Інавгурація Трампа і його заяви лише підтвердили побоювання щодо багатьох стратегічних питань для України. Інтерв’ю з експослом у США Шамшуром

20 січня у Вашингтоні відбулася інавгурація 47-го президента США Дональда Трампа. Він склав присягу та офіційно став главою держави. Під час інавгураційної промови Трамп дав багато різних обіцянок, які має намір виконати на новій посаді.

Відео дня

Головний акцент був зроблений на питаннях внутрішньої політики, боротьбі з нелегальною імміграцією, економіці, на тому, щоб відібрати у Панами та Китаю Панамський канал, та на американських астронавтах, які встановлять прапор США на Марсі – ось у такий спосіб Трамп планує зробити Америку знову великою. Щодо України, то під час інавгурації Трамп оминув тему війни у нашій країні.

Своїми думками щодо інавгурації Дональда Трампа та його основних заяв в ексклюзивному інтерв’ю OBOZ.UA поділився колишній надзвичайний і повноважний посол України в США та Франції Олег Шамшур.

– В інавгураційній промові Трамп жодного разу не згадав тему війни в Україні. Президент США пообіцяв закінчити "всі війни", а загалом промова Трампа містила лише абстрактну фразу про те, що він хоче бути миротворцем. Усе це ніяк не додало ясності щодо того, якою буде політика нової адміністрації з питання мирного врегулювання війни. Пізніше у Білому домі під час зустрічі з журналістами ситуація дещо змінилася. На запитання, коли він збирається врегулювати конфлікт, Трамп відповів: "Ми намагатимемося зробити це якнайшвидше. Президент України Володимир Зеленський сказав, що хоче укласти мирну угоду". При цьому Трамп сказав, що не знає, чи це стосується і Путіна, додавши, що зустрінеться з ним "можливо, дуже скоро". Власне, які ваші враження від інавгурації та заяв, які зробив Трамп?

– Щодо інавгурації, то тут без несподіванок. Це дійсно, я б сказав, було таке торжество переможців, яке мало підкреслити масштаб і глибину перемоги Дональда Трампа. Тобто своїм інавгураційним виступом він підкреслив, що виходить з того, що отримав мандат дуже широкий, дуже переконливий, надійний для того, щоб змінити Америку відповідно до свого бачення її розвитку, пріоритетів. Також дав зрозуміти, що він зосередиться на реалізації своїх передвиборчих обіцянок. Це стосується низки проблем у економіці, і передусім це подолання інфляції. Друга така ключова тема – міграція.

Якщо дивитися на сам виступ, то мені, чесно кажучи, крім того, що там пролунало про висадку на Марс, що викликало загальний ентузіазм, запам'яталася саме фраза про Панамський канал. До цього треба ставитися серйозно. І хоча це тема формально не дотична до України з огляду на перспективи у недалекому майбутньому оприлюднення плану Трампу щодо зупинення війни в Україні, ці заяви створюють дуже тривожну атмосферу. Тому що Трамп знову, і про це він ще раз сказав перед усім світом, дає зрозуміти, що є правила для великих держав, таких як Сполучені Штати, і є правила для слабкіших, менших держав, до яких, мабуть, він відносить й Україну. Саме останні мають враховувати інтереси великих держав. Це доволі негативний момент перед його зустріччю з російським диктатором Володимиром Путіним, де вони обговорюватимуть, яким чином планують зупинити війну в Україні. Фактично Трамп порушує цей принцип непорушності кордонів, який лежить в основі міжнародної системи права. Тобто, світоглядно, я роблю висновок, це не дуже відрізняється від позиції нинішньої Росії та Путіна і його концепції розширення кордонів.

