Відео дня
Їм є чим відповісти: чому вступ Фінляндії та Швеції до НАТО так турбує Росію – The Daily Mail
Подання Фінляндією та Швецією заявок на вступ НАТО – чергова геополітична "перемога" президента Росії Володимира Путіна. Довгі роки ці країни демонстрували нейтралітет, не бажаючи погіршувати стосунки з агресивним сусідом, але війна в Україні змінила їхній прагматичний підхід. Загроза стала цілком реальною. І їм є чим на неї відповісти.
Протягом десятиліть фіни та шведи не відмовлялися від удосконалення своїх збройних сил. На сьогоднішній день у них найсучасніше озброєння і прогресивний підхід до формування армії. План Путіна не допустити розширення НАТО, що став однією з найважливіших причин нападу на Україну, призвів до протилежних наслідків. Тепер кордон РФ та Альянсу збільшиться майже на 1300 кілометрів, повідомляє видання The Daily Mail.
Але головне, чому скандинавські країни зустрінуть в НАТО з "розпростертими обіймами", як висловився головний секретар Альянсу Йенс Столтенберг, – це їхнє сучасне озброєння і десятки тисяч підготовлених солдатів, а у випадку з Фінляндією ще й мережа російськомовних шпигунів, яка дозволяє отримувати інформацію про переміщення військ РФ.
Важливо ще й те, що нові військові формування розміщені неподалік країн Балтії, які тривалий час були найслабшим флангом НАТО.
Фінляндія має невеликі за кількістю регулярні збройні сили – близько 20 тисяч військовослужбовців. Але в країні діє обов'язковий військовий призов, всі чоловіки віком до 30 років повинні прослужити в армії не менше року. У зв'язку із цим, збройні сили Фінляндії за короткий термін можуть бути збільшені до 280 тис. осіб, а у разі повномасштабного конфлікту можуть бути задіяні резерви до 900 тис. осіб.
Головним постулатом військової доктрини Фінляндії протягом багатьох десятиліть була підготовка до нападу Росії. Там не забувають про події російсько-фінської війни у 1939-1940-х роках, тому удосконалюють методи захисту своєї території від країни-агресора. Так, фіни мають один з найбільших і сучасних парків далекобійної артилерії, включаючи понад 700 гаубиць, десятки важких мінометних знарядь та реактивну артилерію. Зокрема, на озброєнні є реактивна система залпового вогню M270 американського виробництва.
Фінляндія також має великий арсенал зенітних ракет, а нещодавно у США було закуплено 64 винищувачі F-35 останнього покоління, які на голову перевершують усю російську авіацію.
Фіни чудово орієнтуються на болотистій лісистій місцевості своєї країни на кордоні з Росією, яка серйозно ускладнить можливе вторгнення. Саме це стало одним із головних факторів принизливої поразки СРСР у російсько-фінській війні.
"Ми простий і впертий народ, але це також і наша історія, традиції та спогади про Другу світову війну. Ми ніколи не довіряли нашому східному сусідові настільки, щоб відмовитися від загального військового призову або розвитку нашої оборони, тому ми завжди враховували вірогідність застосування проти нас військової сили", – заявив фінський генерал Самі Нурмі.
Що стосується Швеції, вона не має сухопутного кордону з Росією, але не виключена загроза по морю з Калінінградського напівексклаву РФ. Шведи не можуть похвалитися такими ж сильними сухопутними військами, як фіни, але у них є багато швидких військових кораблів, потужна авіація та одні з набільш тихохідних підводних човнів у світі.
Швеція також має великий флот швидкохідних високоманеврених катерів СВ90, здатних нести морські міни і ракети Hellfire, а також перевозити до півзводу солдатів.
Варто зазначити, що протитанкові керовані ракети NLAW, які зараз активно використовуються українськими військовими проти техніки окупантів, – це шведсько-британська спільна розробка.
Фінляндія оголосила про нейтралітет у рамках підписання мирної угоди з СРСР після російсько-фінської війни, а нейтралітет Швеції походить ще з епохи наполеонівських воєн у XIX столітті. Але обидві країни вирішили порвати із цим статусом після повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Як повідомляв раніше OBOZREVATEL, 18 травня Фінляндія та Швеція подали заявки на вступ до НАТО.
У Росії одразу взялися загрожувати обом країнам і Альянсу через можливе розширення НАТО на північ, якого, як заявили в Москві, там "не терпітимуть".
Паралельно із заявами про блокування вступу до НАТО Фінляндії та Швеції виступила Туреччина. Президент країни Реджеп Ердоган висунув низку умов для припинення блокування.