Блог | Хто б не переміг за океаном, українці мають розраховувати лише на себе: приклад Південної Кореї

Зараз багато хто шокований. Але я спокійно сприймаю перемогу Трампа. Як і будь яку обʼєктивну реальність. Наведу приклад.

У 1953 році влада США оголосила південним корейцям, що все - підписуйте з майбутнім КНДР перемирʼя. Мирної угоди у них немає досі, до речі. В Сеулі тоді стався траур. Що далі? Республіка Корея втрачала половину територій. Офіційно. Пхеньян ставав столицею мордору, подальше існування якого здавалося найбільшою несправедливістю у світі.

Але Південна Корея була змушена це прийняти. Бо не мала на той момент потужної армії та військової промисловості. І повністю залежала від партнерів.

І до речі. У Кореї тоді теж була жахлива корупція. І південнокорейська влада так само як і північна мала диктаторські замашки. Але з часом все змінилося. Минуло багато років і корейці усвідомили, що у вже далекому 53-му вони отримали головне - повноцінну державність. Та квиток у майбутнє. Яким ще треба було скористатися. І вони це зробили.

Сучасне покоління корейців півдня проти повернення північних територій. Така соціологія. Бо, на їх переконання, корейці-комуністи мають протилежні цінності і вони не хочуть разом з ними жити.

На запитання, що важливіше - земля чи люди - у корейців відповідь швидка - люди. На офіційному рівні Сеул не збирається відмовлятися від претензій на окуповані території. Прийде час і вони їх повернуть. Ось побачите. Переможе успішна модель. Династія Кімів паде.

У нас ситуація трохи інша. Україні як мінімум ще треба стати успішною:) І росія це не КНДР. Але ж і за КНДРом тоді стояв Китай та СРСР. Всі конфлікти різні і чимось схожі. Фінам теж було дуже боляче втрачати Карелію. Але фантомні болі пройшли, а Фінляндія стала мега успішною. Пройти через біль втрати територій зовсім не означає автоматично стати успішними в подальшому. Протилежних прикладів ще більше.

Просто треба підготуватися до можливих серйозних змін, дорослої розмови у суспільстві та зрозуміти, що нам ніхто нічого не винен в дійсності. І що як і корейці маємо розраховувати лише на себе. Хто би не переміг за океаном.