Блог | Головування РФ в Радбезі ООН – це як вбивця головує в суді зі своєї справи

Рівно 85 років тому гітлерівська Німеччина анексувала Австрію. Це було зроблено на очах у всіх європейських країн і світової громадськості, які "проковтнули" такий крок Гітлера, який впевнено просувався до створення Третього Рейху.

Володимир Путін зробив copy paste цих подій також в березні, але вже в 2014 році, коли окупаційна армія РФ незаконно увірвалася в український Крим, намагавшись його анексувати. Слабка реакція світу на нацистську окупацію Австрії відкрила шлях до початку Другої світової війни, а мляве реагування міжнародної спільноти на намагання незаконної анексії Криму РФ привело до найбільшої війни після Другої світової, розв'язаною Москвою 24 лютого 2022 року, яку Пекін вперто називає конфліктом, не називаючи винного, хто все це почав. Насправді Китай у всьому звинувачує НАТО, але знищення Бородянки, масові вбивства в Бучі, щоденні обстріли цивільних будівель у Харкові та Костянтинівці, геноцид у Маріуполі - страшно подумати, що це місто можливо втратило вже 100 тисяч мешканців із півмільйонного довоєнного населення через безжальне російське вторгнення, це все зробило на території України не НАТО, а Російська Федерація, яку Пекін не засуджує, а тісно співпрацює політично та економічно.

Після вступу нацистської армії в Австрію в березні 1938 року і приєднання країни до Третього рейху Гітлер негайно почав готувати "народний референдум" на підтримку анексії. Після перемоги на ньому Гітлер у своїй знаменитій промові оголосив, що Німеччина почала вставати з колін і що Австрія, повернулася додому. Кремлівський фюрер розробив такий же сценарій. Він спочатку ввів свою армію на український півострів у лютому 2014 року і відразу провів псевдо референдум на де-факто окупованій території, на якому в Севастополі, наприклад, проголосувало 103%! за приєднання до Росії.

На той час окупанти, мабуть, ще не навчилися вміло маніпулювати цифрами на невідомій місцевості. Цікаво, що Гітлер не хотів проводити народний референдум в Австрії перед вторгненням німецької армії. Також Путін жодним словом не сказав про необхідність референдуму в Криму перед інвазією. Ще за тиждень до приходу російської окупаційної армії на півострів глава Кремля заявляв, що Крим є невід'ємною частиною України. А через місяць у Москві на урочистому засіданні Путін в стилі Гітлера заявив, що Крим повернувся додому і Росія почала вставати з колін.

Підняття з колін німецьких нацистів коштувало людству 50 мільйонів життів, а якою буде розплата за вставання з колін російських неофашистів-рашистів, нам ще належить побачити. Чим швидше ми зупинимо російську агресію, тим більше шансів, що Третій Рим, як називають Москву шовіністи, не перетвориться у Третій Рейх і далі на Третю світову війну. Якщо Пекін влаштовує така перспектива, то він може продовжувати приховано грати на підтримку Москви. Однак це призведе до дуже небезпечних наслідків не лише для Китаю, а й для всього світу.

Усіх шокувало, що Російська Федерація вирішила терміново скликати засідання Ради Безпеки ООН для обговорення питання про те, що "русофобія може завадити пошуку сталих шляхів і довгострокових рішень в українській кризі". Що сказати: Москва в своєму репертуарі. Брехня і цинізм завжди були зброєю у зовнішній політиці Російської імперії, а потім і колишнього СРСР, особливо в епоху сталінізму. Коли наприкінці 1939 року радянська авіація напала на Фінляндію і розбомбила Гельсінкі, сяйво палаючих міських кварталів було видно навіть у Таллінні, що стоїть на другому березі Фінської затоки. Тоді радянський посол у Лізі Націй, перед виключенням СРСР із цієї всесвітньої організації за агресію, заявив, що літаки Червоної армії скидають на Гельсінкі не бомби, а лише мішки з хлібом, щоб мирне населення не голодувало. Йому ніхто не повірив, адже в столиці Фінляндії було багато дипломатичних місій, які постійно інформували свої країни про ситуацію в державі акредитації.

Так що жителі країни і особливо її столиці донині не забули, як СРСР змусив Фінляндію підписати мирний договір, за яким вона втратила майже третину своєї території. Цим зараз займається Володимир Путін, тому потрібно запам’ятати всіх, хто наважиться підтримати його "мирний план", що говорить про легалізацію окупації майже чверті українських територій. Сучасний кремлівський фюрер чи Сталін має своїх прихильників по всьому світу, тож маємо чітко з’ясувати приховані плани політики Москви, яка веде людство до нової світової війни. Перед цими так званими слуханнями в Радбезі ООН виникає логічне запитання, що Росія взагалі робить у РБ ООН. Головний світовий агресор, крім того, готується перейняти головування в Радбезі з першого квітня цього року. Ми можемо тільки уявити, як це все буде відбуватися. Однією рукою Москва вбиває мирних українців, ґвалтує українських жінок, краде українських дітей, обстрілює українські міста, а іншою рукою голосуватиме за мир у всьому світі.

Це якби суд очолював вбивця, який про свою справу про вбивство усім пояснив, що це вигадка, а ніби українські міста обстрілюють українські націоналісти, а загиблих українських мирних жителів грають актори з Голлівуду, а українських дітей не викрадають, а вивозять на курорти РФ і так далі в дусі бомбардування Гельсінкі радянським хлібом. Можливо, це все було б смішно, але за підтримки Москви, Ірану, Північної Кореї, Білорусі та, не виключено, Китаю, ми стаємо свідками формування блоку країн, які ненавидять демократію, можливість висловлювати незалежну думку, панування духу свободи як смертельну небезпеку для їх існування. Щоб захистити свою диктатуру, вони готові на все – вбивства, зґвалтування, брехню, маніпуляції. Вони бачать Україну як поворотний пункт у реалізації своїх планів і пропагуванні свого світогляду та власних сумнівних духовних цінностей. Якщо вони кинуть виклик міжнародному праву, то всіма силами захищатимуть Росію як члена Ради Безпеки. На цьому питанні в ООН ми остаточно побачимо, чи сформувалася нова коаліція духовних спадкоємців диктаторських режимів епохи Гітлера, а ще більше Сталіна.