Відео дня
Блог | Історичні помилки, або Чи зможе Дональд Трамп довести, що не було обману?
Через декілька днів Україна буде згадувати, як 30-ть років тому назад, 5 грудня 1994 року був підписаний Будапештський меморандум, якій одні називають історичною помилкою, інші - зрадою. Давайте спробуємо ще раз це з’ясувати.
Але спочатку коротко про деякі історичні помилки.
Вранці 10 квітня 1912 року "Титанік" залишив Саутгемптон, після чого, взявши курс не на Нью-Йорк як багато хто думає, а на південь, перетнув Британський канал і до 19:00 прибув до Франції, до міста Шербура. Спеціальним потягом із Парижа, близько 280 пасажирів прибули до Шербура, а потім їх було доставлено на борт лайнера двома тендерами - "Номадик" та "Траффік", оскільки порт Шербура не мав нормальної пристані, до якої міг би пришвартуватися океанський лайнер.
В основному, в Шербурі на борт корабля зійшли дуже багаті американці, які здійснювали щорічний вояж і відпочинок на самих дорогих курортах Європи і мали намір повернутися на батьківщину на новому лайнері. За годину з половиною перебування в порту, "Титанік" підняв якір і попрямував до своєї загибелі. . Так сталося, що у мене була можливість бути в Шербурі, бачив цей морський термінал, з якого американці відправились у свою останню подорож до Нью-Йорка. Він повністю зберігся у такому вигляді, як це було у 1912 році. Зараз там музей. В цьому музеї мені розповіли ще одну версію загибелі Титаніка. Одна незначна помилка, яка призвела до великої трагедії історичних масштабів.
Отже, крах "Титаніка" — безперечно, одна з найбільших катастроф в історії. Але її можна було б запобігти, якби не одна дрібниця! Справа в тому, що компанія, яка управляла лайнером, вирішила замінити одного з офіцерів на кораблі. Все б нічого, та тільки в нього в кишені залишився ключ, який він забув передати своєму наступнику. Це був ключ від спеціальної комори, де зберігалися біноклі. Без ключа Фред Фліт, котрий відповідав за прокладання шляху, не мав доступу до бінокля і не зміг вчасно побачити айсберг. А якби був бінокль, він повинен був би вчасно побачити айсберг і можливо, трагедії не було б.
Давайте згадаємо ще одну помилку, яка призвела до початку застосування ядерної зброї. Для цього нам потрібно повернутися до періоду Другої світової війни, та згадати одну з найстрашніших подій в історії людства: ядерне бомбардування Хіросіми.
Уявіть собі, цієї трагедії можна було б уникнути, якби Союзникам більше пощастило з перекладачем!
Отже, у Потсдамській декларації Союзники вимагали від Японії беззастережної капітуляції. У відповідь тодішній прем'єр-міністр Японії Кантаро Судзукі написав листа, в якому вжив слово "мокусацу", яке припускає різні тлумачення. Судзукі хотів сказати, що подумає над вимогою Союзників, але перекладач перевів це так, ніби японський прем'єр відкидав їхні вимоги. Результат відомий усім: за десять днів на Хіросіму було скинуто першу в історії атомну бомбу.
Це тільки дві помилки, які носять історичний характер, але насправді їх було значно більше.
Тепер пропоную ще раз повернутись до Будапештського Меморандуму, щоб спробувати з’ясувати, що це було - історична помилка чи обман.
Про Будапештський Меморандум і усе що пов’язано з ним, написано величезну кількість різноманітних матеріалів. Я не збираюся повторювати те, що вже написано, або з’ясовувати, чому він був підписаний. Невже українське керівництво, яке зважилося на його підписання не усвідомлювало, що закладають під українську незалежність потужну російську бомбу, і що рано чи пізно вона вибухне. І вона вибухнула, великою повномасштабною війною, головною метою якої для агресора, який підписав цей меморандум і гарантував Україні безпеку, є знищення української державності і українського народу. Така ціна цієї помилки, якщо це можна назвати помилкою.
"Можна сперечатися, чи не було з боку США та України недооцінки Росії та непередбачення дій Путіна. І якби у 1993-1994 роках Кравчук та Кучма могли передбачити події 2014 року, вони напевно не погодилися б на підписання Будапешта", - заявив ще у 2018 році колишній посол США в Україні (1998-2000) Стівен Пфайфер.
Він також підкреслив, що Будапештський меморандум не містив жодних гарантій безпеки, і "США дуже чітко дали зрозуміти це українській владі у 1994 році". Натомість, документ містив лише запевнення – обіцянку не нападати. "Зрештою вони (Україна) на це погодилися, розуміючи при цьому, що їм не запропонують захист американської армії, якщо Росія порушить угоду", - додав дипломат.
