"Гарантії безпеки" від Євросоюзу нічого не гарантують: основні альтернативи для захисту України

Наближення липневого саміту НАТО у Вільнюсі викликає в політичних кулуарах країн Заходу активне обговорення ролі та місця України у взаємовідносинах з Альянсом. Генсек НАТО Єнс Столтенберг зазначив: "Після саміту НАТО ми обговоримо прагнення України щодо членства в НАТО. І я абсолютно впевнений, що союзники надішлють дуже сильний сигнал підтримки Україні". Це означає, що питання членства України знову відкладається на невизначений термін.

Євросоюз готує "гарантії безпеки" Україні, але вони не несуть нічого нового

Натомість західна преса пише про те, що Європейський Союз готується запропонувати Україні "майбутні зобов'язання у сфері безпеки", у межах яких можливе розширення ініціативи з підготовки українських військових у Європі. Також розглядається можливість відправлення військових місій ЄС в Україну, якщо умови для цього будуть визнані прийнятними і такий крок буде узгоджений усіма членами Євросоюзу. Крім того, лідери європейських країн обіцяють продовжити фінансування постачання зброї Україні через Європейський фонд миру, що фінансується країнами ЄС.

Ба більше, є попередня інформація, що Франція може запропонувати власну декларацію, яка має надіслати "дуже чіткий політичний сигнал" Україні та Росії щодо гарантій безпеки. Як зазначає Financial Times, ймовірно, країни Євросоюзу "готові разом із партнерами зробити внесок у майбутні зобов'язання щодо безпеки України, які допоможуть нашій країні захистити себе в довгостроковій перспективі, стримувати акти агресії та протистояти спробам дестабілізації".

Нейтральні країни ЄС виступили проти "гарантій безпеки" Україні

Щоправда, ще на стадії обговорення можливих гарантій безпеки України виникли перешкоди у вигляді кількох нейтральних країн ЄС, які прямо виступили проти своєї участі в цьому. Так, австрійський канцлер Карл Негаммер на саміті ЄС 29 червня заявив, що Австрія відмовиться дати необхідну згоду на такі зобов'язання. "Для нас, як нейтральних держав, зрозуміло, що ми не можемо давати такі гарантії безпеки. Австрія, Ірландія, Мальта і Кіпр чітко дали зрозуміти, що мають заперечення", – заявив він журналістам у Брюсселі.

Фактично Австрія, яка поряд з Угорщиною має репутацію однієї з найбільш корумпованої російськими фінансами країни, зараз руйнує загальноєвропейські зусилля з безпеки регіону. Щоправда, незрозуміло, чим ризикують ці нейтральні країни – військового втручання гарантії все одно не передбачають, від них може знадобитись хіба що невелика фінансова або організаційно-технічна допомога.

Гарантії від ЄС – лише підтримання статусу-кво у сфері допомоги Україні

Загалом можна констатувати, що майбутні гарантії безпеки розробляє Євросоюз, а не НАТО, що докорінно змінює ситуацію не на користь України. ЄС є всього лиш політичним об’єднанням країн, це не військовий альянс, що має потужну армію. У цьому випадку Україні вкотре пропонують сурогат "гарантій безпеки", які власне є швидше "гарантіями допомоги", адже йдеться про постачання зброї, підготовку солдатів, фінансову-економічну допомогу тощо. Фактично Євросоюз просто пропонує закріпити чинний порядок речей із військово-економічною допомогою, видаючи це за гучні "гарантії безпеки". Потрібно нагадати, що сумнозвісний Будапештський меморандум (який також не спрацював) був прописаний набагато краще, зокрема в пунктах гарантій територіальної цілісності України. І навіть такі малоефективні у разі нової війни пропозиції активно саботуються нейтральними "друзями Путіна" на кшталт Австрії, Кіпру, а в майбутньому й Угорщини.

Військові бази Заходу в Україні – єдина гарантія безпеки, окрім НАТО

Наразі вимальовується очевидна неготовність НАТО до швидкого прийняття України та спроба відкупитись у вигляді "гарантій безпеки" Євросоюзу, які лише означають продовження вже наявної допомоги. Тому в цих обставинах можна окреслити лише дві альтернативи гарантіям безпеки України. Перша з них дуже малоймовірна – повернення Україні статусу ядерної держави із відповідним озброєнням, адже підписанти Будапештського меморандуму гарантували, але не змогли забезпечити територіальну цілісність нашої держави.

Друга альтернатива полягає в розміщенні військ, флоту та авіації окремих країн-гарантів на території України у вигляді баз, спільного патрулювання повітряного та морського простору тощо. До цього потрібно закликати найбільш активні країни Заходу. Наприклад, Велика Британія або США отримують базу на Чорному морі та декілька їхніх кораблів гарантують недоторканість нашого морського простору. Авіація США або Британії патрулює повітряний простір України, а частини польської армії спільно із ЗСУ прикривають білоруський кордон. Румунська армія може контролювати кордон із Придністров’ям, а французькі та німецькі бригади можуть прикривати кордон із Росією. Звісно, тут можуть бути будь-які варіанти, але суть одна – лише потужна військова присутність найсильніших країн Заходу може убезпечити Україну та слугувати надійною гарантією від повторення нового вторгнення з боку Росії. Хоча все це можна забезпечити простим прийняттям України в НАТО і гарантією застосування 5-ї статті Статуту Альянсу в разі небезпеки.