Дорога в Європу. Коли Україна стане членом ЄС та які можливості може дати статус кандидата

Минулого тижня Україна закінчила заповнення опитувальника Єврокомісії, що необхідний для набуття статусу кандидата на вступ до ЄС. Але це не означає, що західні партнери стовідсотково схвалять цю заявку.

Як далі піде розгляд, що може стати на заваді та які бонуси отримає Україна – розповідає OBOZREVATEL.

16 травня Євросоюз отримав усю заповнену Україною анкету, необхідну для набуття статусу кандидата на членство. Вона складається із двох частин:

• Перший опитувальник включає політичну та економічну частини – питання стосуються судової системи, боротьби з корупцією та дотримання прав людини. З його допомогою оцінюється стан економіки, фінансів, бізнес-клімат тощо. Основне завдання – з'ясувати, чи існує в Україні ринкова економіка, здатна витримати конкурентний тиск у ЄС.

• Другий опитувальник значно більший – він включає 240 сторінок і майже дві тисячі питань. Ця частина анкети присвячена правовій концепції ЄС, яка називається Acquis communautaire. Основна мета – з'ясувати, які правові норми та правила діють в Україні та наскільки впроваджено в ній європейське законодавство.

Важливо зазначити, що всі ці питання для України – не є новими. Київ не перший рік займається імплементацією європейського законодавства у рамках угоди про асоціацію. Наприклад, у країні вже діють незалежні оператори систем електро- та газопостачання.

"ЄС – разом з Україною, щоб пом'якшити наслідки війни Росії. Отримано всі відповіді на опитувальник ЄС. Наразі Єврокомісія готує висновок для Європейської ради щодо заявки", – написав єврокомісар Олівер Варгеї, якому було вручено другу частину анкети.

Київ розраховує, що набуття статусу відбудеться на наступному саміті лідерів ЄС, який пройде 23-24 червня. "Членство України в Євросоюзі має бути абсолютною реальністю, не просто обіцянками чи перспективами, а практичними кроками", – заявив 5 травня президент Володимир Зеленський.

А за словами міністра закордонних справ Дмитра Кулеби, це рішення буде "тестом на щирість" для європейських країн, доказом того, що ЄС готовий підтримувати Україну не лише "правильними словами", а й "реальними діями".

Підтверджують надії українських політиків і західні ЗМІ. Так, журналіст Радіо Свобода Рікард Йозвяк написав у себе в Twitter, що Єврокомісія 8 або 15 червня подасть свій висновок щодо заявки Києва.

"Статус "потенційного кандидата" для України є вірогіднішим і прийнятнішим для деяких країн-членів ЄС, що поміщає країну в один "кошик" з Боснією та Косово", – зазначив він.

Набуття статусу не дає гарантії, що країна обов'язково стане повноцінним членом ЄС у майбутньому – деякі претенденти "зависають" на цій стадії багато років. Наразі в цьому списку перебувають: Туреччина (з 1999), Північна Македонія (з 2005), Чорногорія (з 2010), Сербія (з 2012), Албанія (з 2014).

Ба більше, набуття статусу – це лише початок роботи над вступом до ЄС. Полягає вона в перенесенні всіх норм європейського права у законодавство країни-кандидата. А це 88 тисяч сторінок законодавчих актів. Обійти цю роботу неможливо, адже якщо в країні не діють усі необхідні норми, то її євроінтеграція перетвориться на хаос.

Але окрім обов'язків Україна отримає й низку переваг. Про це розповіли аналітики Центру "Нова Європа".

Кандидату потрібно буде привести своє законодавство у відповідність до законодавства ЄС, а також імплементувати політичні, соціальні, економічні, судові та адміністративні реформи, що позначиться на якості життя населення.

Країна отримує доступ до фінансових інструментів ЄС, які допомагають краще підготуватися до членства. Зокрема йдеться про програму IPA, яка дозволяє інвестувати в соціально-економічну сферу країн-кандидатів. За приблизними оцінками, Україна може претендувати на 12 млрд допомоги щорічно.

Досвід показує, що в передвступний період у країн починає зростати ВВП за паритетом купівельної спроможності. І це відбувається не лише завдяки фінансовій підтримці з боку ЄС, а й за рахунок зростання обсягів прямих іноземних інвестицій.