Натомість, другий президент України Леонід Кучма згадав про Будапештський меморандум, наголосивши, що його підписанти включно з Росією не виконали своїх зобов'язань. За словами екс-президента, під час підписання, меморандум здавався документом, який гарантує безпеку та спокій Україні. "Президент Міттеран трошки захворів. І я поїхав до нього підписувати цей меморандум. Він сказав: "Молода людина, вас ці люди обдурять". Я подумав: хіба президент Америки мене обдурить або тим більше президент Борис Єльцин, який підтримував цілісність. І ось зараз нас обдурили на повну", - сказав Л. Кучма.
Ще один підписант цього меморандуму, 42-й президент США Білл Клінтон висловив жаль через свою роль у ядерному роззброєнні України в 1990-х роках, висловивши припущення, що інакше Росія могла б не здійснити повномасштабне вторгнення, про це Б. Клінтон сказав в інтерв'ю ірландському мовнику RTÉ. Колишній президент США під час розмови про мирний процес у Північній Ірландії торкнувся теми повномасштабної війни в Україні.
"Я відчуваю особисту причетність, тому що я змусив їх (Україну – ред.) погодитися на відмову від ядерної зброї. І ніхто з них не вірить, що Росія пішла б на це (вторгнення – ред.), якби Україна все ще мала свою зброю", - сказав він. За словами Клінтона, він знав, що Володимир Путін, на відміну від його попередника Бориса Єльцина, не підтримав аналог Будапештського меморандуму - документа, який передбачав "гарантії безпеки" для Києва в обмін на відмову від ядерної зброї. Чому Будапештський меморандум потрібен Україні та як скористатися його можливостями "Вони (українці – ред.) боялися віддати його (ядерну зброю – ред.), бо думали, що це єдине, що захищало їх від експансіоністської Росії. Путін, коли побачив можливість, порушив угоду і спочатку захопив Крим. І я із -за цього почуваюся жахливо, тому що Україна є дуже важливою країною", - наголосив він.
Така позиція другого президента України Леоніда Кучми, який підписав цей Меморандум і 42-го президента США Білла Клінтона, який теж підписав його від імені Сполучених Штатів.
А тепер давайте повернемося до помилки, яка для нас, українців, носить історичний характер і яка спонукала війну, яку ми ведемо з путінською Росією вже третій рік. Хоча багато хто в Україні вважає те, що відбулося з нашим ядерним арсеналом не помилкою, а зрадою.
Уявіть собі коли Україна , маючи третій за розміром ядерний арсенал світу і маючи на своїх кордонах надзвичайно агресивного історичного ворога, самовільно відмовилась від нього (176 міжконтинентальних балістичних ракет, 130 рідкопаливних SS-19 (по шість боєголовок кожна) та 46 твердопаливних SS-24 (по десять боєголовок кожна) в шахтних пускових установках, стратегічні бомбардувальники Ту-95МС та Ту-160 (від 30 до 43), ядерні боєзаряди стратегічної зброї: від 1514 до 2156, тактичні ядерні боєзаряди: від 2800 до 4200.
Як це можна назвати з висоти сучасного розуміння та величезних жертв і руйнувань, які принесла війна?
Навіть без стратегічних ядерних боєприпасів, Україна мала дуже багато тактичних ядерних боєприпасів, можливо десь біля 4 000, точна кількість невідома, і тактичне озброєння Україна могла проконтролювати, бо воно не вимагає спеціальних кодів, а їх радіус дії – до 1000 км, що в наш час було б ідеальною умовою стримування агресора.
Але, давайте про помилку.
Не має сумніву у тому, що Будапештський меморандум - це договір, незалежно від того що він мав назву "меморандум". Навіть якби документ називався б "меморандумом про взаєморозуміння", а його предметом були "обіцянки", то будучи підписаним так, як він був підписаний, він все одно залишився б міжнародним договором. Англійська, російська та українська версії меморандуму мають однакову силу. В англійській версії в назві використано слово "assurances" (запевнення), в російській та українській - відповідно "гарантии" та "гарантії".
Важко заперечувати, що трюк із перекладом таки був - потрібні були гарантії, і вони були отримані грою слів. Чи була це помилка? Чи свідомі дії тих людей, які готували з української сторони цей документ.
