Відео дня
Присяга на конституції з окупованими територіями: як Путін загнав себе у глухий кут і що за сигнал він дав елітам
"Інавгурація" Путіна була схожа на День бабака – 71-річний російський диктатор уп’яте з помпою і під оплески високопоставленої челяді пройшов червоною доріжкою та знову коронував себе на царство. Правлячи Росією з 2000 року, Путін перебуває при владі найдовше з часів Йосипа Сталіна.
До слова, за ці роки в Америці змінилося п'ять президентів, а у Великій Британії – сім прем'єр-міністрів.
Під час першої своєї церемонії Путін обіцяв "берегти демократію та розвивати стосунки з цивілізованим світом". Його новий термін починається з репресій усередині країни та демонстративних навчань щодо застосування тактичної ядерної зброї. Таким чином він дає зрозуміти, що готовий захищати свою владу будь-якими методами. Під час своєї промови після "перепризначення" він не продемонстрував жодних ознак того, що хоче звернути зі свого нинішнього шляху.
Вже після церемонії, під час гарматного залпу, зламалося та впало дерево. Будемо сподіватися, що це стане такою ж чорною міткою для російського диктатора, якою свого часу "вінок по пиці" став для Януковича.
Про те, чим п'ята "інавгурація" Путіна відрізнялася від попередніх і чому на ній були присутні представники країн ЄС, попри численні заклики не визнавати російського диктатора легітимним президентом, – у матеріалі OBOZ.UA.
Країни Заходу "коронацію Путіна" проігнорували, але не всі
США, Велика Британія, Канада та 20 країн ЄС оголосили про бойкот церемонії "інавгурації", хоча деякі держави Євросоюзу таки відправили своїх послів, незважаючи на прохання України цього не робити.
Шість країн взяли участь у перепризначенні Путіна, "щоб зберегти відкритими канали діалогу", це Франція, Словаччина, Греція, Угорщина, Мальта і Кіпр. У Кремлі це, авжеж, назвали "готовністю деяких сил на Заході вести діалог із Росією".
Глава зовнішньополітичного відомства ЄС Жозеп Боррель заявив, що був проти присутності європейців на "інавгурації" Путіна.
"Ми вважаємо Путіна відповідальним за війну в Україні. Ці вибори ми не визнаємо, бо вони не були ані вільними, ані чесними. І при цьому бути присутніми на інавгурації – явна суперечність із цією позицією", – наголосив він.
Цікаво у цій ситуації повелися і Штати. З одного боку, пані посол США в РФ Лінн Трейсі напередодні демонстративно залишила Росію "в межах особистої поїздки", а у Держдепі вказали, що від них не буде представника. З іншого – там же зазначили, що, звичайно, останні російські вибори не були ані вільними, ані чесними, але "Путін – президент Росії і збирається продовжувати працювати на цій посаді, тому ми продовжимо з ним контактувати".
Різна дипломатична реакція західних держав підкреслила розбіжності щодо того, як поводитися з російським диктатором через два роки після того, як він почав повномасштабне вторгнення в Україну.
Стосовно позиції України, то вона незмінна: "Україна не бачить правових підстав для визнання Путіна демократично обраним і легітимним президентом РФ", – йдеться у заяві МЗС України. У відомстві назвали "інавгурацію" спробою створити для всього світу і своїх громадян ілюзію законності влади в РФ.
Заходу – примирення, Україні – війну на знищення
На початку виступу Путін "заприсягся" "охороняти права та свободи" росіян. При тому, що у нинішній Росії можна піти під суд навіть за лайк у соцмережах.
Далі – веселіше. Одним із головних своїх пріоритетів Путін назвав... "народозбереження". Поклавши в Україні вже тисячі росіян, до яких командування ставиться як до гарматного м'яса.
Прямих згадок про Україну не було. У своїй промові Путін не розповів про кількість вбитих українців і стерті з лиця землі міста. Зате заприсягнувся на конституції із включеними до неї тимчасово окупованими Херсонською, Запорізькою, Донецькою та Луганською областями. Так Путін відрізав можливість для компромісів стосовно цих ТОТ. Фактично було проголошено – ніякого миру з Україною за мого правління не чекайте. Головний принцип подальших путінських років звучатиме: "або ми, або вони".