В принципі, з того, що він сказав журналістам, щодо теми війни в Україні, то з цього я роблю висновок, що план врегулювання, по-перше, все ще в роботі, ми знаємо тільки його окремі елементи, які тільки посилюють песимізм. По-друге, що Трамп планує зустрітися з Путіним, і в контексті того, про що я вже сказав, оцей їхній світоглядний збіг, це також створює тривожне підґрунтя, яким чином він буде діяти. Зважаючи на те, що Трамп визначив, що припинення війни в Україні є один із двох абсолютних пріоритетів його зовнішньої політики, і виходячи з того, що йому треба вивільнити руки для вирішення внутрішніх проблем, виконання своїх передвиборчих обіцянок, плюс зосередитися на відносинах з Китаєм, то він докладатиме усіх зусиль для того, щоб реалізувати свої наміри. Вони виходять з інтересів Трампа, з інтересів, як він їх розуміє, Штатів, і які абсолютно, я це припускаю, можуть не враховувати інтереси України.

– Щодо перших рішень, Трамп призупинив допомогу США іншим країнам на 90 днів. У зазначений термін буде проведено перевірку, чи відповідає надання допомоги політичним цілям нової адміністрації. "Жодна подальша іноземна допомога не надаватиметься у такий спосіб, щоб це не відповідало повною мірою зовнішній політиці президента Сполучених Штатів", – наголосив Трамп.

"Це все про інші речі і не стосується військової допомоги Україні", – зазначив керівник ЦПД Андрій Коваленко. Ваше бачення, що буде з допомогою?

– Важко сказати. Для того, щоб зрозуміти Трампа, треба сидіти біля нього в Овальному офісі. Звичайно, такі кроки створюють небезпеку. Тим паче, треба враховувати й те, що під час слухань у Сенаті державний секретар нової адміністрації Марко Рубіо критично оцінив політику Байдена і політику допомоги Україні, назвавши її "неефективною". Власне, це і є позиція загалом і Трампа, який не один раз казав, що занадто багато надається Україні допомоги. Тобто це дійсно створює і посилює ті ризики, про які я вже казав, і треба бути готовими, що питання допомоги буде переводитись на таку кредитну, а не грантову основу, про це Трамп також зазначав. Тому виникнення проблем із допомогою більш аніж реальний розвиток подій.

– В енергетиці США оголосять надзвичайну ситуацію. Це буде програма посиленого буріння, що збільшить видобуток нафти й газу, аби зменшити світові ціни. Звісно, це робиться заради американських компаній, але це може допомогти і Україні, адже російська нафтова сфера отримає значний удар.

– Безумовно. У чому була проблема за президента Байдена. З одного боку, демократи не були готові наростити видобуток, тому що були міркування, пов'язані з негативними змінами клімату, охорони довкілля, і саме ці фактори не дозволяли наростити виробництво нафти, яке могло б знизити світові ціни і, відповідно, серйозно зашкодити російській військовій машині. Окрім того, попередня адміністрація також дуже обережно ставилась до останнього моменту щодо запровадження санкцій проти газу і особливо нафтової галузі Росії. Тому що це могло б, з іншого боку, збільшити ціни на нафту і вдарити по цінах на пальне усередині США. Про це абсолютно відверто сказав уже колишній радник президента США з національної безпеки Майк Салліван.

Якщо забути і не входити в дискусію, чи погано це для довкілля, для змін клімату, а Трамп знову вийшов ще й з Паризької угоди щодо змін клімату, то, звичайно, зниження цін на нафту нам вигідно. Це зменшує можливість для Росії отримувати кошти для ведення війни. Але Трамп буде це робити незалежно від цієї стратегічної для нас мети. І я не думаю, що міркування тиску на Росію буде головним у цьому напрямку.

– Щодо агресивних заяв Трампа щодо Панамського каналу, ви вже зазначили, що це певна загроза для світу. З одного боку, Трамп каже, що "я припиню всі конфлікти та війни, буду миротворцем, якого не бачив світ, а з іншого – я заберу те, що мені потрібно, незважаючи ні на що".

– У цих заявах, коли вони тільки починалися, можна було б бачити таку собі програму політичного шоу від Трампа, але вже зрозуміло, що треба до них ставитись серйозно, тому що вони багато про що свідчать. Серед всього іншого, ці заяви свідчать про те, що відбувається еволюція зовнішньополітичної доктрини і політики США. Тобто дуже довго заяви Трампа сприймалися як політика неоізоляціонізму, але треба зараз все-таки визнати, що це не політика чистого ізоляціонізму. Це, я б сказав, Америка понад усе в усьому світі. Мається на увазі, що порядок захисту інтересів Сполучених Штатів, домінування назовні в світі США визнається не тільки можливим, але й бажаним.

