Електронне голосування через Дію: новітні технології чи загроза для нацбезпеки, маніпуляцій та втрати особистих даних

Питання організації перших повоєнних виборів в Україні вже обговорюється, як і способи голосування.

Плани України щодо цифрової трансформації були амбітні. Наприклад, до лютого 2022 року вони передбачали застосування інтернет-голосування на всіх виборах та референдумах.

При цьому Україна все ще не має необхідної технологічної інфраструктури для проведення ефективного Е-голосування. Як приклад – збій під час голосування через Дію за переможця Нацвідбору на Євробачення. Існує високий ризик і кібератак, особливо в контексті війни з Росією, яка вже неодноразово продемонструвала, що може завдати великої шкоди. Чого варта лише атака на "Київстар".

Новітні технології мають багато переваг, але завжди потрібно зважати на ризики. Потенційно залучаючи таким кроком молодь, ми лишаємося значної частини активних виборців – людей похилого віку, які не лише часто не вміють користуватися смартфоном, а просто його не мають.

Про те, чи потрібне Україні електронне голосування, – у матеріалі OBOZ.UA.

Амбітні плани

Ідеї електронного голосування витають в Україні давно. Відповідний законопроєкт було зареєстровано у Верховній Раді ще у 2011 році. Більш актуальною тема стала за президентства Володимира Зеленського. В уряді навіть з’явився віцепрем’єр – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, який планував уже на чергових президентських виборах можливість голосувати онлайн.

На початку обговорювався варіант провести пілотне інтернет-голосування під час місцевих виборів 2020 року. Але певний спротив громадськості пригальмував цей напрямок.

Через два роки після повномасштабного вторгнення РФ тему Е-голосування знову активно запускають в інформаційний простір країни. Мовляв, ця ідея і так хороша, а тепер її реалізація зможе допомогти залучити до виборів мільйони українців за кордоном.

Михайло Федоров в інтерв’ю українським ЗМІ прокоментував можливість проведення виборів за допомогою застосунку Дія.

"Щодо виборів через Дію, то для того, щоб вони відбулися, має завершитися насамперед реформа цілої низки державних секторів. Потрібна неймовірна довіра до влади, неймовірна довіра до правоохоронних органів, до судової системи і до електронної системи та високий рівень цифрових навичок у населення. Якщо всі ці компоненти будуть разом, тоді можна будувати електронні вибори. Ми цим займаємося", – зазначив Федоров.

При цьому побоювання, що Україна ще явно не готова технічно проводити масштабне Е-голосування, підтвердилися днями, під час Нацвідбору на Євробачення, коли у сервісі Дія стався масштабний збій. Сам застосунок продовжував працювати, однак сервіс для голосувань був недоступним.

У Мінцифри заявили, що причина – непристосованість до великої кількості запитів алгоритму, за яким Дія звертається до баз даних для ідентифікації користувача, що намагається проголосувати. Так чи інакше, але перша ж спроба масштабного Е-голосування закінчилася проблемою.

Михайло Федоров вже пообіцяв, що наступного року застосунок Дія буде готовий до голосування кількох мільйонів користувачів.

Яких негараздів можна чекати?

Україна не має необхідної технологічної інфраструктури для проведення ефективного інтернет-голосування. Існує високий ризик технічних збоїв та кібератак, особливо в контексті війни.

Для успішного впровадження Е-голосування потрібна система електронного уряду, яка вже завоювала довіру громадськості, а також повне технологічне покриття та відповідна інфраструктура по всій країні. Україна ще не має цього.

Існує значна недовіра до інтернет-голосування з боку громадськості. Є певні побоювання, що відмінності у результатах виборів для тих, хто користується онлайн-системою, порівняно з тими, хто голосує на виборчих дільницях, може спричинити суперечки щодо результатів виборів. Наприклад, така проблема виникла у 2023 році на виборах у Естонії.

Система Е-голосування не має функції анонімного (таємного) голосування. Існує велика кількість залежних людей (державні службовці, ув’язнені, громадяни у лікарнях, студенти, малозабезпечені та літні громадяни, яких легко залякати), на яких гіпотетично буде чинитися тиск із вимогами "правильного" голосування.

Приклад Естонії

Е-голосування в тій чи іншій формі застосовується у США, Канаді, Нідерландах, Індії, Швейцарії та інших країнах. Країни, які його використовують, зазвичай роблять це для окремих категорій виборців або ж певних регіонів.

Найбільш успішно напрямок дистанційного голосування змогли реалізувати в Естонії, де вже 15 років використовується система i-Voting, яка дозволяє заповнити бюлетень з будь-якого комп'ютера, перебуваючи в будь-якій точці світу. При цьому країна впровадила Е-голосування лише після багаторічного використання послуг онлайн у сферах соціального забезпечення, оподаткування та реєстрації власності.