Чого можна очікувати тепер на фронті, замість Путіна оголосив Кадиров. Він хоче і "забрати" у травні Харків та Одесу, і "посадити Зеленського", і "змусити його підписати всі папери, необхідні для безпеки Росії та російськомовного населення України".
Глава РПЦ патріарх Кирило Гундяєв очікувано "благословив" Путіна на вбивство українців. "Глава держави іноді має приймати доленосні та грізні рішення. І якщо не ухвалити таке рішення, то наслідки можуть бути надзвичайно небезпечними для народу та держави. Ці рішення майже завжди пов'язані з жертвами. Ніколи ці рішення, які приймаються на благо народу та держави, не засуджувалися церквою".
Заходу ж Путін надіслав інший сигнал про те, що "Росія не відмовляється від діалогу із західними державами, якщо вони шукатимуть шляхів співробітництва і не перешкоджатимуть розвитку Росії" (читай – захопленню України).
Також варто зауважити, що вперше в історії путінських інавгураційних промов лунало питання про "внутрішні смути й потрясіння", від яких диктатор застеріг росіян, нагадавши про "трагічну ціну". Це можна розцінювати як натяк на те, що будь-який протест буде потоплено у крові.
Всі залишаються на місцях
Перший візит після "інавгурації" Путін здійснить до Китаю. Потім збирається ще й до Туреччини, але терміни поки що не визначені, адже турецький президент Ердоган почав більше дослухатися до США, остерігаючись американських санкцій.
Також Путін традиційно підписав указ про складання повноважень урядом. Передбачається, що серйозних перестановок не буде. Всі ключові персонажі збережуть свої пости. Правда, після того, як главу МЗС РФ Лаврова не показали у трансляції, у російському телеграм-сегменті з’явилася конспірологічна версія: мовляв, може його нарешті відпустили на пенсію. Але поки це видається малоймовірним.
Путін продовжить руйнувати демократичний світ
"Ця так звана інавгурація є черговою поразкою Путіна, адже основні країни не прислали своїх представників. Ті кілька країн ЄС, які були присутні, це скоріше виняток, ніж правило. На мій погляд, це символізує, що його не сприймають як легітимного лідера, він став дуже токсичним, і ніхто з Путіним не хоче мати справу", – таку думку в ексклюзивному коментарі для OBOZ.UA висловив народний депутат України, голова парламентського Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко.
За словами Олександра Мережка, США залишають для себе можливості для комунікації, наприклад, військово-політичного характеру. Намагаючись підтримувати хоча б мінімальний зв'язок із Росією у питаннях Ірану та Близького Сходу чи у нерозповсюдженні ядерної зброї. Але політично вони його не визнають, адже представник США не був присутній на церемонії.
"Стосовно виступу Путіна, то насамперед він заявив, що розглядає ці вибори як підтримку свого курсу. Тобто він трактує це як підтримку російським населенням його злочинів і війни проти України. І це важливо, тому що на Заході нам раніше казали, що це війна виключно Путіна. Після цих заяв можна констатувати, що саме Росія, а не тільки Путін, прагне цього. Тобто її населення також є частиною цих злочинів, які відбуваються в Україні", – зазначив Мережко.
На думку Олександра Мережка, ще одна заява Путіна гідна уваги, а саме та, де він зазначає, що зі своїми союзниками буде далі боротись за багатополярний світ.
"На практиці це означає, що він хоче разом із Китаєм продовжувати руйнувати ліберальний світовий порядок із лідерством США. І останнє з головного. Склавши присягу на конституції з тимчасово окупованими українськими територіями, він зробив усе, щоб легітимізувати результати своїх злочинів. І, відповідно, загнав себе у глухий кут. Це означає, що почати діалог із Заходом можна буде тільки за умови усунення його від влади. Тобто це ще й сигнал для російської еліти: або усувайте його та домовляйтеся, або ж загинете з ним", – констатував Мережко.