Щодо застосування сили для вирішення зазначених питань, то коли Трамп говорить про військову силу, мені здається, насамперед він розраховує, що сама загроза її застосування з боку Сполучених Штатів буде достатньою для того, щоб забезпечити виконання вимог і реалізацію американських інтересів. Один із колишніх американських політиків сказав, що відмінність Байдена від Трампа полягає у тому, що перший вірив в американські принципи та цінності, але не вірив у нашу силу. У Трампа навпаки – він вірить у американську силу, що вона може бути ефективною, але байдужий до споконвічних американських принципів. І вже зараз багато американських дослідників кажуть про те, що та політика, яку анонсує Трамп, – це повернення до експансіонізму, причому не в такій навіть формі, у якій він був у ХХ столітті, а яким він був у XIX столітті. Саме тому від нього лунає і про Канаду, і Гренландію, адже все це, на думку Трампа, Америка і забезпечення американських інтересів на американському континенті. Тобто все виглядає достатньо складно, але я б сказав, що саме для нас ці заяви і про Панаму, і про Канаду, і про Гренландію створюють досить тривожне підґрунтя, особливо в перспективі перемовин Трампа з Путіним.

– Щодо Китаю, про який говорять, що це буде основний напрям нової адміністрації. Поки що тон Трампа не виглядає войовничим. Так, обраний президент США вже мав телефонну розмову з лідером Китаю Сі Цзіньпіном та хоче відвідати цю країну. Такий візит може відбутися вже найближчими місяцями. На інавгурації був присутній заступник голови КНР Хань Чжен, доволі серйозна людина у китайській владній ієрархії. Під час зустрічі з обраним віцепрезидентом США Венсом він заявив, що Китай готовий працювати зі США для стабільного розширення відносин. Щодо протидії, то передбачалося, що в перший день свого президентства Трамп розпочне активно діяти у цьому напрямку, але поки що стосовно Китаю нічого. Тобто це що, запрошення до переговорів китайців? Чого чекати у відносинах найбільш впливових держав світу найближчим часом?

– Якщо подивитися на першу каденцію Трампа, то він намагається у відносинах з Китаєм уникати, скажімо, доведення ситуації до стадії кипіння. Тобто щоб все це було більш-менш регульовано, завжди залишалися можливості для якогось компромісу. З Китаєм він завжди намагався концентруватися на питаннях економіки. Завжди намагався досягнути якогось прийнятного для Сполучених Штатів компромісу. Тому питання щодо тарифів, ці заяви про ледь не 60% тарифи на китайські товари – це така переговорна позиція для того, щоб посилити тиск на Китай. І він розраховує, що це може спрацювати.

Говорячи про його особисті інтереси, я раджу звернути увагу на ситуацію з TikTok. Тобто Трамп був першим, хто звернув увагу на небезпеку TikTok для безпеки Сполучених Штатів. Водночас є два моменти. По-перше, він широко використовував TikTok під час передвиборчої кампанії і був дуже задоволений. Плюс, як кажуть, люди, близькі до цієї соціальної мережі, зробили серйозні внески у передвиборчу кампанію Трампа, і зараз він змінив свою позицію і дав TikTok можливість для виконання вимог, щоб відокремитись від основного китайського інвестора і перервати свої зв'язки з урядом Китаю.

Так, з одного боку, він не повністю відмовився від того, щоб, скажімо, TikTok обмежити або припинити його діяльність, враховуючи, що вона становить загрозу для безпеки Сполучених Штатів. З іншого боку, він намагається знайти якийсь компроміс, враховуючи передусім свої особисті інтереси. Тобто з Китаєм ми весь час будемо бачити таке собі намагання балансувати між різкими заявами, кроками і все-таки залишати можливість для певного компромісу. І, до речі, дуже показово, що зараз у Сполучених Штатах серйозно говорять про таку можливість, що доля Тайваню може стати розмінною монетою в грі Трампа з Китаєм. Що, знову ж таки, достатньо тривожний сигнал для наших інтересів і перспектив.