15 лютого 2022 року, за сім днів до початку повномасштабної війни перший, другий та третій президенти України – Леонід Кравчук, Леонід Кучма, Віктор Ющенко – звернулися до підписантів Будапештського меморандуму з вимогою довести, що документ "не був простим обманом", у своєму зверненні вони, зокрема, зазначали, що "Майже три десятиліття тому сталася подія, відлуння якої струшує світ наразі. П'ять ядерних держав зобов'язалися перед Україною поважати її незалежність та територіальну цілісність. Надання гарантій безпеки (а саме ці слова були в назві Будапештського меморандуму, під яким поставили свої підписи супердержави) стало умовою добровільної відмови України від її ракетно-ядерного потенціалу. На той час він був третім у світі, переважаючи потенціали Франції, Великої Британії та КНР. Тепер Україна може згадувати урочисті обіцянки "великої четвірки" (ми були вдячні за те, що до меморандуму приєднався Китай) хіба що як знущання",
і далі - "Якщо сьогодні ми програємо, жодних Будапештських меморандумів більше не буде. Дивлячись на наш досвід, жодна країна, яка може отримати ядерну зброю, за жодних обставин від неї вже не відмовиться. Тому на кону наразі не лише доля України та ваш світовий авторитет. На кону - майбутнє безпеки всього світу. Усвідомте це. І майте сили бути відповідальними!" - підсумували президенти України.
Мудрі і правильні слова.
Президенти відчували, що на Україну насувається війна, вони намагалися зробити усе можливе, щоб зупинити це божевілля, але їх звернення не почули і через сім днів почалася повномасштабна війна.
Майже три роки цієї страшної війни переконали нас українців, що ці "гарантії безпеки" лише відображають хибне уявлення, що глибоко вкоренилося в Україні, про те, що певні зовнішні сили повинні забезпечити нам безпечне і комфортне існування, а не ми самі.
США та Велика Британія сумлінно виконували перед Україною усі свої зобов'язання у рамках Меморандуму. Вони поважали суверенітет та кордони України, не створювали політичного та економічного тиску на шкоду інтересам України, домагалися негайних дій Ради Безпеки ООН. Франція теж може стверджувати, що санкції та тиск на Росію є виконанням взятих зобов'язань. Позиція Китаю у цьому питанні мінімальна.
Тільки росія грубо порушила Будапештський меморандум. І не понесла за це жодного покарання, яке б відповідало тим масштабам трагедії, яку спричинило це порушення росією меморандуму.
Будапештський меморандум не зобов'язує США надавати Україні військову чи будь-яку іншу допомогу, але він накладає певні моральні зобов'язання найбільшої країни світу, позиція якої зіграла вирішальну роль щодо підписання керівництвом України цього меморандуму.
Як зізнався 42-й президент США Білл Клінтон, він змусим українське керівництво підписати цей меморандум про відмову від ядерної зброї. І немає значення, що моральні зобов'язання не були кодифіковані в Будапештському меморандумі.
Важливо те, що вони де-факто виконувалися і США, і Великою Британією. Завдяки цим моральним зобов’язанням Україна отримувала і продовжує отримувати значну допомогу, завдяки якій спроможна боротися з ворогом.
Разом з тим, не можна забувати і те, що, як казав другий президент України Леонід Кучма, коли він підписував Будапештський Меморандум він вважав, що підписує документ, який гарантує Україні безпеку і спокій.
Але, як показала подальша агресія росії, виявляється, що Україну просто обдурили. Почалася гра перекладів тексту меморандуму, їх неспівпадіння з українським і англійським прочитанням. Мабуть, це не має особливого значення.
Усі, хто підписували цей документ чудово розуміли, що ніяких реальних гарантій безпеки України він не надавав. Підписання цього меморандуму переслідувало єдину мету - позбавити Україну третього ядерного потенціалу у світі. Після того, як цей Меморандум був реалізований, почався відлік до початку повномасштабної війни. Якби не героїзм українського народу і Збройних Сил України, які в перші, найважчі дні російської агресії, вистояли та сплутали усі карти і путіну, і підписантам Меморандуму.
Впевнений у тому, що США в особі президента Джо Байдена усвідомлювали, що Україна погодилася віддати свій ядерний щит тільки тому, що повірила у щирість намірів США забезпечити гарантії безпеки України. Адже майже аналогічний меморандум з Ізраїлем діє і ніхто не сумнівається, що США усією своєю військовою потугою будуть захищати Ізраїль. А що стосується України, цього не сталося, як сподівалися українці, що США нас захистить.
Зараз у США тріумфально прийшов до влади Дональд Трамп.
Ще напередодні виборів Дональд Трамп неодноразово заявляв, що він за добу завершить війну в Україні. І що у нього є план.
Українці знають, що саме 41-й президент США республіканець Джорж Буш 25 грудня 1991 року у своєму зверненні до нації оголосив історичне рішенням що Сполучені Штати Америки офіційно визнали Україну, як незалежну державу. Не мало жодного значення, що на той час вже 28 країн світу визнали незалежність України. Для нас, визнання незалежності саме Сполученими Штатами було визначальною подією.
Хочеться вірити, що і 47-й президент США республіканець Дональд Трамп ухвалить таке ж історичне рішення і щодо остаточного тлумачення Будапештського меморандуму та своїми рішучими діями доведе, що це не був обман України.
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...