Допомога Заходу припиниться, Україна капітулює? Чому апокаліпсис неможливий: інтерв’ю з Левченком

Найбільш несприятливий сценарій розвитку подій – це той, за якого західна допомога Україні критично скоротиться, коли російська окупаційна армія наступатиме та захоплюватиме нові українські території, а уряд нашої країни буде вимушений капітулювати. Але цього не може статися з цілої низки об’єктивних причин.

Проте, на жаль, нині Україна програє Росії в інформаційній війні, що точиться на Заході. Держава-агресор не шкодує грошей на просування своєї пропаганди, в той час як наша країна робить занадто мало, аби звільнити європейців з полону кремлівських наративів. Треба діяти – рішуче і негайно, адже поразка на інформаційному фронті веде до програшу на фронті реальному. Такі заяви в ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA зробив український дипломат, посол України в Хорватії та Боснії і Герцеговині у 2010-2017 роках Олександр Левченко.

– Спікерка російського МЗС Захарова зробила чергову заяву. Інститут вивчення війни побачив у цій заяві ознаки того, що країна-агресор Росія бажає захопити набагато більше українських територій, аніж це декларувалося як ціль. Зокрема, йдеться про Харківську область України. У Кремлі очікують на повну політичну капітуляцію України. Чи вважаєте, що за найгіршого сценарію Україна може втратити ще більше територій та буде вимушена капітулювати. Чи це можливо теоретично?

– Теоретично все можливо. Але я впевнений, що апокаліптичного сценарію не буде. Така заява Захарової тільки підштовхує американських конгресменів і сенаторів до думки, що досить гратися з питанням України у внутрішньополітичних розбірках. Думаю, приїзд президента України до Вашингтона визначить, що США треба ухвалювати рішення, надавати Україні допомогу.

Адже ненадання допомоги буде свідчити – перше – про те, що США більше не є супердержавою номер один, друге – що вони вже не є прапором демократії і свободи в світі, третє – що США ідуть у частковий ізоляціонізм, де питання внутрішньої політики, чвар, боротьби за ресурси важливіші, ніж протистояння країнам з диктаторськими режимами.

Це повний крах системи демократії, і це крок до розвалу і НАТО, і Євросоюзу. Росія із своїми союзниками зробить усе, аби так і було.

Тому такий сценарій неможливий, адже це Сполучені Штати Америки, і в них є традиція ведення політики, ведення дискусій. Те, що Захарова набиває ціну позиції Москви, – це її справа. Але думаю, що після цього західний світ має переоцінити те, що відбувається в Україні, відкласти другорядні питання, які хтось використовує, включно з Польщею.

Фактично своєю теперішньою позицією Польща завдає великої шкоди Україні. Виникає питання, чи є вона нашим союзником взагалі, враховуючи, що ми створили Люблінський трикутник стратегічного партнерства – Польща, Україна, Литва. І тут видаються такі речі, які абсолютно не узгоджуються з тим, що задекларовано в документі про партнерство.

– Ми розуміємо, що західні країни – це демократичні країни, в яких влада орієнтується передусім на настрої громадян. Чи вважаєте ви, що в західних суспільствах накопичилася певна втома. Якщо так, чи не стане вона на заваді, коли західні уряди ухвалюватимуть рішення про допомогу Україні?

– Якщо вони втомилися від того, що Україна стримує росіян від їхніх походів на Захід, то це втома відносна. Сіярто заявляє, що він відчув подих війни в Будапешті, бо ціни пішли вгору, хоча в Угорщині завжди була інфляція. Якщо хочеш відчути подих війни, приїзди до Києва, Бучі, Бородянки тощо. Але він не їде.

Чому такі речі відбуваються? Нашому політичному керівництву треба звернути увагу на те, що Україна зараз не програє на фронтах, але програє у світовому інформаційному просторі. Тому що паралельно із гарячою війною, яку ведуть танками, ракетами і літаками, триває інформаційна війна.

Ми бачимо, що громадяни країн Заходу не поінформовані добре про те, що відбувається в Україні, не знають, які можуть бути небезпеки, якщо наша країна впаде, не розуміють того, яку роль зараз відіграє українська держава, вже два роки стримуючи російську агресію. Тому Україна має терміново мобілізувати всі сили щодо посилання українських сигналів у світовий інформаційний простір. Для цього треба проводити засідання РНБО.

У нас тут дуже серйозні проблеми. Ми недостатньо присутні серед іноземних країн у ЗМІ, в соціальних мережах тощо. Росіяни пропагують свої наративи, і тому громадяни західних країн втомлюються. Вони не втомлюються самі собою, а тому, що читають статті журналістів, куплених Росією, блогерів, що стоять на зарплатні в ГРУ і служби зовнішньої розвідки та загалом російську пропаганду, яку поширює РФ, зокрема, через свою діаспору.

Нам треба терміново проводити кардинальну зміну своєї роботи в інформаційній війні. Я як свідок багатьох воєн на Балканах маю право стверджувати, що поразка в інформаційній війні несе поразку і в бойових діях.

– Дійсно, на жаль, російська пропаганда працює дуже потужно. Але водночас ціла низка західних високопосадовців, зокрема військових, попереджають своїх співгромадян і західне суспільство загалом про небезпеку вторгнення Росії в країни НАТО у разі, якщо Путін переможе в Україні. Чи вважаєте ви, що ці голоси можуть спричинити певний позитивний вплив на уряди західних країн?

– Ці голоси є, але їх недостатньо, тому що всі сконцентровані на якихось внутрішніх питаннях. Це зрозуміло і важливо. Але вони не розуміють, що нині триває війна, яка є найбільшою після Другої світової.

Щоб таких голосів було більше і вони були регулярними, нашим посольствам треба постійно працювати з політичними партіями, громадськими рухами, лідерами громадської думки. Бувати якщо не щодня, то через день у ЗМІ і доносити інформацію про Україну.

Якщо ви підете до ЗМІ з цікавою інформацією про те, що відбувається в Україні, вас завжди туди пустять. Але треба вміти це подати. І тут у мене відчуття, що хтось не допрацьовує, не ходить. Є українські посольства, які з початку вторгнення жодного разу не виступили в країні перебування. Ця ситуація просто неприпустима.

Ми маємо повернути у порядок денний світового співтовариства питання війни в Україні. ви помітили, що війна в Ізраїлі зараз захопила всі світові ЗМІ? Вони там слідкують, на скільки метрів ізраїльська армія пройшла вперед у цьому невеличному секторі Гази, ми бачимо додаткову підтримку США, щоб все там відбувалося за планом Ізраїлю. Але небезпека ХАМАС порівняно з небезпекою російської армії – це 1:300. Ми доносимо це щодня нашим партнерам?

Був час, коли навіть українські ЗМІ говорили тільки про події в Ізраїлі. Але головна подія у світі – це те, що відбувається в Україні. Те, що відбувається в Ізраїлі, – це події масштабу 1:100 чи 1:200. Тому про ці речі треба постійно нагадувати нашим партнерам, якщо хтось про це забув.