Блог | Інтерв’ю кремлівського інтелектуального ліліпута

Інтелектуальний ліліпут та невіглас історії Володимир Путін вкотре повторив свою вигадану версію викладення історичних подій в інтерв’ю американському журналісту Такеру Карлсону. Російський диктатор заявив, що українці нібито відчувають себе росіянами, а те, що в Україні відбувається – елемент громадянської війни.

Відео дня

Очевидно, глава кремля вирішив, що він новий Гарібальді, який боровся за об’єднання Італії, проте кремлівський брехун зайнявся крадіжкою чужих територій під власним міфом об’єднанням російських земель. Щоб обґрунтувати територіальні претензії до сусідів, Путін 24 роки тому, коли прийшов до влади в Москві, дав наказ вчергове переписати історію Росії, з тим щоб в школах та університетах вивчали кремлівську версію історію країни. Він у своїх побрехеньках пішов набагато далі ніж у середині 18 ст., коли були запрошені німецькі історики до Петербургу, щоб створити нову, підфарбовану, підлаштовану під політичні амбіції і забаганки нових завоювань чужих територій, історію російської держави.

А враховуючи, що вона існувала з такою назвою тільки з 1721 року, бо до того звалася Московією, почався процес фальсифікації коренів її започаткування та розвитку. Терміново було впроваджено ідею, що вона виникла не в середині 15-го століття, а що Московія начебто є наступницею другої Київської держави – Київської Русі (882-1240 рр.), тобто до монгольського завоювання. Звісно, що в цій історії було виключено добу 482-882 роки, коли Київ не тільки започатковано як місто, а й коли він був центром державності, до якого тяжіли  слов’янські племена сучасної України, які є автохтонними і жили тут одвіку.

В цій історії ви не знайдете, що Київ старший від Москви на 665 років і відповідно мав свою державність ще з часів, коли на території сучасної Росії слов’яни навіть не з’явилися, бо вони туди масово переселилися лише в середині 8-го ст. Далі Путін продовжує в тому ж стилі: "Захід вважає, що бойові дії в Україні назавжди розтягли одну частину російського народу від іншої, але возз'єднання відбудеться". Це мається на увазі "історичне обґрунтування" кремлем завоювання України Москвою. Взагалі за такою логікою якась частина російського народу мала б почати боротьбу проти московської диктатури. Її підтримають з України, і от тоді буде реальна можливість розтягнути імперську РФ, як це вже було в 1917-18 роках, коли на місці Російської імперії було створено більше 30 держав.

Путін також вкотре переповів свою версію історії, за якою українців, як народ, начебто вигадали австрійці з поляками. Нагадаємо, що назва "Україна" вперше письмово згадується ще в 1187 році у Київському літописі і стосувалася земель, що були навколо столичного Києва, але ніяк не "на якомусь краї держави", як озвучив Путін Т.Карлсону. А от землі, де жили сучасні етнічні росіяни були якраз на краї Київської держави  Русь. Проте від цього вони ніяк не можуть зватися "Україною".

Путіну можна пригадати, що на початку 2000-го року напередодні президентських виборів в РФ була оприлюднена версія, що реальна його матір  проживає в Тбілісі і готова розповісти правду про свого сина. Адже, начебто насправді його усиновили, і він мав на два роки більше ніж те, що записали пізніше у свідоцтві про народження з-за маленьких антропологічних розмірів та боязні його відставання у навчанні в ленінградській школі, де жили його нові усиновителі.

Тоді відомий російський журналіст зі знімальною групою телевізійників вирішив полетіти до столиці Грузії, щоб взяти інтерв’ю, та всі вони загинули при трощі рейсового літака Москва-Тбілісі і це не вважається випадковим інцидентом. Всі, хто і пізніше намагався перевірити цю інформацію, зникали або гинули. Не виключено, що напад на Грузію у 2008 році російських військ мав і суб’єктивне підґрунтя. Це було б у стилі заяви Путіна під час інтерв’ю, що Польща спровокувала Гітлера до нападу на неї, а значить спровокувала і напад сталінського СРСР, який приєднався до нацистів 17 вересня 1939 року. Але за такою логікою виходить, що і Москва спровокувала Третій Рейх для нападу на Радянський Союз 22 червня 1941 року. 

Тобто інтерв’ю - монолог Путіна щось з театру абсурду, але далі ще гірше. Путін заявив, що нібито хоче "домогтися вирішення ситуації в Україні шляхом переговорів", але до цього начебто не готовий президент України Володимир Зеленський, який законодавчо заборонив це робити на вимогу Джонсона.  Очевидно, що мається на увазі колишній британський прем’єр, а не теперішній республіканець-трампіст, який головує у Палаті представників конгресу та блокує надання допомоги Україні.

Також російський казкар визнав, що поки що не досяг цілей війни в Україні щодо денацифікації, бо в його мозку не вкладається як Зеленський міг стати нацистом, коли його батько воював у лавах радянської армії проти гітлерівців.

Це при тому, що батько Зеленського народився через два роки після закінчення війни, а український народ Путін називає нацистами тільки тому, що той бореться з російською агресією. Тобто всі, хто не хоче чистити брудні чоботи російським окупантам є нацистами, а Росія начебто є осередком антифашизму, бо хоче знищити сусідні народи, які опираються агресії. Далі кремлівський байкар перетворюється у пітерського бандита. За його "поняттями", міжнародне право має бути відкориговане, тому що баланс сил у світі змінився.

Взагалі, Путін навчався за спеціальністю міжнародне право в Ленінградському університеті, проте без успіхів, бо більшість часу присвячував співпраці з КДБ, тож так і не вивчив, чому його навчала ленінградська професура. От і пропонує якісь дикі речі, що відповідають скоріше "поняттям" бандитського Петербургу 90-х років минулого століття, де Путін був активним учасником, ніж сучасним міжнародним відносинам. У підсумку - загальне враження: інтерв’ю кремлівського божевільного американському пройдисвітові. Та все це Т.Карлсон хоче показати американцям як джерело правдивої та альтернативної інформації, за що вже отримав заборону в’їзду до багатьох європейських країн.

Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...