Для цього виборцю необхідно ідентифікуватися в системі за допомогою державного ID. Період дистанційного голосування через інтернет становить тиждень, тож фактично виборці можуть голосувати декілька днів. Підрахунок голосів складається з двох етапів: аналогові та електронні результати. І ось саме через це на останніх виборах, які відбулися у Естонії в 2023 році, стався скандал.

До останнього моменту за аналоговими голосами перемагала Консервативна народна партія Естонії, яка вважається антиукраїнською у цій країні. Але після оприлюднення результатів дистанційного голосування вона поступилася Партії реформ, яка підтримувала чинну прем’єрку Каю Каллас.

Після такого прикладу вже голова ЦВК сусідньої Латвії Крістіне Сауліте заявила про неготовність своєї країни до застосування такого підходу до голосування. "Ми і більшість світу не готові до електронних виборів", – зазначила вона.

Німеччина поки не поспішає

Попри те, що Німеччина є економічним лідером ЄС, у цифровізації країна діє значно обережніше. Причина проста, але, як вважають німці, розумна – краще темпи новітнього процесу будуть повільнішими, але дані громадян будуть захищені краще.

Кілька років тому в Німеччині також вкинули ідею інтернет-голосування. Але зрештою відмовились, бо не було гарантовано таємницю голосування і захист даних.

У Німеччині розуміють, що коли громадянина просять показати "паперові" документи, він зазвичай може переконатися, що його чи її дані запитує уповноважена особа, наприклад, поліцейський. Під час використання електронних документів це зробити важче. Сьогодні, коли у громадянина є якісь питання із державою, вони спокійно вирішуються поштою.

Саме тому канцлер Німеччини Шольц відмовився від електронного зв’язку на користь надійного пристрою з пневматичними трубками, який використовується для доставки секретних документів до його офісу. Чиновники кажуть, що ризик перехоплення електронних документів у деяких випадках досить високий, тому стара технологія залишається найкращим варіантом. Цим пристосуванням і надалі активно користуються високопосадовці уряду, а вартість експлуатації 15 000 євро на рік.

Німеччину часто висміюють за те, що вона дотримується застарілих технологій у державних департаментах і на підприємствах, у багатьох випадках факси все ще є невід’ємною частиною ведення документації та зв’язку. Але пневматичні трубки є рідкісним прикладом, коли проста аналогова технологія може виявитися набагато кращою для національної безпеки, аніж цифрові новітні сервіси.

Невдача не є причиною припиняти розвиток

"Дія – найкрутіший сервіс для громадян, створений державою за довгі роки. Тепер сталось "Євробачення", і через велику кількість охочих проголосувати система "лягла". Впевнений, що систему можна ще покращити, і зараз над цим працює ціла купа крутих програмістів, менеджерів та фахівців, довіру та цінність яких намагаються знести у соціальних мережах. Давайте цінувати людей, які зробили круту історію. Зупинити, знищити, знести те, що може піти не туди у разі виборів, конкурсів, тощо ми завжди встигнемо. Але "Євробачення" – точно не той камінь на дорозі, який може змінити історію Дії" – так прокоментував останні проблеми із застосунком голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України Мустафа-Масі Найєм.

КВУ проти

"Наша організація є категоричним противником електронного голосування, принаймні на найближчих виборах. Цьому є кілька причин" – таку думку в ексклюзивному коментарі OBOZ.UA висловив голова всеукраїнської ГО "Комітет виборців України" Олексій Кошель.

"Перше, ми враховуємо досвід багатьох країн, наприклад Франції, яка певний час поступово впроваджувала Е-голосування, але через загрозу кібератак відмовилася від такого механізму. І таких прикладів багато у світі. Так, можна згадати Естонію, де такий вид голосування набув розвитку, але це чи не єдина країна у цьому списку.

Сьогодні ніхто в Україні не може гарантувати, що голосування через Дію чи іншу платформу може бути захищеним від кібератак. Адже Росія за останній час провела велику кількість таких атак на органи державної влади України, банківську систему та мобільні оператори, що мало негативні наслідки.

Друга причина – низька довіра громадян до впровадження Е-голосування через можливі маніпуляції з підрахунком голосів. Ще одна проблема – технічні негаразди. Останній приклад – збій Дії під час голосування на Нацвідборі на Євробачення. Він показав, що електронні системи достатньо вразливі. Сподіваюся, це стане уроком для тих політиків і представників влади, які серйозно розраховують використати цю платформу для голосування на виборах.

На мій погляд, сьогодні можна вводити лише певні елементи Е-голосування, але не переводити країну на 100% електронне волевиявлення. Наприклад, у такий спосіб можна надати право взяти участь у виборах екіпажам українських суден, які перебувають за кордоном, чи окремим категоріям громадян, та й то у безпечній формі та в невеликій кількості", – зазначив Олексій Кошель.