блокує продовження терміну санкцій. Наші "великі друзі" повідомили, що мають намір повернутися до цього питання лише після виборів у США, які заплановано на 5 листопада. Але в такому разі план на 50 млрд не буде ухвалено до кінця року, а Україні у 2025 році, за даними МВФ та уряду країни, загрожує бюджетний дефіцит у 38 млрд. До того ж немає жодних гарантій, що лідер Угорщини Орбан знову не заблокує угоду. Тому Єврокомісія кинулася рятувати ситуацію.

Про те, що відбувається навколо кредиту для України за рахунок заморожених російських фінансів, – у матеріалі OBOZ.UA.

США поки "поза грою"

З першого дня повномасштабної війни Україна вимагала конфіскації російських грошей на Заході. Партнери місяцями роздумували над тим, як використати 300 мільярдів доларів із заморожених активів Центробанку РФ, аби це виглядало законно, пристойно та не нашкодило їхнім економікам. Після того, як європейці висловили застереження щодо законності прямого захоплення активів, вони все-таки погодилися, що можна було б забезпечити кредит у розмірі 50 мільярдів доларів потоком відсотків, які вони приносять. Рішення мало надати Україні велике вливання коштів без надання прямої допомоги з бюджетів США та європейських країн.

Особливо актуальним цей пакет виглядає через потенційні політичні зміни в Сполучених Штатах, де підтримка України може похитнутися, якщо колишній президент Дональд Трамп переможе на президентських виборах у листопаді.

Однак як на сьогодні зазначають у США, участь країни у виділенні 50 мільярдів доларів для України у межах рішення G7 ускладнилося через юридичні питання. Європейський Союз, де зберігається більшість активів Центробанку РФ, зобов’язаний кожні шість місяців поновлювати санкції, які заморозили активи Росії. При цьому постійне продовження санкцій створює юридичні проблеми з механізмом видачі кредиту Україні. Вашингтон зажадав залізних гарантій того, що російські гроші залишаться заблокованими доти, доки Росія не виплатить репарації. У Білому домі зазначають, що існує певний ризик, пов’язаний з позикою, якщо ЄС не змінить свої закони про санкції.

Сьогодні європейські чиновники обговорюють можливість продовження періоду перегляду санкцій на більш тривалий термін, аніж 6 місяців, але поки що з цього нічого не вийшло. На цьому тлі в США дедалі активніше заявляють про проблеми у виділенні допомоги Україні із заморожених активів Росії.

І знову Угорщина

Більшість країн Євросоюзу та Європейська комісія підтримують ідею заморозити активи Росії одразу на термін від 36 місяців до кількох років замість 6 місяців, аби заспокоїти США. Саме такий порядок не дозволить одній країні-члену (наприклад, Угорщині) перешкодити ЄС зберегти активи замороженими протягом тривалого часу. Однак і це рішення потребує одностайного схвалення усіх 27 країн-членів Євросоюзу, а це означає, що прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан на сьогодні все ще тримає у своїх руках ключі від зовнішньої політики ЄС, а також від розблокування допомоги Україні з боку США. І Орбан, який у минулому багато разів наклав вето на підтримку України з боку ЄС, блокує таке продовження. Представники Угорщини повідомили дипломатів ЄС, що країна має намір повернутися до цього питання лише після виборів у США 5 листопада, натякаючи, що чекають на перемогу Трампа, який не погодиться на такий кредит для України.

Без цієї угоди Європейський Союз не може виконати умови, які вимагають Сполучені Штати для повноцінної реалізації кредиту. В такому разі план на 50 млрд не буде затверджено до кінця року, а за даними МВФ та уряду країни, Україні у 2025 році загрожує бюджетний дефіцит у 38 млрд.

Європа рухається вперед без США

Зважаючи на чергове вето Угорщини, решта країн Євросоюзу вирішила реалізувати план Б, який передбачає залучення кредиту для України без участі США – і без схвалення Угорщини. Схема буде підкріплена загальним бюджетом ЄС. Такий крок потребуватиме підтримки більшості, а не одноголосності, що позбавить Будапешт права вето. У ЄС відзначають, що хоча початкова схема, що передбачає участь США, залишається планом А, їм потрібна альтернатива, якщо Будапешт збереже вето і після виборів у США.

Під час останнього візиту до Києва голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Європа запропонує Україні кредит у розмірі 35 мільярдів євро (близько 39 мільярдів доларів) під заставу заморожених російських активів. Європейські лідери заявили, що кредит надаватиметься без участі США, оскільки переговори між американськими та європейськими офіційними особами в останні дні зайшли в глухий кут.

Погасити кредит у 39 мільярдів доларів планується за рахунок відсотків від заморожених активів російського Центрального банку. Європейці заявляють, що існує ризик, що падіння ставок може знизити вартість доходів за цими активами, але вони все ж йдуть на такий крок.

Країни-члени ЄС та Європарламент повинні будуть проголосувати за оголошеним кредитом. Якщо пропозиція набере потрібну кількість голосів, а потрібна проста більшість, то Брюссель має намір виділити кошти до кінця року.

Звичайно, той факт, що в ЄС все ще не можуть вгамувати Орбана, викликає роздратування. З іншого боку, намір надати кредит свідчить, що Євросоюз справляється із завданням можливого перетворення на панівного союзника України.

Україна чекає на повноцінне рішення

"Оскільки навіть конфіскація відсотків від заморожених російських мільярдів для Заходу безпрецедентна річ, адже раніше так ніколи не робили, звичайно, є кілька моментів, які все ще впливають на це рішення. По-перше, правова складова. Тобто країн, які заморозили, а потім передали ці російські активи, ризикують вступити в судові суперечки з РФ, яка з великою вірогідністю може розпочати цей процес. І тому настільки важливо, щоб все це було скоординовано, щоб Сполучені Штат взяли у цьому процесі повноцінну участь" – таку думку в ексклюзивному коментарі OBOZ.UA висловив експерт із питань зовнішньої та безпекової політики Центру оборонних стратегій Олександр Хара.

Другий важливий момент, на думку Олександра Хари, як для європейців, так і для американців, – збереження довіри до їхніх фінансових систем. Саме тому вони намагаються це зробити все в такий спосіб, щоб не мати негативних політичних та економічних наслідків. Щоб не зашкодити собі, не відкрити якісь прецеденти, які в стратегічному плані принесуть їм велику шкоду.

"Зрозуміло, що Україна чекає, що наші партнери мають ухвалити остаточне рішення і почати повноцінно цей процес, який вони планували завершити до кінця цього року. По-перше, нам потрібні ці гроші, а по-друге, всі розуміють, що до влади може прийти Трамп і тоді ці кошти нам знадобляться ще більше, щоб продовжувати боротьбу проти Росії. Тому я сподіваюся, що ці фактори все-таки підштовхнуть усіх до ухвалення остаточного рішення на користь України", – зазначив Олександр Хара.