Блог | Ілюзія союзної держави. Як помиляються диктатори

Військові частини Білорусі отримали розпорядження влади про те, що існує необхідність підвищити кількість військовослужбовців контрактної армії на 15%. Пританцьовуючи навколо строковиків, білоруські рекрутери пропонують потенційним контрактникам усілякі блага та стрімке кар'єрне зростання у збройних силах, але великого напливу бажаючих немає.

Незважаючи на те, що ще тиждень тому консультант відділу призову на військову службу головного організаційно-мобілізаційного управління білоруського Генштабу Андрій Мурашов заявив, що успіхи залучення населення Білорусі приєднатися до лав Збройних сил відзначаються великим успіхом і, виходячи з внутрішньої статистики, кількість контрактників за останні 3 роки збільшилася у 1.5 рази. Як висловився чиновник, населення усвідомило, що навчання військовій справі – це життєва потреба та обстановка навколо Білорусі формує у людей відповідний світогляд.

Парад лицемірства диктаторів та їх прихильників ні на хвилину не зупиняється, а машина пропаганди лише набирає обертів. Російську агресію та терористичну діяльність кращого друга Лукашенка, Путіна, білоруська влада обертає в гарну упаковку – "обставини", замовчуючи те, що сам уряд Білорусі щодня сприяє цій обстановці формувати той світогляд, який видасться шанувальникам російського світу зручним для маніпулювання думками.

Нещодавні повідомлення про залучення вагнерів до підготовки збройних сил не вселяють надію призовникам, яким пропонують підписати контракт, оскільки білоруське населення, що мислить, не підтримує ідеологію терору, яка ймовірно буде основою навчання російськими пвкшниками. Самі вагнера не в захваті від їх залучення до підготовки новобранців. Нещодавно стало відомо, що лідер чвк "Вагнер", які перебувають у Білорусі, із позивним Лотос зник і не виходить на зв'язок уже протягом тижня. Співслуживці вважаю свого командира боягузом і не поважають за поступливість, а такі воєнізовані формування, особливо ті, що складаються з багатьох колишніх тюремників, очевидно, не можуть довго існувати без лідера. Швидше за все, вагнера вже "на валізах" і чекають на розформування славних підрозділів.

Виходячи з вищепереліченого напрошується такий висновок: схоже на те, що в тісне співробітництво союзної держави вірять лише диктатори, спокійно сидячи у своїх палацах і бункерах, не маючи жодного поняття про те, які настрої та думки щодо подальшого розвитку подій є у населення.