Відео дня
Блог | Ілюзії вигнанця
У російській Казані завершився саміт БРІКС, в останній день якого очільника Кремля "прорвало" на чергові брехливі заяви, головна з яких – звинувачення Заходу у розширенні НАТО, що нібито привело до "екскалації" в Україні. Хоча нічого нового ми тут не побачили і не почули, лише традиційні для росіян маніпуляції, шантаж і погрози.
Договорився Путін і до того, що Україна нібито атакувала Курську область, щоб вплинути на вибори у США, але наголосив, що всі в БРІКС налаштовані на завершення "конфлікту" в Україні якнайшвидше і бажано мирними засобами. Ось такі майже "миротворчі" заяви російського диктатора на фоні найбільшої і найкривавішої війни у центрі Європи, розв’язаною ним же.
Саміт, який пройшов цими днями в Казані став ще одним приводом нагадати про себе, водночас продемонструвавши, що Заходу нібито не вдалося ізолювати Путіна, він має своїх "друзів" попри статус вигнанця. Головна мета Кремля – демонстрація своєї умовної потужності та того, що країну-терористку нібито не вдалося приборкати та ізолювати повністю. Згадаємо, що Путін не може подорожувати світом через орден на арешт, який обмежує його пересування, а заодно і втихомирює амбіції. Саме через це минулого року російський диктатор не взяв участі у саміті БРІКС-2023. Тоді ПАР, країна-господар, попередила, що їй доведеться арештувати злочинця за воєнні злочини в Україні через орден на арешт, виданий Міжнародним кримінальним судом.
Тож коли закордонні вояжі для очільника Кремля тепер – табу, то доводиться запрошувати гостей до себе. Лідери понад 20 країн, серед яких Китай, Індія, ПАР, Іран, ОАЕ та інші, які примкнули до БРІКС, приїхали до Казані. Цими днями тут пройшла найбільша міжнародна зустріч в Росії за увесь час від моменту повномасштабного вторгнення до України. Головна мета цього зібрання – показати Заходу, що Москва не в ізоляції. Здивував своїм візитом, а може і навпаки – не здивував, генсек ООН Гутерреш. Це його перший візит до РФ з кінця 2022 року.
За гаслами щодо "справедливого миру" та поваги до територіальної цілісності України все ж приховується потаємне дно, особливо з огляду на те, що на Глобальний саміт миру у Швейцарії голова ООН не захотів їхати, відхиливши запрошення України. Але водночас з легкістю приймає запрошення від терориста під номером один та військового злочинця Путіна. Щонайменше дивна вибірковість і дивна "боротьба" за мир під маскою "глибокого занепокоєння". Та все ж очікуваних результатів Путіну так і не вдалося досягти.
Прийняття Казанської декларації продемонструвало, що Росія не має тієї міжнародної підтримки, про яку мріють у Кремлі. Через майданчик БРІКС Кремль спробував просунути і своє традиційне бачення війни в Україні та те, як, на думку росіян, вона може бути завершена. Та це бачення не має нічого спільного ні зі справедливістю, ні з цивілізованими методами міжнародного врегулювання. Росії так і не вдалося насадити власні погляди на зміну світового порядку та архітектуру глобальної безпеки, про що давно мріє Путін, водночас зруйнувавши самотужки усі існуючі до цього принципи цієї архітектури.
Тож сподівання Москви на те, що БРІКС стане інструментом для створення антизахідної та антиамериканської коаліції, а отже і розколу міжнародної спільноти, вкотре не справдились. Декларація саміту лише засвідчила, що абсолютна більшість держав БРІКС підтримують цілі і принципи Статуту ООН, несумісні з агресивною політикою Кремля.
На думку дипломатів та експертів, саміт у Казані показав, що світова більшість залишається на боці України у її прагненні гарантувати встановлення сталого миру на основі поваги до міжнародного права та Статуту ООН.
Не вдалося Путіну і протягнути проєкт альтернативної долару міжнародної платіжної системи БРІКС на противагу системі SWIFT, яка, за задумом Кремля, могла б включати єдину валюту, сировинну та зернову біржі, а також механізм для транзакцій у цифрових активах. Однак жодних конкретних рішень щодо проєкту Путіна лідери БРІКС не ухвалили. Загалом на саміт до Казані приїхали 22 із 38 запрошених глав іноземних держав.
Лариса Гуменюк, [25.10.2024 11:30]Так, президент Бразилії відмовився від візиту в останню хвилину, пославшись на падіння у ванній. Найнеприємнішою для Кремля стала відмова принца Саудівської Аравії приїхати на саміт. Сьогодні саудити зазнають труднощів в економіці, а візит до Казані ще б більше ускладнив відносини із Заходом, який гарантовано може стати джерелом конкретної фінансової допомоги через вигідні контракти. З обережністю ставляться до співпраці у БРІКС і інші учасники, все ж обираючи та орієнтуючись на західні моделі співпраці.
Наприклад, Бразилія та Індія тісно співпрацюють з США, Єгипет є провідним одержувачем військової допомоги від Америки, ОАЕ розміщують на своїй території американські військові бази. Навряд чи готові ці країни поставити у пріоритет амбіції та ілюзії російського диктатора на противагу власним можливостям. Казахстан взагалі заявив, що не планує приєднуватися до БРІКС, а надає перевагу відносинам через ООН, чим, звичайно, дуже розлютив Кремль. Але є між Путіним і лідерами інших країн БРІКС ще одна суттєва відмінність. Навіть в умовах багатьох розбіжностей та проблем вони залишаються на рівні партнерів та співрозмовників для Заходу, натомість Путін – вигнанець та ізгой. І такого рангу він досягнув власними зусиллями та стараннями. Жити окремо від світу в сьогоденні – значить приректи себе на загибель.
І цієї мети Путін поступово та впевнено досягає з року в рік, намагаючись переписати сучасну історію, вписавши туди кривавими літерами і своє ім’я. Цілком зрозуміло, що демократичний світ не може бути на стороні зла, а повинен зупинити російський терор у центрі Європи, поки це зло не перекинулося на більшу територію.
Повномасштабне вторгнення РФ на територію України стало тим маркером, який виявив, що гібридні загрози вже не обмежуються стандартним шантажуванням та провокаціями, а стають справжньою війною, замішаною на крові та брехні. За всі ці злочини Кремль, безперечно, відповість у залі міжнародного суду. Але поки що єдиним дієвим методом протистояння країні-агресору залишається мужність українських воїнів та підтримка цивілізованого світу у боротьбі з терористичною державою РФ. І кожен ланцюжок у цій єдиній системі надзвичайно важливий.
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...