Україна зможе отримати довгострокові кредити від ЄС, а також допомогу у вигляді грантів на освіту, культуру, охорону здоров'я. З 2014 року ЄС уже надав Києву понад 17 млрд євро у вигляді грантів та позичок, спрямованих на підтримку реформ. Після набуття статусу кандидата в членство в ЄС очікується збільшення обсягів таких надходжень (йдеться про мільйони доларів).

Позитивний висновок Єврокомісії ще не означає набуття Києвом статусу кандидата. Справа в тому, що потім це питання розглядатимуть держави ЄС, які й ухвалять остаточне рішення.

"Українці зараз очікують чіткого сигналу: "так" статусу кандидата і того, що це буде зроблено негайно. ЄС зараз не повинен брати участь у формальних процедурних дебатах, він має надіслати політичний сигнал", – сказав Манфред Вебер, лідер Європейської народної партії.

Але, незважаючи на загальну риторику підтримки українців, частина членів Євросоюзу виступає проти вступу нашої країни. Про це, зокрема, нещодавно висловився в інтерв'ю виданню Politico литовський депутат Європарламенту Андріс Кубілюс.

"Франція холодно ставиться до розширення ЄС і неодноразово заявляла про необхідність великих реформ у структурах Євросоюзу перед тим, як у ньому можна буде порушувати питання про прийняття нових членів. Низка держав-членів, зокрема і Нідерланди, раніше чинили опір наданню Україні прискореного графіка та підтримки її заявки на членство", – пише видання.

Так, австрійський міністр у справах ЄС Каролін Едтштадлер заявила, що Україна не зможе стати частиною Союзу найближчі 5-10 років. Вона вважає, що процес вступу буде тривалим, оскільки "деякі держави на Західних Балканах чекали десятиліття для наступного кроку".

А французький лідер Емманюель Макрон взагалі впевнений, що цей процес може тривати кілька десятиліть. "Навіть якщо ми завтра надамо їм статус кандидата, ми всі чудово розуміємо, що процес надання можливості приєднатися триватиме кілька років, а насправді, безумовно, кілька десятиліть", – сказав політик.

Він зазначив, що ЄС, "враховуючи його рівень інтеграції та амбіції", не може бути єдиним організаційним органом Європи. Отже Макрон пропонує не знижувати стандарти приєднання, а створити паралельну структуру, до якої зможуть приєднатися колишні члени ЄС або країни, які прагнуть стати частиною Євросоюзу в майбутньому.

Можуть також виникнути питання і з Угорщиною, яка останнім часом дедалі частіше лобіює інтереси РФ (хоча угорський посол заявив, що країна не блокуватиме питання українського членства в ЄС). Однозначно на боці України низка східноєвропейських держав: Литва, Латвія, Естонія, Польща, Чехія, Словаччина тощо.

Наразі немає впевненості в тому, що Україна отримає статус кандидата вже цього літа, хоча шанси, безумовно, дуже високі. "Сценарії можуть бути різними, це потрібно усвідомлювати. Проте наша мета – отримати статус кандидата саме в червні", – каже віцепрем'єрка із питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанишина.

За словами політикині, з технічного погляду жодних перешкод рішенню немає. Ба більше, під час останнього візиту до Брюсселя українська делегація отримала високу оцінку відповідей на першу частину опитувальника.

"Але це рішення не є суто технічним, більша його частина все ж таки політична. І тут є низка викликів", – додала Стефанишина.

Міністр Кулеба зазначає, що Україна не говорить про негайне членство у блоці, але вірить, що немає раціональних аргументів проти надання їй кандидатського статусу. "Я знаю країни, які надзвичайно підтримують це рішення, і я знаю тих, хто слідкує за розвитком подій і ухвалить своє рішення ближче до дати", – зазначив глава МЗС.

"Повноцінний вступ України до Євросоюзу вже у 2024 році. Ми розраховуємо отримати статус кандидата на вступ до ЄС влітку цього року", – переконана міністерка економіки Юлія Свириденко.

У будь-якому разі, навіть якщо Україна отримає у червні статус кандидата, то робота щодо вступу до ЄС по-справжньому тільки розпочнеться. І навіть за максимальних темпів це може тривати щонайменше декілька років.